владу іноземної моди; при першому суспільному потрясінні вони пробуджуються, розправляють крила, і мистецтво перетворюється разом зі смаками публіки. Цим потрясінням стала велика революція, що почалася у 1572 році, довга і сувора війна за незалежність, настільки ж велична за своїми подіями, з настільки ж далекосяжними наслідками як велика Французька революція. Тут також оновлення політичного становища призвело до оновлення ідеалів, голландське мистецтво ХVII століття так само як і французьке мистецтво і література ХІХ століття, є віддзеркаленням величезної трагедії, що розігрувалася на протязі тридцяти років і коштувала життя мільйонам людей. Але тут битви розрізали націю навпіл, утворили два народи: один католицькій і вірнопідданий – Бельгію; інший республіканський і протестантський – Голландію. Будучи єдиними вони мали й одну культуру, розділені і протиставлені один одному, вони стали мати два різних духовних склади. Антверпен і Амстердам стали по-різному дивитися на життя і створили тому різні школи мистецтва; політична криза, розділивши країну, разом з тим розділила і мистецтво. Але якщо Бельгія пішла у фарватері європейської монархічної традиції, то культура Голландії стала для Європи символом свободи і нового буржуазного ладу, який пробивав (хоч і нелегко) собі дорогу й в інших західноєвропейських країнах.
3. Особливості суспільного розвитку Голландії на сучасному етапі
При щільності населення 463 чоловіка на км2 Нідерланди вважаються однією з найбільш густозаселених країн Європи, а в світі поступаються лише Гонконгу. В 1999 р. тут нараховувалося 15,3 млн. жителів, проти 9 млн. на початку ХХ століття. Більше половини проживає в Рандстані, промисловому регіоні великих міст між Амстердамом, Роттердамом, Гаагою і Утрехтом. Менш щільно заселені провінції Дренте, Гронінген, Фрісландія і частина провінції Гелдерланд (Ахтерхук). Поряд з голландцями в країні проживає біля 600000 фризів.
Голландці пильно оберігають свою культурну спадщину. Найбільш цінні полотна голландських і зарубіжних живописців зосереджені в трьох музеях (усі знаходяться в Амстердамі): Муніципальний музей – найбільш значний в Нідерландах музей сучасного мистецтва з роботами Мондріана, ван Дусбурга, Сезанна, Мане і Моне а також Шагала і Матісса; Державний музей Ван Гога – має найбільшу в світі колекцію творів художника, там же представлені роботи його відомих сучасників; Національний музей – зберігає найбільш значну колекцію творів нідерландських майстрів. Незалежно від того, які виставки проходять в цьому побудованому в стилі неоренесансну будинку музею, відкритого 14 липня 1885 року, в центрі уваги відвідувачів незмінно знаходиться “Нічний дозор” Рембрандта. Під враженням цього гігантського полотна відвідувачі майже не проявляють інтересу до цінних колекцій картин гаазької школи і амстердамських імпресіоністів.
Улюбленими містами проведення дозвілля амстердамців і гостей столиці є: площа Дам – в центрі площі стоїть обеліск, щорічно ввечері 4 травня перед пам’ятником проходять національні урочистості в пам’ять жертв опору німецькій окупації, влітку площа стає місцем зустрічі молоді з усього світу, ареною для виступів вуличних артистів; сквер біля башти Маонтелбансторен – була побудована в ХVI столітті і пізніше отримала в народі прізвисько “Malle Jaap” (дурний Якоб), тому, що годинник на цій башті ніколи не йшов правильно; площа Лейдсеплейн – улюблене місце відпочинку молоді, на площі розташовані багаточисельні кафе, які ніколи не бувають порожніми. Слід зазначити, що культурний відпочинок в Голландії є справді культурним, хоча спиртні напої вільно продаються в усіх кафе і барах, на вулицях не трапляється жодного п’яного, усюди зразкова чистота і порядок.
Голландці дуже терпеливі і терпимі (може іноді й надмірно, коли йде мова про легальне існування в Голландії проституції та вільну торгівлю наркотиками). Це можна прослідкувати, зокрема, на прикладі відношення до іноземних іммігрантів; відомо, що в багатьох європейських країнах (зокрема в Німеччині) вони зазнають усіляких утисків, проте Голландія повністю позбавлена такої небезпечної соціальної хвороби, як ксенофобія. Перший потік іноземців з нідерландським громадянством ринувся в країну в 1948 – 1949 рр., після оголошення незалежності Індонезії. Після проголошення незалежності Суринама, в Нідерланди переселилося близько 145000 суринамців. З інших національностей в Нідерландах проживають турки (212000), марокканці (165000), німці (50000), англійці (44000), бельгійці (23000).
Зразкову толерантність проявляють голландці і по відношенню до свободи совісті. Релігія вважається особистою справою кожного; біля однієї чверті населення – католики, 18% - протестанти, інші входять в невеличкі церковні громади. Серед голландців (особливо молоді) популярно вільнодумство: більше половини населення Нідерландів (57%) – атеїсти. Достатньо сказати, що найбільш популярна в Амстердамі дискотека – “Парадізо” перебудована з колишньої церкви.
Давній досвід демократичного правління відчувається і в організації владних структур. Урядові кризи, а тим більш публічні звинувачення і скандали тут – велика рідкість. З 1848 р. Нідерланди – конституційна монархія. Політичну владу в країні здійснює парламент (генеральні штати). Королівство складається з дванадцяти провінцій. Окрім того йому належать заморські володіння (Нідерландські Антильські острови). Головою держави з 1986 р. є королева Беатрікс. Серйозних партійно-політичних зусиль по заміні конституційної монархії парламентською не провадиться – обставина, якою країна не в останню чергу зобов’язана цій симпатичній і освіченій державній дамі. Професіоналізм і особистий шарм королеви є причиною того, що дев’ять з десяти нідерландців підтримує монархію.
Королева – мати трьох синів. Старший – принц Віллем-Олександр (народився в 1967 р.) – з 30 квітня 1980 р. є кронпринцом і носить титул “принц Оранський”. Навколо нідерландського королівського дому набагато менше скандальних історій, чим, скажімо, навколо англійського. Можливо, це пояснюється не лише скромним стилем життя Оранської династії, а й стриманістю засобів