_______________

1. Теплов Б.М. Избраные труды: В 2-х т. – М.: Педагогика, 1985. – с. 210-211

По-друге, розширення музичного світогляду у сфері слухового уявлення, тобто здатність вільно оперувати слуховими уявленнями, що відображають звуковисотний рух. Воно безпосередньо виявляється у запам’ятовуванні і відтворенні по слуху мелодій, насамперед у співі. Ця здібність є слуховим компонентом музичного слуху.

По-третє, у дітей значно розвинулась музично-ритмічне почуття, тобто здатність активно (рухомо) переживати музику, відчувати емоційну виразність музичного ритму і точно відтворювати його, музично-ритмічне почуття складає основу всіх проявів музичності і разом з ладовим почуттям воно є основою емоційного відгуку на музику.

Зазначимо, що у розвитку даних трьох музичних компонентів, а звідси й у розширенні музичного світогляду другокласників, активну роль можуть відігравати музичні ігри Василя Михайловича, створені на основі народного фольклору та власних авторських досягнень, відповідно формуючи в школярів музичний досвід. Багато ігор з “Весняночки” формують і ладове чуття, і слухове уявлення, і музично-ритмічне почуття.

Наприклад, візьмемо гру “Та це ж весна”.1 Цікава та оригінальна пісня, яка використовується у даній грі (музика В. Верховинця, слова – П. Капель горського) сприяє розвитку ладового чуття, музичних здібностей, художньо-образного мислення учнів виховує естетичні почуття і судження, емоційну чутливість, здатність до глибокого естетичного переживання. А використання у грі певних танцювально-хореографічних рухів сприяє розвитку музично-ритмічного почуття. Таких прикладів можна наводити багато

____________________

1. Верховинець... с.95-99.

- прагнення показати себе, виступити. Дані особливості учнів другого класу також у великій мірі реалізуються через музичну гру. Звісно, що дана особливість є позитивною, у певній мірі. А вчитель чи керівник повинні сприяти кожному з учнів вміти показати себе, вміти висловити свої думки. У даному випадку у мові вчителя музики не повинно бути зовнішньої повчальності й риторики, пустих фраз, загальних слів, позбавлених конкретного змісту й емоційності.

“Слово вчителя – нічим незамінний інструмент впливу” на душу виховання, - писав В. О. Сухомлинський. – Мистецтво виховання включає насамперед мистецтво говорити, звертаючись до людського серця.”1

Прагнення показати себе, виступити проявляється у музичних іграх. Адже кожна гра має своїх дійових осіб, свою драматургію. Майже завжди дійовими особами у грі хочуть бути одночасно майже всі діти, отже кожен з них хоче виявити себе у даній ролі, а звідси показати себе, свої якості, вміння.

Наприклад, у грі “Розлилися води”2 В. Верховинця, присутні такі основні дійові особи: Зозуленька, Соловейко і Сопілонька. Гра супроводжується піснею, яку написав автор. Дійові особи сидять по різних кутках кімнати і відгукуються тоді, коли про когось з них іде мова.

Наприкінці другого і п’ятого куплетів, після хору (яким являються всі інші учасники гри) Зозуленька, вставши зі стільчика, тричі виспівує “ку-ку”, потім перебігає на сусіднє вільне місце (один кутик, тобто одне місце є вільним).

________________

1. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: У 5 т. – Т. З. – К.: Радянська школа, 1977. – с. 554-555

2. Верховинець... с. 108-110

Наприкінці третього і шостого куплетів, піднявшись зі стільчика, тричі витьохкує Соловейко “тьох-тьох” і перебігає на колишнє місце Зозуленьки і т. д.

Після закінчення хороводу кожна дійова особа обирає замість себе іншу, і гра розпочинається знову. Необхідно, щоб при наявності часу, до даної гри залучились всі учні.

Дана музична гра із “Весняночки не тільки дає змогу молодшим школярам виявити, показати себе, але й покликана пробуджувати у дітей веселий весняний настрій, почуття любові до природи та бажання глибше зрозуміти її явища розвиває увагу та музичні здібності у дітей (вчасне виконання соло дійовими особами), відповідно формуючи їх музичний досвід. Таких ігор у “Весняночці” є багато і кожна з них має тільки позитивний вплив на розвиток та виховання школярів

- діти усвідомлюють зображальні можливості музики. Кожний сприйнятий і проаналізований музичний твір – це ще один крок у музичному розвитку дітей та формування їх музичного досвіду, які наближують їх до оволодіння музичною культурою. “Найважливішим музично-педагогічним завданням є розвиток слухових навичок, які допомагають вільно орієнтуватися і в чисто музичній природі слухових образів (ритм, відстань, динаміка, хода або темп, колорит або тембр) і в емоційному змісті їх, і в символіці вираження і зображення (звукозапис)”, - писав Б. Ф. Асаф’єв.1

Подібне відбувається і в усвідомленні розвитку, драматургії та розумінні суті музичних образів у іграх В. Верховинця. Учні вчаться стежити за розвит-

______________

1. Асафьев Б. В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. 2-е изд. – Л.: музыка, 1973. – с. 61

ком подій, усвідомлюючи і аналізуючи їх відчувати жанрові ознаки як у їх простих формах (пісня, хореографія, елементи театралізації), так і в більш розвинутих розрізняти та виявляти музично-драматургічний розвиток гри. Це відповідно формує музичний досвід школярів – другокласників.

Учні 3-го та 4-го класів – це типові школярі, фізично вони більш сильні, але й непосидющі. Їх розумовий розвиток значно вищий, увага і пам’ять стають більш довільними. У цьому віці відбувається диференціація дітей за інтересами. Третьокласники прагнуть показати себе – це важливо підхопити і вірно скерувати. У зв’язку з ускладненням музичного матеріалу на уроках музики для його повноцінного сприйняття все більшої ролі набувають гармонічний