згідно із Законом N 534-V ( ) від
22.12.2006 }
архівна справа - галузь життєдіяльності суспільства, що
охоплює наукові, організаційні, правові, технологічні, економічні
та інші питання діяльності юридичних і фізичних осіб, пов'язані із
нагромадженням, обліком, зберіганням архівних документів та
використанням відомостей, що в них містяться;
діловодство - сукупність процесів, що забезпечують
документування управлінської інформації і організацію роботи із
службовими документами;
архівна установа, архів, архівний підрозділ, архівний
відділ - це відповідно установа чи структурний підрозділ, що
забезпечує облік і зберігання архівних документів, використання
відомостей, що в них містяться, та формування Національного
архівного фонду і/або здійснює управління, науково-дослідну та
інформаційну діяльність у сфері архівної справи і діловодства;
державна архівна установа - архівна установа, що здійснює
свою діяльність за рахунок коштів Державного бюджету України;
приватне архівне зібрання - зібрання архівних документів, що
є власністю однієї або кількох осіб;
таємний архів - архівна установа, про існування якої не
заявлено публічно;
користувач архівними документами - фізична або юридична
особа, яка відповідно до законодавства ознайомлюється з архівними
документами; { Абзац тринадцятий статті 1 в редакції Закону
N 534-V ( ) від 22.12.2006 }
{ Абзац чотирнадцятий статті 1 виключено на підставі Закону
N 534-V ( ) від 22.12.2006 }
довідковий апарат - довідники у будь-якій формі (путівники,
описи, каталоги, покажчики, бази даних, номенклатури справ тощо),
призначені для пошуку архівних документів або відомостей, що
містяться в них;
номенклатура справ - обов'язковий для кожної юридичної особи
систематизований перелік назв справ, що формуються в її
діловодстві, із зазначенням строків зберігання справ;
архівна довідка - документ архівної установи, оформлений
відповідно до законодавства, що містить інформацію про предмет
запиту на підставі архівних документів із зазначенням їх пошукових
даних.
Стаття 2. Законодавство України про Національний архівний
фонд та архівні установи
Законодавство України про Національний архівний фонд та
архівні установи базується на Конституції України ( ) і
складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів
України, прийнятих відповідно до нього.
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого
надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що
передбачені законодавством України про Національний архівний фонд
та архівні установи, застосовуються норми міжнародного договору.
Стаття 3. Державна політика у сфері архівної справи і
діловодства
Держава гарантує умови для зберігання, примноження та
використання Національного архівного фонду, сприяє досягненню
світового рівня в розвитку архівної справи і веденні діловодства.
Державну політику у сфері архівної справи і діловодства
визначає Верховна Рада України.
Кабінет Міністрів України, інші органи виконавчої влади, а
також органи місцевого самоврядування забезпечують проведення
державної політики у сфері архівної справи і діловодства в межах
своєї компетенції.
Розділ II
НАЦІОНАЛЬНИЙ АРХІВНИЙ ФОНД
ТА ЙОГО ФОРМУВАННЯ
Стаття 4. Національний архівний фонд
Національний архівний фонд України є складовою частиною
вітчизняної і світової культурної спадщини та інформаційних
ресурсів суспільства, перебуває під охороною держави і призначений
для задоволення інформаційних потреб суспільства і держави,
реалізації прав та законних інтересів кожної людини.
Документи Національного архівного фонду є культурними
цінностями, що постійно зберігаються на території України або
згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких
надана Верховною Радою України, підлягають поверненню в Україну.
Юридичні та фізичні особи зобов'язані забезпечувати
збереженість Національного архівного фонду та сприяти його
поповненню.
Стаття 5. Загальні засади формування Національного архівного
фонду
Національний архівний фонд формується у порядку,
встановленому цим Законом, з архівних документів органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та
організацій усіх форм власності, а також архівних документів
громадян і їх об'єднань.
Держава вживає заходів для поповнення Національного архівного
фонду документами культурної спадщини України, що знаходяться за
кордоном, та документами іноземного походження, що стосуються
історії України, у пріоритетному порядку фінансує їх виявлення,
взяття на облік, передавання, придбання або відтворення в копіях.
Централізований облік зазначених документів ведеться у порядку,
встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері
архівної справи і діловодства. Про виявлення зазначених документів
юридичні і фізичні особи повідомляють центральний орган виконавчої
влади у сфері архівної справи і діловодства.
{ Частина друга статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 534-V ( ) від 22.12.2006 }
Стаття 6. Внесення документів до Національного архівного
фонду
Внесення документів до Національного архівного фонду або
вилучення документів з нього здійснюється на підставі експертизи
їх цінності комісією з фахівців архівної справи і діловодства,
представників наукової і творчої громадськості, інших фахівців.
Принципи і критерії визначення цінності документів, порядок
створення та діяльності експертних комісій ( )
затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Експертиза цінності документів проводиться за ініціативою їх
власника або державної архівної установи за згодою власника. У
разі виникнення загрози знищення або значного погіршення стану
зазначених документів їх власник зобов'язаний повідомити про це
державну архівну установу для організації експертизи цінності цих
документів. Забороняється знищення документів без попереднього
проведення експертизи їх цінності.
{ Частина третя статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 534-V ( ) від 22.12.2006 }
Юридичні і фізичні особи, які мають архівні документи, від
часу створення
