риси; відчутні зв'язки і з ліричними народ-ними піснями (с.135). Світлий колорит має лірична арія Насті "Повернуться сподівані, кохані орлята", в якій розкривається її любов до синів, а також мрії про щасливе родинне життя. Ритмічними особливостями та факту-рою в оркестрі композитор створив ефект "погойдування" (с. 137). Особливим драматизмом наснажена партія Насті у фінальній сцені II дії, коли вона дізнається, що Тарас забирає синів на Січ. В її партії у квінтеті і в останньому дуеті з Андрієм, а також у сольних виступах прощання з синами композитор перевтілив в авторській мелодії інтонації плачів-голосінь (с. 219).
Тарасові й Остапові, які жертовно служать Батьківщині, в опері Лисенка (як і в повісті Гоголя) протиставляється Андрій (тенор) - ліричний герой. У його образі композитор втілив характерний для романтизму індивідуалізм. Андрій також хоробрий і прекрасний воїн, але в нього інша - м'якша і вразливіша - натура, і він став жертвою палкого кохання до дочки польського воєводи Марильці. Андрій як романтичний герой повністю діє за велінням серця. Але трагедія Андрія полягає в тому, що його почуття привели до зра-ди. Поневолений любовною пристрастю й піддавшись впливу чу-жого оточення, Андрій зрікається своєї Батьківщини, свого козаць-кого середовища й виступає в битві на боці ворогів. За зраду він поплатився своїм життям. Образ Андрія розвивається. М.Лисенко створив ряд сольних номерів, що емоційно розкри-вають любовні почуття Андрія. Ці номери написані в традиціях романтичної інтимної лірики. У сольному епізоді - в дуеті з Остапом (І дія) "Круг янголиного обличчя" в лірико-романсовій музиці передане захоплення Андрія красунею-полячкою (с. 77). У II дії в партії Андрія у дуеті з матір'ю - Настею відчутні зв'яз-ки з українськими народними ліричними піснями. З іншого боку характеризується Андрій у III дії, коли він пере-буває в середовищі козацтва. З романтичною піднесеністю звучить його речитатив: "В похід! В похід!", що розкриває мрії Андрія про нові військові походи, честолюбні прагнення слави, керування ко-заками (с. 241). У другій частині речитативного епізоду в підвищено емоційній наспівній декламації передані його звертання до долі (типово ро-мантичний прийом) "Скажи мені, темрява доле" (с. 243). Характеристика Андрія як ліричного героя дається і в його ка-ватині в IV дії "Мов бачу Київ". У мелодиці каватини перевтілені інтонації українського міського побутового романсу (с. 302). Романтична, емоційно виразова лірика притаманна партії Анд-рія в його звертаннях до Марильці "За хвилю, за мить одну", "Зоре моя вечірняя", де відчутні зв'язки з українськими ліричними пісня-ми (с. 341, 343). У наступному сольному епізоді Андрія "Але, може, я плету, що тобі не до речі" композитор спирався на інтонаційність українсь-ких пісень-романсів. Музична мова партії Андрія суттєво змінюється з моменту його зради. Вона набуває рис, характерних для ворожого польського табору. В дуеті Андрія з Марильцею, коли він відрікається від Ук-раїни ("Хто сказав, що Україна моя кревна є родина?"), в його во-кальній партії та в оркестрі композитор використав ритм полоне-зу (с. 355). У другій картині IV дії в сцені зради Андрія, коли йому підносять клейноди польського полковника, музична мова його вокальної партії також близька до інтонаційності персонажів ворожого табору (с. 382).
З польського табору Лисенко приділив найбільше уваги обра-зові дочки польського воєводи Марильці (колоратурне сопрано), поданому також у розвитку. Вона має досить велику партію й співає в другій картині І дії та в IV дії. В арієті з І дії ("Я родилась у пала-тах") композитор характеризує Марильцю як безтурботну лірич-ну героїню. У мелодиці арієти Лисенко використав тридольний мазурковий ритм (с. 94). Образ Марильці змінюється в IV дії у сцені з Андрієм. Особиста ситуація в Марильці теж складна: вона покохала Андрія - хлопця з ворожого табору. Лірична партія Марильці набуває драматич-ного звучання ("Ні, лицарю жаданий мій!"). Для її партії, як і для партії Андрія, характерна типово романтична емоційно-виразова особистісна лірика. Польський табір в опері характеризується відповідною націо-нальною сферою: хоральним католицьким звучанням у І дії та в другій картині IV дії із залученням органу. У IV дії в сольних номе-рах та в ансамблях композитор використовує ритм полонезу; зву-чать й оркестрові номери "alla polacca". Східний колорит Лисенко передав в арії Татарки з IV дії "Як пишна квітка раннім морозом" (с. 311).
Важливу драматургічну роль в опері відіграє оркестр, хоч партія його не перевантажена і не заглушує слів. Композитор створив інтродукцію, антракти та окремі оркестрові епізоди, зокрема сце-ну битви в V дії. Оркестрова інтродукція побудована переважно на темах опери. Вона складається з декількох розділів. Вступний розділ починається героїчною темою, що символізує заклик до боротьби за волю Ук-раїни і пов'язаною з героїко-патріотичною ідеєю опери, її почат-кові інтонації стали лейтмотивом опери й звучать у партіях Тара-са й Остапа - борців за визволення народу. У наступному розділі (Andante poco moderato) Лисенко ви-користав тематизм із партії Андрія - в його дуеті з Марильцею в IV дії (с. 353 І далі). Третій розділ (Allegro non troppo) має ознаки тричастинної фор-ми. Крайні частини - стрімкого й динамічного характеру, а в ліричній середній частині використана тема з партії Насті в II дії ("Чим тобі я провинила?", с. 222). У заключному розділі інтродукції композитор залучив тему славильного хору з III дії ("Слава, слава кошовому, слава", с. 276) та оркестровий тематизм із завершення цієї сцени.
Опера М.Лисенка "Тарас Бульба"
