обсяг текстового матеріалу редакція „Ходорівщини” використовує їх у невеликій кількості.
2.5 Соціологічне дослідження:
„Народний часопис “Ходорівщина”. Доцільність його існування”
Народний часопис "Ходорівщина" – друкований засіб масової інформації, який створений і фінансується Ходорівською міською радою. Часопис займається збором, обробкою та поширенням інформації і є однією із складових частин демократичного світобачення. У демократичних державах взаємодія влади і суспільства базується на механізмах зв’язку з громадкістю та наданні інформаційних послуг населенню. У формуванні дієвих та взаємовигідних стосунків Ходорівської міської ради з громадкістю Ходорова важливу роль належить місцевій газеті "Ходорівщина", яка крім того, що допомагає донести інформацію до широкої аудиторії, ще й забезпечує доступ населення до інформаційних ресурсів в системі надання інформаційних послуг Ходорівської міської ради, що, в свою чергу, сприяє демократичним перетворенням в регіоні і активізує участь громадян в управлінні міською громадою.
Існує багато міфів про народний часопис "Ходорівщина". Домінує міф, що дану газету читає ледве третина населення, що вона не спроможна об’єктивно висвітлювати діяльність місцевих органів влади та громадських організацій, оскільки створена і фінансується за їх рахунок; що населення не довіряє державній пресі. Що місцева неспроможна конкурувати на ринку друкованих засобів масової інформації.
Отож, чи потрібна Ходорівчанам місцева газета і якою вони б хотіли її бачити?
У квітні 2007 року в місті Ходорові було проведено соціологічне дослідження "Народний часопис "Ходорівщина". Доцільність його існування", у ході якого за допомогою анкети (див. Додаток В)було опитано 350 читачів часопису різних вікових категорій.
Метою проведення соціологічного дослідження на тему "Народний часопис "Ходорівщина". Доцільність його існування" було вивчення поглядів та думок читачів щодо існування часопису, їх ставлення до місцевої газети, діапазону жанрово-тематичного читання; структури читацької аудиторії.
Саме ці проблеми є об’єктом дослідження.
Предметом дослідження є носії проблеми – читачі різних вікових категорій із різною освітою та соціальних статусом. Відтак завданням соціологічного дослідження є конкретні поради удосконалення народного часопису "Ходорівщина".
Процедурний розділ.
Методом збору інформації для проведення конкретного соціологічного дослідження "Народний часопис "Ходорівщина". Доцільність його існування" було пресове анкетування. Цей метод обраний тому, що:
1. Досить легко і оперативно відбувається розповсюдження анкет.
2. Дає змогу оперативно зондувати громадську думку деякої частини населення про конкретні проблеми, в яких компетентними є читачі цього видання.
3. Потрібно було опитати порівняно велику кількість читачів на великій території.
4. Необхідно було отримати добросовісні, щирі і ґрунтовні відповіді, а добровільність участі й безсумнівна анонімність сприяли цьому.
5. Зведено до мінімуму вплив дослідника на респондента.
6. Невеликі затрати на проведення дослідження.
Під час пресового анкетування анкета з чистим конвертом розміщувалась в часописі як вкладиш; відповівши на неї, опитувані свої відповіді до редакції надсилали поштою.
Метод обробки інформації – ручний. Обраний тому, що зібрана інформація не потребує складного аналізу. Обробка інформації передбачає перевірку гіпотези.
Аналіз анкетування
Загальна кількість розповсюджених анкет – 500. Редакція отримала 350 листів із відповідями – 70% від загальної кількості.
Як показують підрахунки, читачами народного часопису "Ходорівщина" є в основному люди віком від 40 до 70 років – 60 відсотків опитуваних, хоча кількість читачів вікової категорії 15-25р. також досить висока 17 відсотків; 25-40 років - 22 відсотки. Серед них: з початковою, неповною середньою освітою – 18 відсотки; середньою загальною – 26 відсотків; середньою спеціальною – 20 відсотків; вищою – 35 відсотків (див. Табл.. 2.2) Таблиця 2.2
Загальні результати (%)
№ запитання
А | Б | В | Г
2 | 18 | 26 | 20 | 35
3 | 55 | 27 | 11 | 6
4 | 80 | 10 | 5 | 4
5 | 12 | 9 | 70 | 7
6 | 46 | 26 | 10 | -
7 | 64 | 12 | 20 | 3
8 | 47 | 17 | 32 | -
10 | 82 | 10 | 7 | -
Дослідження також розвіяло багато міфів про місцеву газету "Ходорівщина".
Чи найголовніший міф: газету читає ледве третина потенційних читачів. Дані дослідження: 55 відсотків респондентів читають кожний номер і 27 відсотків майже кожний номер. Більше того, 82 відсотки читачів вважають, що необхідно збільшити тираж та обсяг часопису.
Міф другий: народний часопис "Ходорівщина" втратив довіру читача. Кількість читачів, які повністю довіряють публікаціям у часописі, становить 64 відсотки і 12 відсотків частково довіряють йому.
Отримані дані демонструють рентабельність газети 80 відсотків опитаних купляють часопис.
Як свідчить опитування, 46 відсоткам опитуваних імпонує об’єктивність статей, що стосуються діяльності Ходорівської міської ради і 47 відсоткам - зовнішній вигляд часопису. В анкетах читачі пропонують публікувати програму передач на тиждень, гороскоп та кросворди; видавати у кольоровому друці, щоб покращилась якість фотографій.
Висновки
Анкетування та аналіз читацьких уподобань, які склали емпіричну базу дослідження, створили живу, динамічну картину читацьких інтересів.
Дослідження показало:
- Народний часопис "Ходорівщина" займає особливе місце в інтелектуальному і духовному збагаченні жителів міста Ходорова.
- Читачі цікавляться життям міста.
- Діапазон читацької аудиторії надзвичайно великий. Це пояснюється тим, що у часописі періодично подаються статті як про політичне життя країни і міста, які є особливо цікавими для старшого покоління, так і про здобутки і шкільні дні найменших читачів.
- Сьогоднішній обсяг часопису і чорно-білий дизайн не задовольняє зростаючих запитів читачів.
- Знати інтереси читачів, їх запити важливо для подальшого розвитку газети – формування нових рубрик.
ВИСНОВКИ
Створення в Україні правової, демократичної держави неможливе без переходу від інформаційної закритості до інформаційних систем відкритого суспільства, що передбачає нові форми взаємодії держави і суспільства. Державна влада повинна здійснювати відкриту і чесну взаємодію