Зміст, документальне наповнення, цільова мета автора визначають проблему, напрямок, значення і характер публіцистичного виступу, його форму, тобто жанр. Хоча система жанрів періодичної преси передбачена науковцями, однак, останнім часом з’явилась думка про необов’язковість жанрової палітри, начебто, головне – глибоке проникнення в суть проблеми, її аналіз, концепція, прогноз, рекомендації [41, с.64].

В науці про журналістику сьогодні спостерігається плюралізм думок, той чи інший дослідник створює власну теорію жанрів, часом, не звертаючи увагу, на встановлену класифікацію. Так, И.П.Лысакова у праці „Тип газеты и стиль публикации” пише про журналістику новин, оперативне коментування, репортерське розслідування, а також про публіцистику – аналітичну, художню (есе) і сатиричну (фейлетон, памфлет, пародія, сатирична репліка, сатиричний коментарій) [25, с.24]. Дослідник А.А.Тертычный подає таку класифікацію жанрів: інформаційні (замітка, звіт, інтерв’ю, інформаційна кореспонденція, бліцопитування, запитання-відповідь, репортаж, некролог); аналітичні (аналітичний звіт, кореспонденція, інтерв’ю, розмова, коментарій, соціологічне резюме, анкета, моніторинг, рейтинг, рецензія, стаття, журналістське розслідування, огляд ЗМІ, прогноз, версія, експеримент, лист, рекомендація, аналітичний прес-реліз); художньо-публіцистичні (фейлетон, памфлет, пародія, сатиричний коментарій, життєва історія, легенда, епіграф, анекдот, ігри) [41, с. 109-111]. Такої ж думки дотримується і дослідник В.В.Ворошилов у праці „Теория и практика массовой информации” стверджуючи, що журналістські жанри традиційно поділяють на три види: інформаційний, аналітичний і художньо-публіцистичний [6, с.76].

До інформаційного жанру відносяться такі: новина, замітка, інтерв’ю, розмова, репліка, репортаж, звіт. Всі інформаційні жанри об’єднані такими характеристиками як новизна і актуальність фактів і оперативна їх подача. Спостереження, експеримент, інтерв’ю – основні методи підготовки матеріалів в інформаційних жанрах.

Охарактеризуємо детально деякі з них. Замітка – найпростіша форма оперативно-газетного повідомлення, в основі якого лежить оперативний, суспільно важливий факт. Вона характеризується новизною і лаконічністю. Позитивні і критичні замітки в газеті і журналі формуються у вигляді тематичних і політематичних хронікальних добірок, диференціюються за проблемно-тематичною ознакою: економічні, політичні, культурні, екологічні, спортивні, естетичні, кримінальні і т.д. Найлаконічнішою формою замітки є хроніка або новина.

Звіт – це інформаційне повідомлення про події, виражене словесно, а також про захід, на якому присутня визначена аудиторія. Особливості жанру полягають не тільки в оперативності, але й в детальному описі, повноті інформації, строгій послідовності. Точність – головна якісна характеристика звіту, а для того, щоб забезпечити достовірність повідомлення, важливо перевірити цифри, факти, прізвища, про яких йдеться в матеріалі.

Інтерв’ю – це цікаві для суспільства відповіді конкретної особи (групи осіб) на запитання журналіста або розмова (коли журналіст не обмежуються лаконічними запитаннями, а сперечається із співрозмовником, коментує його відповіді). Існують такі різновиди цього жанру: інтерв’ю-монолог, інтерв’ю-повідомлення, інтерв’ю-діалог, інтерв’ю-полілог, масове інтерв’ю.

Репліка – відповідь опоненту при суперечці, висловлювання дійової особи, удар в боротьбі [8, с.214]. У цьому жанрі громадянин або організація реалізує своє право на відповідь у засобах масової інформації розповсюдження відомостей, які не відповідають дійсності або порушують права й законні інтереси громадянина.

Репортаж розглядається також у двох планах: 1)збір, подача інформаційних матеріалів для друку; 2)інформаційний жанр, який оперативно і яскраво повідомляє про події, ситуації, явища.

Порівнюючи з інформаційними, аналітичні жанри ширші за фактичним матеріалом, масштабніші за думкою, за дослідженням життєво-важливих фактів. Аналітичні жанри відрізняються за предметом пізнання, відображенням об’єкта, конкретним призначенням, за масштабом висновків.

Одним із основних представників цієї групи жанрів є кореспонденція – жанр, в якому на конкретному матеріалі, взятому в порівняно невеликому обсязі, в аналітичному плані розробляється актуальна тема, вирішується певна проблема.

Важливим аналітичним жанром, який дозволяє змістовно, глибоко, науково трактувати проблеми соціальної дійсності, осмислювати їх є стаття. Стаття – масштабне розширення границь повідомлення, факти взяті із різних інформаційних ресурсів – особистих спостережень, зустрічей, виступів ЗМІ, листів в редакцію і т.д. Виділяють такий підвид статті як публіцистичний коментарій, який дозволяє оперативно відгукнутись на різноманітні події, прокоментувати й оцінити їх. Коментарій – оперативний відгук або точка зору щодо подій, враження, які не претендують на вичерпну повноту аналізу, роздумів з приводу опублікованих раніше фактів.

Рецензія – аналітичний жанр, в якому критикується, дається оцінка художнього або наукового витвору, суспільно-політичної або технічної літератури; театральних постановок, кінофільмів, телевізійних передач, художніх виставок, музичних концертів. Це – роздуми над прочитаним, почутим, побаченим [40, с. 33-36].

Ще в ХІХ ст. слово „огляд” характеризував жанр, який мав за мету ознайомити читача з визначеними подіями. Тому образно „огляд” можна назвати „панорамою подій”. Огляди можуть бути внутрішніми і міжнародними, щотижневими, щомісячними, щорічними, інформаційними або аналітичними, а за проблематикою – політичними, економічними, сільськогосподарськими, літературними, газетними, телевізійними. Особливим підвидом оглядів є збірки листів, в яких висвітлюються читацькі думки.

Конкретний, документальний факт в художньо-публіцистичних жанрах начебто відходить на другий план, поступаючись враженням автора від факту, його оцінки, авторських думок. Основні такі жанри: нарис, замальовка, фейлетон і памфлет.

У невеликій замальовці органічно переплітаються риси інформаційних і художньо-публіцистичних жанрів, оперативний газетний жанр і різні види нарису – етюд, ескіз з натури. Вона ніби розказує про незначну подію, але відображає її яскраво.

Не піднімаючись до обговорення, не використовуючи в повній мірі засобів художньої типізації, замальовки подають одну подію у формі нарису.

В нарисі застосовуються різноманітні засоби художньої типізації, демонструються такі його аспекти як-от: портрет героя, його характеристика, пейзаж, факт, деталі. Нарисовий матеріал виграє, якщо в його основі є демонстрація конфлікту, а також точний психологічний