Воно може бути одне або складене із декількох кіл. Можна було б запропонувати чимало способів побудови кола, та найлегше і найпростіше утворюється воно в процесі марширування.
Одначе перед грою, у якій використані елементи хореографії треба спочатку навчитись пісні, причому, як зазначалось вище, це повинно бути непомітно і невимушено для них самих.
9. Необхідно вибрати та підготувати дійових осіб музичної гри. Бувають випадки, коли дійовими особами одночасно хочуть стати майже всі виконавці. В колективі може зчинитися галас, дехто образитися.
Щоб бути справедливим, а також заради підтримки дисципліни та порядку при виборі дійових осіб треба дотримуватися певної черговості або користуватися жеребкуванням.
Після призначення дійових осіб педагог знайомить вихованців із змістом гри, показує і роз'яснює, що кому в ній треба робити. Коли гра супроводжується танцювальними рухами, останні також необхідно вивчити з дітьми.
Отже, перед тим, як починати гру, треба обов'язково провести певну попередню підготовку, до елементів якої входить: утворення кола чи рядочка, розучування пісні, призначення дійових осіб, ознайомлення з грою, вивчення танцювальних рухів. Далі, перед описом кожної гри, буде зазначатись склад дійових осіб, а якщо виникне потреба то і відповідний реквізит.
10. Слід скласти програму вивчення музичних ігор на такі теми: домашні тварини та птахи, поле та його рослинність; ліс та його дерева; сад та його насадження; город та його овочі; водні простори; праця людини; патріотизм; весняні, літні, зимові, осінні ігри. На всі теми можна знайти ігри у “Весняночці” В. Верховинця.
11. Потрібен взаємозв'язок музики, слова, драматургії, хореографії та інших видів мистецтва з життям дитини на лоні природи. Це є педагогічною основою навчання та виховання молодшого школяра загальноосвітньої школи.
Таким чином, опираючись на розроблену теоретично-практичну базу Василя Миколайовича Верховинця ми прийшли до наступних висновків:
Для проведення музичних ігор і молодшими школярами учителеві музики необхідно оволодіти мистецтвом ритміки і хореографії.
Щоб досягнути навчальної, виховної та розвиваючої мети в процесі роботи з молодшими школярами необхідно керуватися педагогічними принципами: науковості, зв'язку навчання з життям суспільства та будівництвом незалежної України, систематичності та послідовності, доступності, унаочнення, емоційності, педагогізації, диференціації.
Потрібна спеціальна підготовка майбутніх учителів музики з ритміки, хореографії та методики проведення музичних ігор.
Майбутнім учителям музики слід вміти визначати педагогічні характеристики учнів різних вікових груп.
Треба розробити методику підготовки та розвитку учителів музики в таких напрямках: організаційно-педагогічний, дидактичний, комунікативний, пізнавально-дослідницький, науковий, музично-науковий, вокальний; управлінський.
Розділ ІІ. Василь Верховинець про шляхи формування музичного досвіду молодих школярів.
§ 1. Використання фольклору та авторських творів Василя Верховинця у формуванні музичного досвіду дітей.
Пізнавально-творчі можливості учнів розвиваються у спілкуванні з музикою, в процесі цілеспрямованого аналізу музичних творів. Адже тільки власна діяльність є запорукою глибоких переживань, естетичної насолоди, високих художніх смаків.
“Справжнє, пережите і продумане сприймання – основа всіх форм залучення до музики, бо при цьому активізується внутрішній, духовний світ учнів, їх почуття, думки, - писав Д. Кабалевський. – Поза сприйманням музика як мистецтво взагалі не існує. Марно говорити про будь-який вплив музики на духовний світ дітей, якщо вони не навчилися відчувати музику як змістовне мистецтво, яке несе в собі почуття і думки людини, життєві ідеї й образи”.1
Ефективність формування музичного сприймання значною мірою пов’язане із формуванням досвіду у школярів і визначається якістю педадогічного керування цим процесом, яка має спрямовуватись на забезпечення єдності змістовної і процесуальної сторін музичного виховання, між предметних зв’язків і взаємодії різних видів мистецтва, у одному випадку синтез пісні, гри та хореографії, а також колективної та індивідуальної форм музичного навчання і спілкування. Послідовне і цілеспрямоване керування музичним сприйманням школярів сприяє створенню оптимальних умов для формування музичного досвіду у них, а також музичного розвитку особистості, забезпечує глибоке осягнення учнями
___________
1. Кабалевський Д. Б. Воспитание ума и сердца: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1984. – с. 28
естетичного змісту музичних творів, прискорює засвоєння і систематизацію музичних знань, перехід від пізнання зовнішніх аспектів музично-образного змісту до його глибинних аспектів, тобто, сприяє формуванню музичного досвіду особистості взагалі.
Для прикладу візьмему гру із “Весняночки” Василя Верховинця “Бім-бом”,1 слова і музику до пісні якої створив сам автор. Гра поєднує певні рухи, пісню та елементи хореографії. Метою гри є застереження дітей, показавши їм, що може статися, коли нехтувати правилами протипожежної безпеки а також ознайомити дітей із способами гасіння вогню та роботою пожежників.
На основі гри у дітей формується певний досвід, який закріплюється в їх усвідомленні на все життя. Звісно, що крім основної мети, вказаної вище, гра виховує також почуття взаємної допомоги, прищеплює повагу до суспільної праці.
Основний шлях формування музичного досвіду полягає у збагаченні школярів художнім і емоційним досвідом, знаннями, уміннями, навичками, значимими для естетичного осягнення змісту музичних ігор. Включення у цей процес духовного потенціалу особистості, її творчих сил здійснюється шляхом розвитку активної естетичної діяльності у процесі сприймання, переживання й осмислення музичної гри. У педагогічному аспекті “ці положення підкреслюють необхідність урахування специфіки музики і особистостей її сприймання учнями”2, які б забезпечили глибоке осягнення змісту музичних ігор.
________
1. Верховинець В. М. Весняночка. Ігри з піснями для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. 5-те вид. – К.: Музична Україна, 1989. – с. 73-79.
2. Ростовський О. Я. Педадогічні основи керування процесом музичного сприймання школярів. /Автореферат дисертації на здобуття ступеня доктора педагогічних наук. – К.: 1993. – с. 35
Отже, за допомогою народного фольклору та авторських творів Василя Верховинця можливим і реальним є формування