Реферат - Микола Віталійович Лисенко
9

творах М.Лисенка простежується й становлення такого яви-ща як поліпластовість (в оперній та хоровій музиці), поліметрія (в операх), що стане характерним для музики XX ст. Національної специфіки творам Лисенка надало й використан-ня варіантного способу розвитку (з переінтонуванням та оновлен-ням тематичного матеріалу), який виник на основі варіантності української народної пісні. У варіантному способі розвитку, до якого часто вдається композитор, відобразилося й типове для романтиз-му прагнення передати змінність єдиного образу, прагнення до "те-кучості", злитності в музичній формі. Поряд з цим, композитор ви-користовує й інші форми розвитку тематичного матеріалу: контраст, розробку, наскрізний тематичний розвиток; простежуються й озна-ки симфонізму. Але при цьому контраст доволі часто виникає в ре-зультаті варіантних модифікацій, а наскрізний розвиток є динаміч-ною формою варіантно-варіювальних перетворень. М.Лисенко звертався до різних музичних форм: куплетної, куп-летно-варіантної, куплетно-варіаційної, наскрізної строфічної, змішаної, дво- і тричастинної, сонатної, сюїти у формі старовин-них танців, фуги, але при цьому вільно трактував ці форми. Часто композитор використовує контрастно-складову форму, зокрема, в жанрі хорової поеми. У поемі поєднуються картинно-епізодичні побудови оповідного або оповідно-драматичного характеру. Така форма має деякий генетичний зв'язок з думами. У ній простежу-ються й ознаки, характерні для форм романтичного стилю: вільна будова, наскрізний розвиток тематизму з його трансформацією. Велика заслуга Лисенка полягає в тому, що він розширив і зба-гатив музично-образний зміст, надав жанрам яскравої національ-ної специфіки. Подиву гідним є те велике розмаїття різновидів у кожному з жанрів (оперному, хоровому, камерно-вокальному, інструментальному).

---

Сторінки: 1 2 3