ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

1.1 Журналістика в системі соціальних інститутів

1.2 Система засобів масової інформації

1.2.1 Друковані засоби масової інформації

1.2.1.1 Ефективність і дієвість преси

1.2.1.2. Жанрові різновиди тексту

1.2.1.3 Поліграфічна техніка і поліграфічні процеси

1.3 Нормативно-правова база діяльності друкованих засобів масової інформації

РОЗДІЛ ІІ МІСЦЕВА ПРЕСА – НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ПІДСИСТЕМИ ЖУРНАЛІСТИКИ

2.1 Історія розвитку та організаційна структура народного часопису „Ходорівщина

2.2 Нормативно-правова база діяльності народного часопису

2.3 Особливості діяльності

2.4 Технологічні стадії створення

2.5 Соціологічне дослідження “Народний часопис “Ходорівщина”. Доцільність його існування

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Засоби масової інформації є однією із складових частин демократичного світобачення, а роль, яку вони відіграють в процесі становлення демократичних перетворень, є набагато важливішою, ніж це може здатися на перший погляд. За ступенем впливу на процеси формування і реалізації державної політики журналістику навряд чи можна порівняти з будь-яким видом діяльності. Широке просвітництво, збудження громадської думки, виховання в людях найкращих моральних якостей, залучення кожного громадянина до процесів розбудови молодої держави, формування демократичного суспільства за високими світовими стандартами – ось що становить змістову частину журналістики. .
Журналістика забезпечує дієвий контроль громадськості над владою, зворотний зв’язок між ними. Вона є тим містком, який з’єднує владні структури з національним інтелектом, реальною економікою, життєвою мудрістю простих людей.

Свідченням впливу мас-медіа на суспільство можуть бути численні мовні штампи, якими протягом минулих десятиріч вони характеризувалися: “четверта влада”, “великий арбітр”, “очі та вуха суспільства” тощо. Спроба проаналізувати вказані характеристики лише підкреслює їх справедливість: за умов демократії особливого значення набуває швидкість, ефективність та якість здійснень повноважень представниками державного апарату.

В ідеалі засоби масової інформації повинні відігравати роль комунікативного засобу суспільства та бути зв'язною ланкою між громадянським суспільством та державою. Держава – це публічна влада, сфера загальних інтересів, громадянське-суспільство – це сфера індивідуальних свобод і приватних інтересів, а між ними – засоби масової інформації, роль яких у розбудові демократії є визначальною. За умови, що засоби масової інформації виражають думку інститутів демократії, політичних партій, груп тиску і через вільну пресу підносять громадянське суспільство над державою – говоримо про розвинену демократичну державу. Якщо ж засоби масової інформації сліпо виконують волю владних структур і підкорюють громадянське суспільство (справедливіше було б говорити про суспільство громадян) державі – то це тоталітарний режим. ЗМІ є тією величиною, що може або заперечувати можливість становлення тоталітарного режиму, або сприяти його творенню.

Невід’ємною ознакою правової демократичної держави є забезпечення свободи слова громадян, свободи інформаційної сфери, право на висловлювання власної думки та позиції, право на отримання й поширення інформації без перешкод. Свобода слова виступає тим підґрунтям, на якому будується демократія і без якого існувати демократичні інститути не можуть. Актуальність потреби забезпечення відкритості інформаційних систем в сучасній Україні пов’язана також і з тим, що інформаційний простір є тим середовищем, в якому реалізується державна політика, приймаються державні рішення, діє механізм управління суспільством. Саме інформаційний простір забезпечує умови для участі громадян у прийнятті суспільно-значущих рішень і визначається рівень доступності правової інформації для окремих категорій осіб. Від рівня відкритості інформаційного простору значною мірою залежить і відкритість суспільного устрою для демократичних перетворень. Крім того, мас-медіа забезпечують представникам різних суспільних груп можливість публічно виражати свої думки, знаходити та об'єднувати однодумців, чітко формулювати та представляти в громадській думці свої інтереси. Без преси, телебачення, радіомовлення жоден громадянин не зможе правильно зорієнтуватися у політичних процесах, визначити свою політичну орієнтацію, прийняти відповідальне рішення тощо.

Актуальність дослідження . В сучасному цивілізованому світі свобода слова виступає однією з найістотніших демократичних норм конституційного ладу. У демократичних державах існують горизонтальні зв’язки в суспільстві. Одним із таких зв’язків є зв’язок між місцевою пресою і місцевою владою, з одного боку, та між місцевою пресою і громадою - з іншого. Взаємодія влади і суспільства базується на механізмах зв’язку з громадськістю та наданні інформаційних послуг населенню. Обмін інформацією є важливою ланкою в системі державного управління, оскільки повнота, якість і вірогідність інформації, що використовується для прийняття соціально-політичних рішень визначає і правдивість та дієвість таких рішень. Особливого значення проблема взаємодії місцевої влади та громади з місцевою пресою набуває в сучасних умовах - умовах побудови в Україні демократичного суспільства. Очевидно, що розвиток економіки, науки, культури, техніки, сфери соціальних відносин, а також розвиток і вдосконалення політичної системи місцевого рівня безпосередньо залежать від якості інформації, її повноти, оперативності і форми подання. Без всебічного і об’єктивного дослідження сучасного стану місцевої преси не можна відтворити цілісну картину функціонування системи журналістики. Актуальність дослідження зумовлюється також відсутністю ґрунтовних комплексних праць з розвитку місцевої преси, зокрема народного часопису „Ходорівщина”.

Рівень теоретичної розробки проблеми. Вивченню певних аспектів цієї теми присвячена незначна кількість досліджень. Питання ролі місцевої преси в системі журналістики в Україні розглядали В.Здоровега, І.Л.Михайлин, А.Москаленко та І.Чиж. Дослідження О.Л.Копиленко присвячені аналізу проблеми впливу інформації як на суспільство, так і на індивіда.

Об’єкт дослідження: друковані засоби масової інформації.

Предметом дослідження є народний часопис „Ходорівщина”.

Мета дипломної роботи: дослідити роль і особливості місцевої преси в системі журналістики.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

1) охарактеризувати журналістику як один із соціальних інститутів;

2) дослідити складові системи засобів масової інформації;

3) описати підсистему журналістики: друковані засоби масової інформації;

4) проаналізувати нормативно-правову базу діяльності місцевих друкованих засобів масової інформації;

5) простежити історію розвитку та описати організаційну структуру