а й набирати обертів світового масштабу. Хочеться вірити, що не за горами той час, коли нагороджуватимуть і українські повнометражні стрічки. А наразі ж просто сподіваємося, що всі ті нагороди, які здобувають студенти університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого поза межами нашої держави, не лишаться непоміченими. І ще, якщо вам скажуть, що українського кіно як такого не існує – не вірте. Краще самі переконайтеся у його бурхливому розвитку на власні очі.
Висновок
Враховуючи вищевикладене хотілося б сказати, що кінодокумент являє собою систему. Він відображає факти, події, предмети, явища об'єктивної дійсності і розумової діяльності людини. Він створюється за допомогою фотографії, звуко- і відеозапису. Документ виготовляється на спеціальному матеріалі (кіно-, фото-,фоноплівці ).
Щоб документ мав юридичну чинність, процес його створення регламентується і здійснюється за встановленими правилами. Це підкреслено у визначенні терміна документ у законі "Про інформації, інформатизацію і захист інформації": "документована інформація (документ) -зафіксована на матеріальному носії інформація з реквізитами, що дозволяють її ідентифікувати".
Розширення кола користувачів кінодокументів та зростання інтенсивності використання документної інформації висуває першочергове завдання - постійно удосконалюючи вже існуючи форми роботи з кінодокументами, активно шукати нові і впроваджувати їх у практичну діяльність.
Українські кінорежисери просто-таки живуть і дихають пилом історії. «Талановиті» стрічки Засєєва «Чорна рада» та «Нескорений» Олеся Янчука торік вразили у саму печінку українського глядача. Нинішнього року мають стартувати «Молитва за гетьмана Мазепу» Юрія Іллєнка та «Богдан» Миколи Мащенка (в обох фільмах гетьманів грає колишній міністр культури Богдан Ступка). Як виняток, режисер з молодих Лесь Санін сфільмував «Мамая». Отже, з огляду на вітчизняне малокартиння, це може призвести до того, що найближчі роки нас підгодують (або й загодують) історичною спадщиною. А тим «москалям ненависним» та «американцям недалеким» хай навіть і не мариться сіяти в наші молоді голови своє чортове насіння, бо в нас Своя культура, Своя історія, Свої герої, Свій колорит, смак і запах. Що ж до ходульної шароварщини, то вона також Своя, суто українська.
Якщо окинути поглядом загальну ситуацію в кінематографі, то можна явно побачити, що навіть не зважаючи на недостатнє фінансування навчальних установ, відсутність необхідних технічних засобів для фільмування, наше кіно продовжує не просто жити, а й набирати обертів світового масштабу. Хочеться вірити, що не за горами той час, коли нагороджуватимуть і українські повнометражні стрічки. А наразі ж просто сподіваємося, що всі ті нагороди, які здобувають студенти університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого поза межами нашої держави, не лишаться непоміченими. І ще, якщо вам скажуть, що українського кіно як такого не існує – не вірте. Краще самі переконайтеся у його бурхливому розвитку на власні очі.
Давно настала потреба порушити питання про вітчизняне кіновиробництво й кінопрокат, що відіграли неабияку роль у становленні національного фільмотворення. Його необхідно вирішувати з урахуванням географічних кордонів України. Адже до цього часу кінознавці обминали кіномережу на Галичині, Волині, Закарпатті та Буковині.
І останнє. Оскільки майже не збереглися стрічки, які давали б уявлення про кінопродукцію 1896-1920-х років, особливу увагу варто приділити фільмографії, її доробці й уточненню, що допоможе осягнути тематичне й жанрове розмаїття тодішніх кінокартин. Велику роль при цьому мають відіграти матеріали бесід з Й. Гарбером, В. Демуцьким, О. Долею, І.Кавалерідзе, А. Кордюмом, І. Мар'яненком, П. Нечесою, Л. Нікуліним, М.Перегудою, М. Таут-Корсо, С. Уейтін-Радзинським та іншими кінодіячами, які й досі лежать недоторканими в архівах.
Список використаної літератури
1. Кушнаренко Н.Н. Документознавство. - Київ:Знання, 2000.
2. Кирсанова М.В. Современное делопроизводство.– М.: Інфра, 2000.
Кино: Энциклопедический словарь/гол. ред. С.І.Юткевич – Москва: Советская Энциклопедия, 1986. – 640с.
1. Закович М.М. Українська та зарубіжна культура: Навч. Посібник.—К.:Знання,2001.—550с.
2. Бойко О.Д. Історія України: Навч посібник.—К.: Академвидав, 2003.—655с.
Додаток
Кіноплівка
Чарлі Чаплін
Кадри з фільму «Вершники». Режисер Ігор Савченко. 1939
Режисер фільму Олесь Янчук (автор історичних стрічок “Голод-33", стрічки про УПА – “Залізна сотня", про Романа Шухевича – “Нескорений" та Степана Бандеру – “Осіннє вбивство в Мюнхені"). Взяв за звичку з'являтись у своїх фільмах в епізодичних ролях. У "Владиці" він
хвилину грає маршала Пілсудського
Народний артист кіно Б. Ступка