на активність музично-пізнавальної та естетико-творчої діяльності школярів.
Навчальний процес – явище складне і різножанрове. За даними М.Д.Ярмаченка, М.М.Скатіна, Р.П.Сеульського та інших вчених головними його характеристиками є: мета і завдання, зміст освіти, методи, форми організації і принципи навчання. Але в системі основних характеристик навчального процесу основне місце займає зміст освіти. Змістом освіти визначаються методи навчання. В цьому знаходять свою часткову реалізацію принципи навчання від змісту освіти багато залежить вибір організації процесу навчання.
Однією з важливих умов удосконалення навчального процесу є практичне застосування досягнень сучасної теорії навчання, тобто дидактики. Р.П.Скульський вказує, що “...в теорії навчання сформувався і успішно розвивається ряд прогресивних педагогічних концепцій, кожну з яких можна вивчати як відносно окрему дидактичну теорію” Скульський Р.П. Учись быть учителем. – М.:Педагогика, 1986. – с.87.
Звідси, головним у будь-якій професійній підготовці вчителя є – підвищення педагогічної активності навчально-виховного процесу в навчальному закладі, примінення нових досягнень психолого-педагогічних наук, введення в практику передового педагогічного досвіду.
Суть теорії активізації та оптимізації навчання в порівнянні з іншими дидактичними теоріями є та, що в ній в найбільшій мірі реалізована ідея системного підходу до навчального процесу. Цим пояснюється та популярність, якої набула ця концепція серед викладачів-практиків.
Що ж відноситься до удосконалення навчального процесу, то в теперішній час застосовується лише спроба реалізації ідеї концепції в професійній підготовці учителів. До числа таких спроб відноситься впровадження в навчальний процес ідеї етнопедагогіки Стельмахович М.Г. Народна дидактика. – К.:Знання, 1985. – 368 с..
В сучасній дидактиці обгрунтована концепція організаційної єдності змісту освіти і методів навчання. З позиції цієї концепції вихідним в удосконаленні навчального процесу в українській національній школі по праву вважається удосконалення змісту освіти.
Проблема удосконалення змісту освіти з музичної педагогіки в усіх ланках системи народної освіти завжди була і залишається однією з найбільших актуальних проблем педагогічної науки і навчально-виховної практики. Особливу актуальність ця проблема отримала в період становлення державності України та перебудови народної освіти.
За останні роки проводиться робота, направлена на подальше удосконалення змісту загальної політехнічної освіти на рівні навчальних планів і програм. Однак, було б помилкою вважати, що проблема вдосконалення змісту освіти вирішена на рівні вимог, які представляють суспільство до національної школи.
З цією метою Президентом України створена комісія з питань перебудови вищої школи. Про це говориться в Законі України “Про освіту” Закон України “Про освіту”. – К.:Міністерство освіти України. 1995. – с.10.
Як бачимо, головною проблемою перебудови вищої школи є вдосконалення змісту освіти і вдосконалення змісту освіти в процесі підготовки учителя музики з музичної педагогіки нами спостерігається ряд проблем. Однією з них, на наш погляд, є проблема формування педагогічної культури через вдосконалення змісту музичної педагогіки як всеохоплюючої дисципліни в процесі підготовки учителя музики до педагогічної творчості.
З коротким узагальненням стану української національної школи ми плануємо дослідити внесок основоположника музично-естетичної педагогіки в Україні Василя Верховинця у шкільництво та музичну педагогіку, зокрема.
Педагогічна творчість Василя Миколайовича є науковою основою формування педагогічної культури майбутнього вчителя музики та музичної педагогіки як її складової частини. Музично-педагогічна майстерність Верховинця може стати важливим фактором у процесі формування національної свідомості майбутніх учителів музики та учнівської молоді.
Після закінчення учительської семінарії в місті Самборі Василь Верховинець працює у школах міста Калуша, сіл Угринева та Береженці. Вже відтоді учительська професія не покидала його наступне життя. Набуті педагогічні уміння та творчість дозволили йому стати диригентом-хормейстером, викладачам вищих навчальних закладів, співаком, композитором і автором безцінних публікацій “Весняночка” та “Теорія українського народного танцю”.
Василь Миколайович розробив педагогічні основи музично-естетичного виховання дітей. Він оперся на народну педагогіку, де присутні родинні цінності, духовне спілкування, повага до України, рідного краю, старших і молодших, сім'ї і природи. Це стало дороговказом для його педагогічної творчості.
Крім того, керуючись порадами українського корифея Миколи Лисенка, він збирає пісенний фольклор, вивчає побут українського народу. Верховинець співпрацює також з українськими композиторами К.Стециком, П.Козицьким, М.Вариківським, Я.Степовин, Г.Вірьовкою, М.Леонтовичем та іншими. В наш час досвід деяких з цих композиторів широко використовується в українських школах.
На наш погляд, музична педагогіка Василя Миколайовича Верховинця ще недостатньо введена у педагогічний обіг і потребує певних висновків у дослідженому нами. Тому претендуючи на часткове вирішення даної проблеми, ми визначаємо усі складові цього дослідження.
Об'єкт дослідження – процес формування змісту освіти із музичної педагогіки, а також на основі педагогічної творчості Василя Верховинця підготування учителя музики до музичного навчання, виховання та розвитку молодших школярів.
Предмет дослідження – музично-педагогічна творчість Василя Миколайовича Верховинця та на її основі удосконалення змісту освіти молодших школярів.
Мета дослідження – дослідити процес формування музичної педагогіки Василя Верховинця, теоретично обгрунтувати її і виявити основні фактори музично-педагогічної діяльності учителя музики з навчання, виховання і розвитку молодших школярів на основі використання музичних ігор у навчально-виховний процес.
Дане дослідження виходить із гіпотези, що вдосконалення змісту освіти із музичної педагогіки на основі педагогічної майстерності Василя Верховинця допоможе сформувати уміння і навички майбутнього вчителя музики із музичного навчання, виховання і розвитку молодших школярів на основі впровадження ???.
Відповідно до мети і гіпотези дослідження визначено його завдання:
- дослідити вклад музичної педагогіки Василя Верховинця в зміст освіти із музично-педагогічної діяльності учителів у молодших класах української національної школи;
- дослідити теоретичні основи музичної педагогіки Василя Верховинця;
- вивчити та теоретично обгрунтувати практичну педагогічну майстерність Василя Верховинця та її вплив на формування педагогічної культури майбутніх учителів;
експерементально перевірити ефективність процесу формування музичних знань,