13. Композиції символів

Розглянемо композицію космічної символіки.

Хрестом на 4 частини ділили півсфери яйця.

Квадрат відповідає землі.

Ромб символізував матеріальне благополуччя та продовження роду. Як і квадрат, він уособлював земельну ділянку.

Восьмикутна зірка є символом Сонця. У слов’янському світі населення трипільських часів називало Сонце Дажбогом.

ІІІ. Висновки

Кожен народ прагне увійти до світової цивілізації зі своїм національним культурним набутком навіть одним мистецьким твором – писанкою.

Писанкарство сягає своїми витоками сивої давнини та відбиває уявлення наших предків про навколишній світ. Писанка – давній засіб передачі інформації, тайнопис, відомий тепер не багатьом. Знавці можуть читати символи великоднього яйця так само вправно, як ми з вами читаємо книжку. Тільки знакова система інша. Її «літери» мають часом романтичні, примхливі чи й несподівані назви, про які ми дізналися вище. Писанка є не лише магічним знаком, оберегом – езотеричний зміст якої нині важко осягнути. «Письмом віків» на білому яйці можна розказати про свої мрії, бажання, любов. В клинці писанки можна вписати загадки і байки, поетичні твори. Тому писанку називають твором – мініатюрою. Іноді це унікальний шедевр народного мистецтва. Магнетизм писанки існував завжди. Він існує і нині, цілюще діє на наші стомлені, пронизані раціоналізмом XXI ст., душі.

Україні пощастило стати батьківщиною найбільшого великоднього яйця на землі, і з’явилося воно на Прикарпатті, в Коломиї, з нагоди великого ювілею – 2000 років від народження Ісуса Христа. Створили його людські руки, ще й розмалювали гуцульськими геометричними візерунками й облаштували в самісінькому серці фантастичного яйця музей «Писанка». Такого розмаїття писанок не має, певно, ніде у світі. Бо чи не з усіх країв є тут подарунки – з Румунії, Китаю, Франції, Алжиру, Канади, США. Близько 12 тис. писанок різних регіонів України і світу представлено в експозиціях музею. Уявіть собі, який надпотужний енергетичний заряд отримуємо від кожної з цих писанок.

Либонь із огляду на життєдайну роль таємничого «першояйця» у розвитку всього сущого на землі заслужило воно велику пошанівку. Тому декоративне яйце і нині дарують одне одному з побажанням добра, радості і здоров’я.

IV.Список використаної літератури

1.

2.

3.

4. www.unitest.com/uahist/kirov

5. Ярослава ТКАЧУК, «Писанка»

6. Катерина Філіпенко, «ГАРНЕ, МОВ ПИСАНКА»

7. Новикова М. Коментар//замовляння.-К.:Дніпро, 1993.-С.199-226.

8. Петрухин В. Конь.Волхвы и жертва. // мифологический словарь.М.:Просвещение, 1965.-С.228.

9. Воропай О. Звичаї нашого народу.-Мюнхен: Українське видавництво.-1966.-С.288-291.

10. Потапенко О.І., Дмитренко М.К. та інші, Словник символів, К.:Редакція часопису «Народознавство».-1997.-С.33.

11. Курилич М «Гуцульський орнамент», Київ 2001 ст. 36,71

12. Станкевич М. «Українське художнє дерево XIV-XX століття Львів 2002 національна академія наук інститут народознавства ст.213

13. Гнатюк М. Художнє дерево в інтер’єрі народного житла. Івано-Франківськ «Плай» 2000р. ст. 132-138 \

14. Ольга Мельник, рукописні матеріали.

15. Силенко Лев, Рун віра.Український шлях життя. Філософія. Мораль. Обряди. К. С.34, С.173.