Опера "Тарас Бульба" - і мужній образ Тараса, котрий характери-зується героїко-епічною музичною образні�...

Реферат - Опера "Тарас Бульба"

і мужній образ Тараса, котрий характери-зується героїко-епічною музичною образністю. Глибоке знання стилістики героїко-епічних народних пісень дало композитору можливість створити музичний номер, близький до народних пісень, і досягти художньої довершеності. Музично виразовим є оркестровий супровід до цієї пісні Та-раса. В одних моментах він імітує бандуру, а в інших посилює героїчну образність і немовби ілюструє стрімку кінську скачку. Весела Тарасова вдача передається й через танцювальні пісні з козачковими та гопачковими ритмами ("Ой, гоп того дива, нава-рили ляхи пива", "Ой дівчина горлиця"). Інша грань образу Тараса розкрита у фіналі II дії (в ансамблі з хором). Віддаючи перевагу козацькому обов'язку перед радоща-ми сімейного життя, Тарас відразу ж після приїзду синів оголо-шує свій намір везти їх на Запорізьку Січ. Тут він змальований як суворий чоловік; він запальний і нетерп-лячий. Його партія побудована на рішучих інтонаціях, а в сцені перед від'їздом на Запорізьку Січ вона близька до похідних ко-зацьких пісень (с. 213). Значна роль Тараса і в сценах Запорізької Січі в III дії. Його образ тут теж тісно пов'язаний з проведенням героїко-патріотичної ідеї твору. Переживаючи за долю України, Тарас радить запорожцям скинути старого кошового. Наспівно-декламаційна партія Тараса насичена рішучими й героїчними мелодичними зво-ротами. Активну участь бере Тарас у наскрізній хоровій сцені обрання нового кошового, пропонуючи на цю посаду Кирдягу. Кульмінацією розвитку образу Тараса є V дія. Тарасові доручи-ли керувати битвою - штурмувати укріплене місто невеликими силами. На початку сцени в наспівному речитативі Тараса "Сю ніч ляхи нас сплячих обійшли" передані його роздуми над складною воєнною ситуацією, а при звертанні до козаків "Гей, панове това-риство!" в енергійній інтонаційності його партії композитор вико-ристовує типові для козацьких пісень квартові й квінтові мелодичні ходи в кадансах. В одному з найкращих номерів партії Тараса - емоційно-піднесеному аріозо "Що у світі с святіше понад наше побратимство?" герой наснажує козаків на ратні подвиги. У героїко-епічній музиці цього аріозо постає величний образ Тараса - провідника запорізь-кого війська. Емоційно піднесена наспівно-декламаційна мелодія, що починається з вершини, передає схвильованість, "проповіді" до запорожців (с. 402). На слова "деруть, шарпають зусюди нашу бідну Україну" у вокальній партії та в оркестрі звучить тема героїчного характе-ру, що втілює заклик до боротьби за визволення України. Вона тісно пов'язана з героїко-патріотичною ідеєю опери. У фіналі V дії в музичній характеристиці Тараса з'являються дра-матичні риси. У сцені Тараса з Янкелем, коли той розповідає про зраду Андрія, декламаційна мелодія партії Тараса з мовленнєво ви-разовими інтонаціями, яка переривається паузами, стає підкресле-но драматичною, втілюючи його здивування й обурення. З глибоким драматизмом композитор розкриває душевний стан Тараса, його відчай у сольному фрагменті "О! Будь проклята тричі та година, що сплодив я сина на погибель" (с. 423). У трагічній сцені зустрічі в бою батька з сином-зрадником ком-позитор створив у партії Тараса драматично виразові наспівно-декламаційні фрази (відокремлені паузами), що передають його гнів і рішучість. Тарас, вбиваючи сина за зраду, веде себе як громадянин-патріот. Ця трагічна для Тараса-батька ситуація і його переживання розкриті в скорботному сольному фрагменті "Орел був - не козак"(с. 440).

Образ Остапа в опері «Тарас Бульба» близький до образу Тараса. Остап – мужній цілеспрямований, відданий козацтву й Бать-ківщині. Для вокальної партії Оста-па (баритон) характерна переважно енергійна, рішуча інтонаційність. Його нетерпимість до гнобителів виражена вже в першій репліці: "А чого мовчить козацтво? Хіба сили вже бракує?" (у І дії). Потім він стає проводирем народу, який проганяє польських комісарів. Остап виступає в ансамблях з Андрієм, а також із Тарасом. Наприкінці першої картини І дії в сцені з Андрієм у декла-маційній репліці Остапа ("Пропав! Здурів!") композитор ви-користовує інтонації початку лейтмотиву-заклику до бороть-би. Остап співає єдиний завершений музичний номер у трагічній кульмінації опери (сцені загибелі Андрія) - речитатив і арію над убитим братом. У наспівному речитативі "Хто вбив його?" ком-позитор досягає глибокого драматизму; у мелодичній фразі на сло-ва "Андрію, брате мій" М.Лисенко перевтілив інтонації народних плачів-голосінь (с. 441). Глибокі переживання Остапа передані в романтично-схвильо-ваній лірико-драматичній арії "Що ти вчинив?" з кантиленною мелодикою широкого дихання. У заключній мелодичній фразі Остапа в цій сцені "Прощай, прощай, мій друже дорогий" композитор використав початкову інтонацію лейтмотиву заклику до боротьби (с. 447), але тут вона набуває сумного відтінку.

В опері "Тарас Бульба" М.Лисенко приділив значну увагу персо-нажеві Насті (дружини Тараса й матері Остапа та Андрія) [мецо-со-прано], яка є лірико-драматичним народним образом. Це узагальне-ний народний образ української жінки - дружини запорізького коза-ка, котра має тяжку долю, бо її життя проходить у розлуці з чолові-ком і синами, у тузі й хвилюваннях за ними. Образ Насті є новим творчим досягненням композитора. Це - глибоко народний образ, якому притаманні ліричні й драматичні риси. Музична мова партії Насті відзначається яскравою народністю. У ній композитор майстер-но перевтілив стилістику українських ліричних пісень і плачів. Партія Насті досить велика, хоч героїня виступає тільки в II дії. На початку цієї дії композитор створив монологічну сцену Насті. Вона співає речитатив, аріозо й арію. У речитативі "Душа трем-тить" передане хвилювання матері, яка чекає своїх синів. Це пре-красний зразок наспівної лірико-драматичної декламації з яскра-вою національною своєрідністю(с. 134). Про свою тяжку долю й надію натішитися синами співає Настя в аріозо "От, вік минув". У його мелодиці композитор поєднав наспівні й декламаційні

Сторінки: 1 2 3 4 5 6