З 1981р. міжурядова робоча комісія Ради Європи у галузі ЗМІ зосередилась у рамках її Департаменту з прав людини.

Керівний комітет із засобів масової інформації (CDMM). Комітет Міністрів Ради Європи доручив виконання робочої програми з засобів масової інформації Керівному комітету із ЗМІ, який складається з експертів, що їх призначили уряди країн – членів Ради Європи. У цій роботі також беруть участь Комісія Європейських співтовариств та представники Парламентської асамблеї Ради Європи. Крім того, Ватикан, Хорватія, Північна Рада Міністрів, організація „Аудіовізуал AVREKA ”, Асоціація комерційного телебачення Європи (АСТ) та Європейська теле- та радіомовна спілка (EBU) мають компетенцію „спостерігача” у Комітеті.

Робота Керівного комітету з засобів масової інформації (CDMM) спрямована на розвиток співробітництва між країнами – членами Ради Європи у галузі ЗМІ з метою подальшого зміцнення свободи поглядів та інформації у плюралістичному демократичному суспільстві, а також вільного обміну інформацією та ідеями.

Керівному Комітету з засобів масової інформації (CDMM) доручено готувати європейські конференції міністрів щодо політики ЗМІ, які надають можливість уповноваженим міністрам обговорювати питання обопільного інтересу, розробляти директиви спільної політики стосовно основних проблем та закладати майбутні пріоритети європейського співробітництва у галузі ЗМІ в рамках Ради Європи.

РОЗДІЛ ІІ

МІСЦЕВА ПРЕСА – НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ПІДСИСТЕМИ ЖУРНАЛІСТИКИ

2.1 Історія розвитку та організаційна структура народного часопису „Ходорівщина”

Характерними рисами громадянського суспільства є громадянська відповідальність та активність. З огляду на це важливі завдання покладаються на місцеву пресу, котра виконує в місцевих громадах інформаційну та інтеграційну функції. Місцева преса керується принципом відповідальності та захищає інтереси своїх читачів - членів певної громади. „Преса – це розум і серце нації, розум, що думає за свою націю, обмірковує всі її справи, підказує ті чи інші рішення; серце, що відчуває за націю, б’ється в такт мільйонів сердець, що не вміли б – без журналістів – знайти для своїх почувань відповідних слів і висловів” – говорить Євген Онацький [56, с. 2].

Найважливішою характеристикою якості місцевого інформаційного продукту є його достовірність, повнота і різнобічність, тобто наближеність до об’єктивності. Саме такі риси притаманні народному часопису „Ходорівщина” – місцевій газеті міста Ходорова Жидачівського району Львівської області.

Народний часопис „Ходорівщина” – орган Ходорівської міської ради, заснований у 2001 році з метою широкого інформування населення міста Ходорова та округи про діяльність Ходорівської міської ради, громадських організацій, про події та заходи, що відбуваються в місті.

Газета створена завдяки наполегливим зусиллям міського голови Ходорова О.Коцовського; голів міських громадських організацій: „Просвіта” М.Вербовського; Союз Українок – І.Лозинської; В.Пундора, депутата Жидачівської районної ради.

Ідею О.Коцовського про створення друкованого засобу масової інформації підтримав депутатський корпус: на ХІV сесії ІІІ скликання Ходорівської міської ради було прийнято рішення про створення народного часопису “Ходорівщина”.

Перший випуск газети мав назву „За відродження” (див. Додаток А ). Він вийшов у світ 8 травня 2001 року багатоколірним друком. Невеликий за обсягом часопис „За відродження”, містив велику кількість інформації в публікаціях та світлинах, зокрема – звернення міського голови Ходорова О.Коцовського, у якому він наголошував: “Народження газети – не чиясь забаганка, а вимога нашого неспокійного, а часом і складного життя. Ми міркуємо, що прихід першої ластівки у ваші оселі буде стабілізатором спокою і порозуміння в нашому місті, родинного чуття міської громади, добродійності й поміркованості. Водночас, газета має стати приводом прискорення відродження культури і мови, звичаїв і традицій, релігії і ремесел.”. У першому випуску також була розміщена стаття про відзначення свята Матері, інформація про діяльність громадських організацій, вітання військового комісара Жидачівського районну з нагоди Дня Перемоги, звернення редакційної колегії до читачів, нарис ходорівчанки про високі материнські почуття, добірка анекдотів під рубрикою „Пучка сміху”, рекламні та інші матеріали.

З червня 2001 року газета почала виходити під назвою “Ходорівщина”. Змінилась лише назва часописа, обсяг і заголовок залишились незмінними. Як і в попередніх випусках, редакція використовувала всі жанри подання інформації, щоб зробити газету колоритною та цікавою для читачів. Кожен новий випуск народного часопису „Ходорівщина” містив найважливіші новини звідусіль, цікаві історичні замітки, статті представників органів влади, дописувачів, постійною стали рубрики „Пучка сміху”, „Бабусина аптека”, оголошення і привітання. З часом зростає кількість дописувачів, дещо змінюються рубрики „Народний календар” замінює „Бабусину аптеку”, публікуються досягнення юних спортсменів на шахових турнірах. Змінюється й склад творців газети. У 2002 році редактором народного часопису „Ходорівщина” стає М.Краївська, редколегію покидає Василь Кисіль.

У червні 2003 часопис вийшов на двох друкованих аркушах, що дало змогу значно розширити обсяг публікацій і зробити часопис цікавішим. Спочатку газету друкували у ПП “Омега Сервіс”(м.Ходорів), згодом – у ТзОВ “Жидачівська друкарня”. З’явилися нові рубрики : „У світі спорту”, (відомості про спортивне життя міста Ходорова, про підсумки змагань), „Уроки духовності”, „Сторінки нашої історії”, Легенди рідного краю”, „Смачного”, „Вітаємо”, „Дитина народилась”, „Вони відійшли у вічність”, „Усміхніться” (анекдоти від п. З.Книша), „Коротко звідусіль”, публікуються нариси, статті дописувачів. У 2006 році змінюється склад редколегії .Тепер до неї входять секретар Ходорівської міської ради Наталія Калинець та директор Центру дитячої та юнацької творчості Меланія Бас.

Суттєвою ознакою змін у сучасних українських друкованих медіа стала руйнація так званої піраміди в організації побудови медіа-потоків. На зміну їй прийшла організація структурна, суть якої полягає в тому, що