Реферат на тему:

« Проблематика розвитку гуцульського одягу в селі Яворові»

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………….....3

РОЗДІЛ І. Історія розвитку гуцульського одягу у селі Яворові (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) ……………………………………3

РОЗДІЛ ІІ. Проблематика розвитку гуцульського одягу

в селі Яворові (кінець ХХ– початок ХХІ століття) ………………….5

ВИСНОВКИ ……………………………………………………….6

ЛІТЕРАТУРА ……………………………………………………...7

ВСТУП

Історія і сучасність, день вчорашній і сьогоднішній, пам’ять про минуле і спрямованість у майбутнє… Жива напруга часу проходить через сьогодення, через наші душі і серця, через зроблені справи і задуми, звертаючись до історії, ми звертаємось до своїх першоджерел. Не вивчивши історії рідного краю, ми не будемо варті майбутнього, воно буде збіднілим. Народ без своєї мови, історії, мистецтва – не народ, а лишень натовп.

І щоб не загубити повністю своє коріння, я у своїй роботі вирішила вивчити розвиток гуцульського строю мого рідного села Яворова, проаналізувати сучасний стан гуцульського вбрання, і стикнулася з такою проблемою, як занепад та забування своїх рідних традицій. Тому головним завданням дослідження буде визначити причини занепаду та передбачити шляхи відродження гуцульського одягу в селі Яворові.

РОЗДІЛ І. Історія розвитку гуцульського одягу у селі Яворові (друга половина ХІХ – початок ХХ століття).

Вивчення історії народного одягу є на даний час дуже актуальним питанням, тому що воно є одним із важливих складових художньої творчості, етнографії, ознайомлення з історією, культурними особливостями та традиціями. Проблемою вивчення історії гуцульської ноші займався відомий вчений-етнограф В. Шухевич в кінці ХІХ – на початку ХХ століття. В. Шухевич у своїй п’ятитомній монографії "Гуцульщина" детально описав літнє і зимове, святкове і буденне, чоловіче та жіноче вбрання, в тому числі багато матеріалу зібрано саме в Яворові, де любив бувати дослідник.

На особливу увагу заслуговують праці Олени Никорак "Українська народна тканина", Катерини Сусак та Ніни Стеф'юк "Українське народне вишивання", Марії Лаврук "Гуцули Українських Карпат", Ірини Свйонтек "Вишивка Гуцульщини".У своїх працях вони висвітлили особливості традиційного місцевого строю.

Комплекс традиційного вбрання мешканців Яворова, як і всієї Гуцульщини, загалом включає в себе такі групи: головні убори, натільна, плечова і поясна одіж, верхнє вбрання, взуття і ноша для ніг.

Локальною художньою особливістю натільного одягу мешканців Яворова була сорочка, виконана з домотканого полотна. Декор на сорочках розташовувався на пазусі, прошвах та манжетах. Довжина чоловічої сорочки була нижче пояса, жіночої – нижче колін, знизу оброблена мережкою. Характерна риса яворівської сорочки – поліхромність, соковита барва, сповнена дивовижної сили декоративного звучання. В ній знайшли відображення всі кольори спектральної гами. Домінуючий – червоний колір в різних нюансах звучання – від самих темних до інтенсивних оранжево-золотистих відтінків. У співвідношенні до його звучання введені жовтий, зелений, синій, чорний кольори. Кожен кольоровий стібок, елемент, мотив, ритм введений і підпорядкований так, щоб досягти ефективного колористичного акценту композиції вишивок.

Найбільш поширена техніка вишивання – низинка, рідше вишивали хрестиком і гладдю. Вишивали волічкою, лляними та шовковими нитками.

Поверх сорочки жінки, як і чоловіки, носили кептарі. Верхнім одягом також служили сердаки.

Великим різноманіттям відзначаються жіночі головні убори. Голову дівчат прикрашав металевий обручик з металевими підвісками над чолом, який називали “чільцем”. Молоді жінки одягали на голову червону хустку. Старші завивали голову перемітками.

Основним традиційним взуттям жінок, як і чоловіків, є шкіряні постоли. Своєрідності гуцульському взуттю надавали сукняні шкарпетки – капці, які були найчастіше вишневого та чорного кольорів. “Капчури” прикрашали у верхній частині орнаментальними смугами.

РОЗДІЛ ІІ. Проблематика розвитку гуцульського одягу в селі

Яворові (кінець ХХ– початок ХХІ століття).

На даний час в Яворові відбувається витіснення гуцульських, віками збережених традицій, яких дотримувалися наші діди-прадіди. Звичайно, що з розвитком науково-технічного прогресу та сучасної моди це явище є зрозумілим. Але, як сказав наш великий геній Т.Г.Шевченко: "…і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь".

Ця проблема дуже непокоїть старших жителів мого села. Зустрічаючись із народною майстринею, 75-річною Василиною Калинич, мене вразила її любов до рідного села, його традицій . Пані Василина каже, що зараз в селі з одягу майже немає традиційного гуцульського, яворівського. В гонитві за модою розпочалося забуття свого, рідного. В селі немає жодного майстра по виготовленню традиційного гуцульського строю, крім двох онучок відомого різьбяра Дмитра Федоровича Шкрібляка, які виготовляють сучасний гуцульський одяг. Село заполонили молдавські сорочки, вишиті бісером , за які гуцули платять дуже великі гроші, в той час, як кожна дівчина може сама вишити свою рідну яворівську сорочку , і тим самим зекономити досить значну суму.

Незважаючи на подальше витіснення зі щоденного вжитку запасок, постолів, сорочок сфера їхнього застосування розширюється у святковому побуті. Домінуючого значення набувають модернізація і переосмислення традицій у так званих вторинних фольклоризованих формах. Ця тенденція характерна не тільки для Яворова, а й для Косівщини в цілому.

Дуже рідко зустрічаються сім’ї, в яких ще зберігся давній святковий одяг. Причина цьому – у святковому одязі людей ховали.

Для сучасного святкового гуцульського одягу Яворова характерне багатство системи виражальних засобів – структури, фактури, орнаменту, композиції, колориту тощо.

Таким чином, поруч із давнім, старовинним гуцульським вбранням поступово з'являється нове, сучасне, яке відповідає естетичним смакам і потребам горян. Постає тільки одна проблема – не загубити суть, особливість, неповторність виражальних засобів, які характерні тільки для яворівського одягу. Сьогодні майже зовсім забулися традиції форм, кольору та символіка орнаменту, що є дуже важливим елементом духовної системи народу. Свідоме їх використання в сучасному мистецтві сприяє зростанню духовності багатовікової спадщини. В народному мистецтві доречне