Завдяки своїм авторським творам та фольклорному матеріалу, які поєднані з музичними іграми Верховинець-педагог вчить молодших школярів ритмізації музичних ігор, відповідно формуючи у них певний музичний досвід.

Взагалі, потяг до тактування, розмахування однією або двома руками, пристукування ногами, плескання в долоні помічається серед дітей завжди, коли вчитель музики, вивчаючи пісні, допомагає собі диригуванням для підтримки ритму. Отаке дитяче тактування також є гра, і нею захоплюється мало не вся малеча.

__________

1. Ветлугіна Н. О. Музичний розвиток дитини. К.: Музична Україна, 1978. – с. 153.

Щоб привести це, на перший погляд, безладне “тактування” до певного порядку, керівник може викликати декого до себе або на середину і дозволити йому одному тактувати всім дитячим гуртом. Це й буде перший урок з диригування, перший досвід у цьому напрямку, і до цього найохочіше будуть приставати всі інші діти.

“Наступні кроки диригування, - вказує Василь Михайлович, - це зауваження щодо постави, краси і пластики рухів, зміни темпів та охоплення поглядом дитячого колективу.”1 Проте усього цього можна добитись тільки тоді, коли вчитель музики має у своєму розпорядженні легкий, доступний репертуар, такий як зібраний у “Весняночці”.

Процес формування музичного досвіду як складна музично-педагогічна система включає в себе багато складових елементів: виховну ціль, що передбачає виховання музичної культури особистості зміст шкільного предмету “Музика”, що забезпечує послідовне пізнання основних закономірностей музичного мистецтва, формування і розвиток сприймання музики як основи музичного виховання систему керівних впливів, спрямованих на забезпечення оптимальних умов для формування досвіду сукупність характерних способів формування досвіду, прийомів і методів, які реалізують певну педагогічну концепцію учнів як об’єктів виховного процесу учителя, що в певній мірі, володіє методикою керування формування музичного досвіду учнів.

Дана система функціонує завдяки впливу вчителя на учнів з метою досягнення навчальних, виховних та розвиваючих цілей у процесі мотивованого художньо-педагогічного спілкування та взаємозв’язку. Успіх функціонування даної педагогічної системи залежить від цілеспрямованості виховного процесу, його відповідності навчально-виховним цілям і завдан-

___________

1. Верховинець В. Весняночка... – с. 29.

ням, інтересам і потребам учнів якості музичного матеріалу і змісту навчальної інформації знання вчителем особистостей музичного розвитку учнів наявність доцільної системи творчих завдань, уміння правильно керувати цим процесом.

Спостерігаються значні відмінності в наявності музичного досвіду дітей в залежності від їх індивідуальних особливостей. Одні з них “музичні” за всіма показниками, інші відрізняються своєрідним поєднанням окремих музичних здібностей. Так, здатність розуміти, сприймати і переживати музику може поєднуватись з посередніми голосовими даними, добрий розвиток музичного слуху не завжди супроводжується схильністю до творчості. Одні діти можуть слухати музику не відволікаючись, інші навіть не уявляють, що це таке – спеціально слухати музику деякі діти можуть чисто і виразно виконувати знайомі пісні, мають елементарні уявлення про музику, інші байдужі до неї, оскільки жили у несприятливих для цього умовах. Зрозуміло, що внаслідок цього музичний досвід і можливості музичного розвитку дітей різні.

Слід враховувати, що молодший шкільний вік багатий на приховані можливості розвитку, які для формування музичного досвіду, важливо своєчасно помітити і підтримати. Недопустимо вважати молодих школярів менш розвиненими, ніж вони є насправді, як і перебільшувати їхні здібності. Вдумливе ставлення до вікових особливостей, фізичного і психічного розвитку дітей дасть учителеві можливість цілеспрямовано, без шкоди для вихованців здійснювати їхнє музичне навчання і розвиток.

Великий вплив на загальний музичний розвиток дитини та на формування певного музичного досвіду мають музичні екскурсії. Василь Верховинець пов’язує такі екскурсії з народним фольклором та своїми авторськими творами.

Музичні екскурсії можна влаштувати, по-перше, до концертних залів чи театрів, де можна почути таку музику, яка не виконується в школі, а саме: оперну та симфонічну, а також послухати концерти ансамблів, солістів та ін.

По-друге, слід ознайомитись з виготовленням музичних інструментів, а при тій нагоді – з історією їх розвитку, що залежала від побутових та соціально-економічних умов, у яких розвивалося музичне мистецтво.

По-третє, варто організувати екскурсії до найближчих сіл, де можна почути і записати цінний пісенний матеріал та зразки народного фольклору, якими так славиться наше українське село.

Звідси випливає, що завдання педагога-музиканта дуже широкі. Він мусить бути не тільки музично освіченою людиною, але й освіченим педагогом, який, користуючись різними формами музичного виховання, навчає молоде українське покоління сприймати і відтворювати музичні цінності. Зазначимо, що це відіграє неабияку роль у формуванні музичного досвіду молодших школярів.

З метою залучення молодших школярів до музичного мистецтва на наш погляд, необхідно привернути їх увагу до народного музичного фольклору.

Фольклор – це народне мистецтво, що зародилося в надрах первісного суспільства, розвивалося впродовж багатьох тисячоліть і життя якого не припинилось й зараз.1

Українська дитяча народна музична культура представлена двома пластами – фольклором, виконуваним дорослими для дітей та фольклором, виконуваним самими дітьми. Такий поділ аргументується насамперед тим, що від самого народження дитини, музично-естетичне та етнонаціональне виховання повністю залежить від батьків та родичів, а також від культури,

_______________

1. Іваницький А. Українська народна музична творчість: Посібник для середніх та вищих учбових закладів. - К.: Музична Україна, 1990 – с. 13

яка її оточує. Чим глибше закладається в дитячу душу художньо-естетичний фундамент, такою і буде соціально-культурна віддача у суспільному житті. Через те пісні, виконувані дорослими для дітей, відіграють основоположну для майбутніх поколінь етнопедагогічну функцію.

Але нас цікавить власне дитячий фольклор, який “за своєю природою, є постійно скерованим на само поглиблення