Стилі в інтер’єрі 

Самостійно оформляючи житло, ми часто навіть не знаємо, як називається той або інший стиль. Розглянемо стисло лише основні з них.
Єгипетський стиль - це помпезні і величні храми, палаци і гробниці, тобто акцент робиться на монументальні споруди з колонами. У реальному житті такий стиль можна відтворити тільки в інтер’єрі великих просторів.
Готика переслідує мету максимально розвантажити простір і очистити його від зайвих предметів.

Ренесанс характеризується спорудою палаців, а стиль бароко відрізняють кути, що округляють, велика кількість дзеркал і позолочена лепніна.

Класицизм створювався як дорогий стиль для консервативних людей.

Романтизм поєднує в собі атрибути ніжності і природної краси: дикий камінь, кування, зелені куточки.

Модерн пропагує вишукану лінійність, а неомодерн - повна відсутність орнаментів.

Стилю Арт-деко ( стиль зірок ) властива легкість і витонченість декору, що намагається вписатися в швидкісне століття сучасних технологій.

Модернізм - це породження кубізму, пошук раціональної естетики, що розкриває технологічну суть речей.

Мінімалізм протестує проти наявності будь-якого декору і шукає ідеальні пропорції і колірні співвідношення в основних формах.

Техно-арт особливе значення додає несучим конструкціям і комунікаціям і часто імітує їх в інтер’єрі.

ІСТОРІЯ ДИЗАЙНУ

Проникнення дизайну в наше життя зближує матеріальне виробництво з мистецтвом і цим самим збагачує духовний світ людини. Вивчення і популяризація технічної естетики й художнього проектування дизайну є важливим суспільно-економічним завданням у формуванні інтелектуальної особистості на сучасному етапі розвитку людства.

Під час перших морських експедицій Європа вперше познайомилася з дивовижними товарами з Китаю і Японії. З тих пір в європейських будинках з’явилися фарфор і клац, інкрустовані перламутром скриньки і ширми, уручну розписані меблі.
З проникненням до Європи східної культури і філософії інтер’єри квартир в європейських містах свідомо стали оформляти з використанням традиційних для Далекого Сходу стилів.
У Європі під впливом східної філософії самообмеження в недавньому минулому виник і придбав велику популярність стиль мінімалізму, в якому відмова від зайвих меблів і надмірного декору стала основоположним принципом при оформленні інтер’єру, а вивчення цікавими європейцями східних вчень про правильну організацію життєвого простору привело до того, що надзвичайно популярний став «фен-шуй».
Меблі і аксесуари підбиралися і розставлялися в будинку відповідно до рекомендацій фахівців в цій області. Зі сходу прийшла в європейський побут і низькі меблі: чорні, легкі дерев?яні столики, навколо яких можна сидіти на покритій рогожами підлозі. Звідти ж «перекочувала» і мода на мистецтво ікебани (що переводиться як «квіти, які живуть»).
Японці бачать красу не в пишній розкоші великих букетів, а в чарівності польових квітів, стеблах лугових трав. Японський стиль в інтер’єрі не терпить суєти і перевантаженості речами. Оптимальним варіантом сучасного інтер’єру для любителів східної екзотики може стати поєднання скандінавського лаконізму в конструкції меблів з східними аксесуарами в декорі.
Ще одна особливість японського стилю полягає в наступному: у стриманих східних інтер’єрах поєднання квітів і фактур матеріалів повинне бути підібране по-європейськи обачливо. У естетиці дзен поєднанню квітів додається велике значення, недопустимі довільні відхилення. Основні кольори - чорний, білий, колір натурального дерева, для контрасту допустимий і насичено-яскраво-червоний.

Класичний стиль 

Класицизму (XVII-початок XIX в. ) властиві ясні геометричні форми, стриманий декор і дорогі, якісні матеріали (натуральне дерево, камінь, шовк і ін. ). Найчастіше використовуються прикраси скульптурами і лепніной.
Архітектори тієї епохи знаходили такий підхід, який дивно гармонійно пов?язував античні форми з м’якістю російської природи і одночасно з устремліннями Російської культури. Розкіш попередніх стилів Бароко і Рококо набула в інтер’єрах Класицизму монументального і величного характеру.
Легковажний стиль життя королівського двору змінили спокій і витонченість, запозичені у прекрасного минулого Еллади. До початку XIX століття в літературі, скульптурі і живопису Класицизм вичерпав себе. У світських кругах діячів мистецтва на стиль обрушилася різка критика, що проголосила: Класицизм помер від холоду власних прагнень до ідеальності».
У дизайні інтер’єрів багатство і велич, властиві Класицизму, навпаки, примножилися. Художня спадщина Греції змінилася спадщиною Риму, на тлі яскравих подій Французької Революції. Що утілив всі ці настрої новий стиль, носив назву Ампір.

Рококо 

Основними принципами стилю в мистецтві були відхід від життя в світ фантазії, гри, міфічних сюжетів і еротичних ситуацій. Панує граціозний, примхливий орнаментальний ритм. Інтер’єри витончені, декоративні, легкі.
Декоративне мистецтво рококо (середина XVIII століття) належить до вищих досягнень мистецтва XVIII століття по вишуканості, красі асиметричних композицій, по духу інтимності, комфорту і особистій зручності.

Еклектика 

В якійсь мірі еклектики (XIX століття, 1830-1890 рр. ) завжди існувала як неминучий наслідок діалогу різних культур, проте основоположним принципом мистецтва стала саме в XIX столітті. Всьому провиною романтизм з його філософією «вільного переміщення в історичному часі» і відмовою від строгих канонів в мистецтві.

Із старовини до наших днів 

Мистецтво створення інтер’єру веде свій початок з глибокої старовини, з тих самих часів, коли люди, ще виразно не спантеличуючись проблемою стилістичної приналежності, проте створювали простір, що оточував їх, в строгій відповідності з пануючими уявленнями про красу і зручності.
Вибір їх був мінімальний: він обмежувався релігійними умовностями, мізерністю підручних засобів, а головне -невозможностью звернутися до архітектурної спадщини минулого. Адже, по суті, історія тоді ще тільки починалася.

Давній Єгипет 

Законодавцями першого самостійного стилю в світовій культурі прийнято рахувати