Наукова новизна дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні на експерементальній перевірці процесу вдосконалення змісту освіти з музичної педагогіки на основі педагогічної спадщини В.Верховинця.

Теоретичне значення виконаної роботи полягає у вивченні педагогічної творчості Василя Миколайовича Верховинця та її застосування в сучасних умовах загальноосвітньої професійної школи.

Практична значимість роботи полягає в тому, щоб у навчальний процес підготовки майбутніх вчителів музики, а також в навчання, виховання і розвиток молодших школярів включити основні методи формування педагогічної і музичної культури на основі спадщини Василя Верховинця.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною і теоретичною обгрунтованістю вихідних положень, взаємодоповнюючими методами дослідження, співставленням кількісного і якісного аналізу результатів контрольної та експерементальної груп.

Методи дослідження:

теоретичний аналіз музично-педагогічної діяльності Василя Верховинця, його публікацій та дослідження його творчості;

діагностичні та формуючі експеременти;

усне опитування; спостереження; інтерв'ювання.

База дослідження: дослідно-експерементальна робота в загальноосвітній школі №22 м.Івано-Франківська.

Дослідження здійснювалося в три етапи. На першому вивчалась педагогічна та музична література першої половини ХХ століття, що містить в собі питання музичної педагогіки.

На другому етапі здійснювалась дослідно-експерементальна робота з перевірки гіпотези дослідження; вивчалась теоретична основа музичної педагогіки Василя Верховинця та динаміка змін, що відбувалася в контрольній та експерементальній групах. Вивчались механізми формування педагогічної та музичної культури майбутніх учителів музики.

На третьому етапі узагальнено експерементальні дані, сформульовано висновки, проведено апробацію отриманих результатів.

Апробація висновків проведеного дослідження здійснювалась шляхом теоретичного обгрунтування педагогічної спадщини Василя Миколайовича Верховинця та практичного впровадження в навчальний процес підготовку учителя музики до навчання, виховання і розвитку молодших школярів, ??? творчості В.Верховинця, а також наукових повідомлень на студентських конференціях.

Структура роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, загальних висновків, списку основної використаної літератури.

РОЗДІЛ І. Теоретичні основи музично-педагогічної творчості Василя Верховинця.

§1. Музичні ігри як основа педагогічної діяльності в роботі з молодшими школярами.

Молодший шкільний вік є важливим і своєрідним періодом у загальному розвитку дитини, який впливає на подальше формування її фізичних, розумових та художньо-творчих здібностей. Типові психологічні особливості молодших школярів - ???, пластичність, чутливість всієї нервової системи, емоційність, образність мислення – створюють найсприятливіші умови для розвитку естетичного становлення до навколишнього світу.

Відомий вітчизняний педагог М.Стельмахович висловив важливу думку про те, що “ніякий широкий розмах естетичного виховання у старших класах не може компенсувати те, що пропущено у ранньому віці. З перших днів навчання загальноосвітня школа покликана виховувати в учнів потяг до всього прекрасного в житті, розвивати у них естетичне, образне сприйняття світу, творчу здібність бачити й чути, відчувати й запам'ятовувати, спостерігати й фантазувати” Стельмахович М.Г. Народна дидактика. – К.: Знання, 1985 . – с.158.

Основним видом діяльності дитини в цей період її розвитку є гра. Гра дає можливість проявити творчу активність, спрямувати зусилля на досягнення мети, привчає до погоджених дій, до відповідальності перед її учасниками. У грі “виховується багато вольових якостей
: самостійність, наполегливість, самовладнання, витримка, воля до перемоги – усе те, без чого не може бути розвитку школяра” “Рухливі, веселі, винахідливі”. Дитячі ігри та розваги (упоряд.Г.М.Аксельруд). – К.:Богдана, 1995. – с.3.

В українській педагогіці гра розглядається як один із важливих засобів виховання молодших школярів, що сприяє фізичному, розумовому та естетичному розвитку дитини. А.Макаренко писав: “Гра має важливе значення в житті дитини, має те саме значення, яке в дорослого має діяльність, робота, служба. Яка дитина в грі, такою з багатьох поглядів вона буде в житті. Тому виховання майбутньої дитини відбувається, насамперед, у грі” Макаренко А.С. Лекції про виховання дітей. Твори: В7-ми томах. – т.4. – К.:Радянська школа, 1954. – с.366.

Різноманітні рухи та дії дітей під час гри ефективно впливають на діяльність серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, збуджують апетит і сприяють міцному сну.

Під час ігор у школярів формуються та закріплюються різноманітні навички та уміння.

Музичні ігри це музичні і поетичні тексти в основу яких покладено побутові, історичні, життєві події, що мають вплив на дії дітей різних вікових груп у сері рухливих елементів. Музичні і поетичні аспекти можуть бути створені в народі а також написані поетами, композиторами, педагогами.

Наукові досліди та пошуки в галузі педагогіки виявили, що у жодній порі свого життя людина не виявляє стільки рухливості як під час забав у дитячому віці. Завдяки іграм можна виховати у дитині всі ті властивості, котрі ми плануємо у дітей, і котрі нам хотілося б прищепити малечі різними оповіданнями, бесідами та навчанням.

У залежності від ходу гри дитина мусить оцінювати загальну обстановку і швидко та самостійно вирішувати, що й коли їй треба робити. Хіба можна знайти кращий спосіб для розвитку самостійної та швидкої дійової рішучості у вихованців?

Захоплена грою, дитина гартується в терпінні, бо ніколи не скаржиться на біль, якщо впаде чи вдариться ненароком. Від такого болю за інших обставин вона пролила б чимало сліз.

Граючись, дитина легко схоплює, розуміє та запам'ятовує гру, а ці якості, постіно розвиваючись в свою чергу полегшуюють виконання більш складних завдань.

Ігри виховують ввічливі, товариські взаємини серед учасників забав, дружні та сердечні відносини між дітьми та вихователями, між учнями та вчителями.

Е.С.Вільчковський у своїй книзі “Рух і музика” зазначає, що у процесі ігор виховуються й удосконалюються навички культури поведінки. У процесі гри діти обмірковують, що та як краще зробити, розмовляють між собою, ведуть підрахунок влучень у ціль – а це сприяє розвитку мови, швидкості мислення, творчості та кмітливості