Центральною студією документальних фільмів (ЦСДФ) у Москві на замовлення американського телебачення у 1979 р. було створено двадцятисерійну документальну кіноепопею "Велика Вітчизняна", роботу над якою очолив відомий кінорежисер, колишній воєнний оператор Роман Кармен. У процесі роботи над фільмом творча група ЦСДФ здійснила пошук та відбір документів і у ЦДКФФД УРСР. Було скопійовано 4066 метрів воєнної кінохроніки, що висвітлювали, насамперед, бойові дії на території України. У США телесеріал демонструвався під назвою "Невідома війна", що дало змогу американцям усвідомити справжні масштаби світової війни, самовіддану боротьбу всього населення колишнього Радянського Союзу і українського народу зокрема, проти фашизму.

Ряд фільмів, у яких було використано документи архіву, було нагороджено призами та дипломами міжнародних і всесоюзних фестивалів: "Роменська мадонна" (1974, Укркінохроніка) - головний приз "Золотий голуб" на Лейпцігському кінофестивалі в НДР; "Серце солдата" (1974, Укркінохроніка) - спеціальний приз на цьому ж фестивалі; "Карпати, Карпати..." (1977, Київська кіностудія ім. О. П. Довженка) - премія Х Всесоюзного фестивалю.

Не залишилася поза увагою кінематографістів і тема "ОУН-УПА". У 1960-1970-х рр. з використанням воєнної кінохроніки на екранах країни почали з'являтися документальні фільми, де з позицій партійної ідеології висвітлювалася "боротьба" з українським націоналізмом і Українською греко-католицькою церквою: "Упирі" (1971 р.), "Вбивця відомий" (1972 р.), "Без строку давності" (1981 р.).

Загалом в архіві зберігається близько 150 документальних кінофільмів, створених впродовж 60 повоєнних років як вітчизняними кінодокументалістами, так і представниками республіканських кіностудій колишнього Радянського Союзу.

Архівні кінодокументи лягли в основу художніх кінострічок: "Подвиг разведчика" (1946 р.), "Дума про Ковпака" (1981 р.), "Нива" (1971 р.), створених на Київській кіностудії імені О. П. Довженка; кінофільму "Батальоны просят огня" (1983 р., Мосфільм) та ін.

З кінця 1960-х рр. кінодокументи 1939-1945 рр. використовувалися при створені низки передач на Республіканському телебаченні: "Пам'ять полум'яних літ", "Вперед орлята", "На меридіанах України"; для телепрограми про льотчика-винищувача Великої Вітчизняної війни, двічі Героя Радянського Союзу, генерал-полковника В. Д. Лавриненкова.

Сьогодні кінодокументи архіву користуються підвищенним попитом у національних кіно- та телестудій, серед яких постійними користувачами документної інформації є представники ТРК "Студія 1+1", ЗАТ "ММЦ СТБ", Української незалежної ТВ корпорації "Інтер" та ін. Кінодокументи використовуються ними при створенні різноманітних телепередач, репортажів, інформаційно-аналітичних випусків, тематичних заставок, програм, присвячених як окремим подіям, так і подіям Другої світової війни. Результатом майже дворічної роботи (2002-2003 рр.) творчої групи ТРК "Студія 1+1", став докуметальний телесеріал "Війна. Український рахунок", що демонструвався телеканалом у програмі "Документ". Його автор - режисер С. Буковський став лауреатом Шевченківської премії.

Однією з найпоширеніших форм використання інформації архівних документів є організація виставок. Найбільшу кількість їх було підготовлено в роки 30-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні, 30-річчя визволення України від фашистських загарбників. Одним з важливих заходів по підготовці до святкування Дня Перемоги стала участь архіву уміжархівній виставці "40 років Великої Перемоги", де експонувалося понад 400 документів, серед яких левова частка - кінофотодокументи з історії Великої Вітчизняної війни ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного, а також документи ЦДАВО України.

Кінодокументи також залучалися для оновлення або створення нових експозицій у музеях. Зокрема, для Українського державного музею історії Великої Вітчизняної війни ЦДАКФФД УРСР виготовив 1200 фотовідбитків кінодокументів. Державний історичний музей УРСР у 1977 р. отримав фотокопії про оборону міст Києва, Одеси, Севастополя, партизанський рух в Україні, роботу тилу. Основою експозиції музею в с. Нова Петрівка (КП командувача 1-го Українського фронту, генерала армії М. Ф. Ватутіна і члена Військової ради М. С. Хрущова) стали фотокопії архівних документальних фільмів О. П. Довженка "Перемога на Правобережній Україні та вигнання німецьких загарбників за межі українських радянських земель", "Битва за нашу Радянську Україну". Фотокопії з кінодокументів, що відтворюють діяльність Сумського партизанського з'єднання під командуванням С. А. Ковпака, були надані Музею партизанської слави у м. Яремчі Івано-Франківської області. Архів також сприяв створенню експозицій у музеях і куточках бойової слави загальноосвітніх шкіл України та інших республік колишнього СРСР.

Документи архіву широко використовують не тільки в нашій країні, а й за кордоном. Зокрема, для виставки у Празі відправлено документи про бойові дії на українських землях проти фашистських загарбників Чехословацького корпусу. Копії кінодокументів про партизанський рух в Україні надані Будинку освіти в Братіславі, Словацькому видавництву політичної літератури.

Постійно розширюється географія використання документної інформації. Якщо до 1991 р. з кінодокументами працювали здебільшого представники соцтабору, то останнім часом постійними користувачами стали громадяни Німеччини, Ізраїлю, Австралії, США, Великобританії. 2000 р. творча група німецької телекомпанії "Girce - FilmGmbh" на замовлення 1-го телевізійного каналу ФРН "ARD" та французько-німецького каналу "ARTE" працювала над створенням фільму "Війна і кохання", для якого співробітниками архіву були виготовлені відеокопії з кінодокументів 1941-1943 рр. Німецька телекомпанія "Tele.Factory" працювала з кінодокументами для створення документального фільму "Війна після війни".

2001 р. Російська ДТР "Телеканал "Культура" в рамках історичного циклу "Кто мы?" підготувала низку передач з історії України з використанням архівної кінохроніки про події в Західній Україні 1939 р., окупацію, УПА.

2002 р. для студії "Бєларусьфільм" виготовлено позитивну копію з воєнної кінохроніки для створення фільму "Бабий яр".