Експедиційне обладнання – заключна частина технологічного комплексу щодо видання газети. Воно працює в лінію з друкарською машиною і рахує, формує пачки, упаковує їх і маркірує.

Ринок потребує постійного оновлення. Але одне залишається незмінним – форма повинна відповідати змісту. Коротке визначення „дизайн – це художнє конструювання” подає чітке уявлення і зміст газетного дизайну. Ілюстрації, основний текст, заголовки – усе це окремі елементи, які служать для формування шпальти як одного цілого, компонуючи ці складові у визначеному порядку, можна створювати найрізноманітніші композиції. Успіх залежить від професіоналізму й уподобань журналіста, які оформляють газету або журнал, матеріальної бази редакції, від графічних моделей.

Конструювання газети і підготовка її до масового тиражування в типографії мають на меті створити такий дизайн, який б відповідав трьом основним принципам: 1) зручність (читання – для читачів, створення і оформлення – для журналістів); 2) економічність (економія часу і засобів – для читачів і журналістів); 3) привабливість. Шрифт, ілюстрації, особливості оформлення – все це визначає графіку газетного дизайну [25, с.84-87].

Щоденна робота над макетом і версткою газетної шпальти надає змогу створити модель – зразок, еталон композиції і графіки газети. Модель як композиційно-графічна конструкція видання вміщує структуру тематики, форми організації подачі матеріалів і способи графічного вираження всіх складових елементів газети, тобто є такі постійні складові: формат шпальти, кількість колонок, стандартний відступ, модульна сітка, розподіл матеріалів за розділами, рубриками, шпальтами, а також логотип видання, колонтитули (рядок з назвою газети, номером випуску, його датою), блок „адреса і службові дані”, титульні і текстові шрифти, заголовки, ілюстрації, маркери.

Привабливість газетного дизайну – в логічності, простоті й чіткості. Перша сторінка – обличчя номера, тут слід розмістити яскравий фотокадр, можна винести анонс найважливіших публікацій. Слід обдумати оформлення вихідних даних (інформація про власника, редактора, тираж, реєстраційний номер газети, типографію і адрес редакції, підписний індекс редакції), колонтитули також (рядок з назвою газети, номером випуску, його датою і номером сторінки) розміщують зверху або знизу кожної шпальти , тим самим орієнтуючи читача.

Розгорнувши газету, читач перш за все звертає увагу на фотографії. Фотоілюстрації з їхньою образністю, документальністю можуть відігравати роль зорового центра шпальти, орієнтуючи читача на відповідну тему публікації, бути засобом художнього оформлення газети.

Те ж саме можна сказати і про малюнки, до яких відносяться намальований персонаж , карикатура, і про інформаційну графіку (таблиці, схеми, карти, діаграми). Застосовуються різноманітні варіанти комбінації на газетній шпальті декількох фотографій: розприділення по цілому тексту публікації, під кутом, накладання ілюстрації одна на одну, розміщення заголовка або тексту на фотографію, вставлення знімків безпосередньо в текст.

В газеті, журналі публікації інформаційних жанрів можуть супроводжуватись ілюстраціями, які при цьому відіграють підлеглу роль. Але, у випадку пріоритету фотографії над текстом можна говорити про фотоінформацію або фоторепортаж. Якщо в жанрах фотоінформації відображаються одиничні, важливі сторони новини, яка повідомляється, то у фоторепортажі факти, події розкриваються в послідовності, розгорнутому зображально-мовному поданні, зберігаючи при цьому динаміку розповіді. Відображувана частина фотоінформації обмежена в часі і просторі і констатує лише факти, тоді як фоторепортаж ці факти, події показує у розвитку і більш масштабно. Автор вибирає найважливіші картинки дійсності для ознайомлення, співставлення, висновків. Художній смак, відчуття, швидка реакція при відборі, оцінці й фіксації факту, вміння концентрувати увагу на головному допомагає створити такий фоторепортаж, який зможе справити враження на читача. Наочність, конкретність, життєва достовірність – органічні властивості фотопубліцистики, які володіють силою впевненості й можливістю емоційного впливу на духовний світ читача. Фіксування типічних, виразних фактів допомагає створити картину всіх подій, що відбулися у сприйнятті читача в живій конкретній формі, дозволяє реально представити усі події ,їх учасників. При такій наочній документальності відображення дійсності створюється „ефект присутності”. Він заставляє читача відчувати і бачити все те, що зафіксував фотограф.

В репортажі досить часто розповідь ведеться від першої особи, авторське „я” стало провідником у стильовій частині жанру. Розповідь у реальному часі дає змогу створити відчуття того, що події передаються в даний момент, тобто відбуваються на очах у читача. Така форма передачі існує у фоторепортажі.

Для того, щоб краще виглядати на прилавках поряд із глянцевими журналами, газети прагнуть перейти на „колір”, експериментують з фотографіями, які в окремих виданнях ,навіть, закривають логотип. Успішно застосовується і такий журнальний прийом: текст статті начебто „огортає” не залучену в рамку картинку або фотографію. Взагалі, фотографіям сьогодні надають важливе місце, оскільки сприйняття інформації фіксується, переважно, на зорових образах. Якщо раніше на одну шпальту ставили одну картинку або фотографію, то тепер картинок багато і кожна включає виноску. На часі – ілюстрації ділового характеру – графіки, схеми, діаграми. Але, незважаючи на збільшення об’єму ілюстрованого матеріалу, все менше стає мальованих графіків, зникає карикатура.

Нормативно – правова база діяльності друкованих засобів масової інформації

Створення системи суспільно-правових засобів масової інформації - важливий засіб впливу на процеси демократизації суспільства, гарант забезпечення права на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Як записано у Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для