Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Інструментальну музику М.Лисенко почав писати в Лейпцигу під час навчання в консерваторії (1868-1869 рр.). Цьому сприяли його заняття з фортепіано, композиції, теорії музики, а також інтенсивне музичне життя Лейпцига, завдяки чому він мав мож-ливість ознайомитися з великою кількістю творів західноєвро-пейської інструментальної музики різних стилів (бароко, класи-цизму та романтизму). У Лейпцигу Лисенко написав квартет (d-moll) для двох скрипок, альта і віолончелі (три частини) [1868 р.], одну частину симфонії (Allegro) [1869 р.], тріо для двох скрипок і альта (чотири частини) [1869 р.]. У цих інструментальних тво-рах простежується засвоєння західноєвропейської музики класич-ного й ранньоромантичного стилів. Також помітне й звертання до українського народно-пісенного мелосу. (у квартеті в II частині - "Ой не світи, місяченьку" та в III частині - "Ой під го-рою, під перевозом"). Звертання до фольклорної інтонаційності свідчить, що в цих перших творах М.Лисенко прагнув створити музику, яка б відзначалася національною характерністю. Це був етап засвоєн-ня як досягнень стильових особливостей професійної західноєв-ропейської музики, так і українського фольклору. Більш яскравого національного колориту М.Лисенко досяг в інструментальних творах 70-х років - у симфонічній фантазії "Ук-раїнський козак-шумка" (1872 р.), в якій варіюються народні ко-зачкові теми, та у "Фантазії на дві українські народні теми" (для скрипки або флейти і фортепіано), де варіаційне розвивається лірична народна пісня "Хлопче, молодче" і танцювальна "Ой ти, Ґандзю милостива". М. Лисенко зробив транскрипції деяких фортепіанних творів для струнних інструментів: "Сум" (елегія для віолончелі і фортепіано) є перекладом п'єси "Елегія" ("Журба") для фортепіано. Його "Ро-манс" для скрипки і фортепіано являє собою переклад з одноймен-ного твору для фортепіано; мініатюра "Хвилина розчарування" для скрипки і фортепіано - це переклад з твору "Момент розпачу" для фортепіано.

Найбільше творчих здобутків в інструментальній музиці Лисен-ко досяг у фортепіанній творчості. Для музичної мови його фор-тепіанних творів у цілому характерна дохідливість, емоційна відкритість. На високому професійному й художньо-му рівнях фортепіанної музики позначилося те, що Лисенко був блискучим піаністом, віртуозом, який постійно концертував як соліст й ансамбліст. У своїй музичній освіті композитор присвятив найбільше часу вдосконаленню піанізму. Як піаніст-виконавець він виступав до кінця свого життя. Фортепіанна музика Лисенка, яка нараховує близько 60-ти творів, також є важливою частиною творчої спадщини компози-тора. У формуванні інтонаційно-слухового фонду М Лисенка знач-ну роль відігравала західноєвропейська фортепіанна музика, яку він як піаніст виконував з дитинства. Через це на його музичне мислення, що проявилося у фортепіанних творах, значний вплив мала його піаністично-виконавська діяльність. У фортепіанній музиці М.Лисенка простежується засвоєння досягнень західноєвропейсь-кої романтичної музики. Особливий вплив на композитора мала музика Шопена. Один зі своїх пізніх творів - "Експ-ромт", ор.38 (gis-moll) Лисенко створив навіть як наслідування стилю видатного польського композитора. Про це свідчить його ремарка: "у стилі Шопена". М.Лисенко як талановитий композитор зумів творчо перевтілити й асимілювати романтичні інонаціональні здобутки і створити інди-відуальний стиль у фортепіанній музиці з національною увиразненістю. Хоч фортепіанну музику в романтичному стилі писали й інші українські композитори - попередники і сучасники Лисенка, про-те тільки в нього український романтичний сталь фортепіанної музики набув найбільш сформованого вигляду. У ньому яскраво виділяються дві стильові лінії. Перша -"народна" стильова лінія з переважанням фольклорної інтонаційності наявна у фортепіанних творах з народною тематикою й образністю. Вона простежується у фортепіанних мініатюрах, створених на основі народнопісенних цитат ("Без тебе Олесю", "Пливе човен води повен", "Ой, зрада, карі очі, зрада", в "Українській сюїті у формі старовинних танців на основі народних пісень", у двох рапсодіях на українські народні теми, в "Епічному фрагменті" (C-dur), "Ескізі в дорійському ладі", у двох маршах – "Кубанському" й "Запорізькому" тощо). У більшості фортепіанних творів М.Лисенка проявилася друга - "лірико-психологічна" стильова лінія романтичного типу. У них переважає індивідуально-авторська інтонаційність. У цій групі творів значне місце посідає романтична лірика. Цим творам при-таманна щирість, теплота й задушевність. У фортепіанному доробку М.Лисенка домінуючими є фортепі-анні мініатюри, притаманні романтичній європейській музиці: "пісні без слів", ноктюрни, баркарола, елегії, експромти, романс, ескізи, рондо, різні танці (вальси, мазурка, полонези), цілий ряд програмних п'єс. Серед них найбільше ліричних мініатюр. Чільне місце в романтичних мініатюрах М.Лисенка займає інтимна лірика, суб'єктивна лірико-психологічна образність. У них яскраво про-явився характерний для романтизму ліризм, що є породженням підвищеної уваги до всього особистісного. У цих творах передано ліричне самовираження митця, розкриті його особисті почуття й переживання. Серед них є твори, які зву-чать як вилив почуття кохання ("Романс", "Признання", "Пісня кохання"). У багатьох мініатюрах відбився ніжно-ліричний стан душі композитора (у "піснях без слів", ноктюрнах, елегіях, барка-ролі та ін.). У деяких творах втілені драматичні переживання ("Мо-мент розпачу") й елегійний настрій ("Елегія", "Журба", "Сумний спів''). У ліричних мініатюрах трапляються твори і з світлою лірич-ною образністю ("Враження від радісного дня"). Передаючи різні душевні стани в ліричних мініатюрах, Лисенко досяг глибокої об-разної психологізації. Назви його програмних творів конкретизу-ють ці емоційно-психологічні стани. Для "озвучення" багатоманітних ліричних почуттів М.Лисенко використовував інструментальну кантилену ("спів фортепіано"), яка поєднувала вокальне й інструментальне начала. Вона прита-манна більшості ліричних мініатюр композитора. У ліричних мініа-тюрах він створив фортепіанну кантилену з українською національ-ною специфікою. Особливості кантиленної мелодики творів М.Лисенка тісно пов'язані з українською народнопісенною мелодикою. Від неї в ліричних кантиленних мелодіях його творів - коротке "вокаль-не дихання", особливості tempo rubato. Створене композито-ром українське фортепіанне


Сторінки: 1 2