Уроки музики в 3-му класі підіймають учнів на новий рівень осягнення особливостей музичного мистецтва, передбачають постійне розкриття життєвих зв’язків музики через співставлення подібних та відмінних ситуацій.

Для четвертокласників музика має соціальне спрямування і підводить учнів до усвідомлення ролі музики, її місце у житті кожного народу і до його духовної спільності з іншими народами.

У 3-му класі на уроках музики учні “засвоюють елементарні правила нот опису, тривалості й відповідні їм паузи дістають уявлення про тон і півтон, знаки альтерації, крапку біля ноти, стійкі та нестійкі ступені ладу спів по нотах. І важливо, щоб засвоєння нотної грамоти не стало самоціллю, а органічно пов’язувалося зі словом та грою на дитячих музичних інструментах, з музичними іграми і було засобом розвитку музичної культури школярів”.1

____________________

1. Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковій школі: Навч.-метод. посібник. – 2-е вид. доп. – Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2001 - с. 138

4-тий клас – це завершальний етап початкової освіти. Уроки музики в ньому мають підсумувати матеріал попередніх класів, узагальнити музичний досвід школярів. Учні продовжують ознайомлюватися з музикою, розширювати уявлення про традиції та своєрідність музичного мистецтва свого народу й інших народів світу.

Нові принципи програми “Музика” вимагають від учителя музики нових методів. Але знову ж таки, основним методом в молодших класах є гра, хоча загальні та музично-специфічні методи застосовуються не ізольовано, а в різних співвідношеннях. Важливо знайти співвідношення ігрових і навчальних форм діяльності у школі. З цією метою доцільно якомога частіше використовувати у навчальній роботі ігрові форми і водночас вчити дітей спостерігати музичні явища, порівнювати їх, знаходити спільне і відмінне. На чільному місці мають бути сприймання і виконання, бо саме в цьому процесі виникають і розвиваються музичні уявлення, для осмислення яких необхідні певні поняття, відповідна термінологія, графічні знаки тощо.

На уроці музики доцільними будуть такі ігри, які мають бути навчальної мети. Саме такими іграми є авторські ігри Василя Верховинця, частина яких основана на народнопісенному матеріалі, про що було вказано вже неодноразово.

Таким чином, опрацювавши теоретичні здобутки Василя Миколайовича Верховинця, ми зможемо зробити певні висновки:

1. Репертуарний збірник “Весняночка” з авторськими творами Василя Верховинця та творами, основаними на дошкільному матеріалі формують музичний досвід молодших школярів завдяки своїм завданням, змістові, драматургії, поєднанням музичних ігор з піснями, хореографією, театралізацією.

2. Через дані музичні ігри можна навчати учнів молодших класів різноманітних аспектів, яких навчають школярів на уроках музики: елементарної теорії музики, хоровому співу, музичній грамоті, слуханню музики, грі на дитячих музичних інструментах, музично-ритмічним рухам та ін., відповідно формуючи у них музичний досвід.

3. Важливим моментом для виховання музичного досвіду є врахування психологічних, індивідуальних та вікових особливостей кожного учня, що врахував Верховинець-педагог, підготувавши у “Весняночці” ігри, які пристосовані до певного дитячого віку.

4. Репертуар “Весняночки”, який автор побудував на основі фольклорного матеріалу, власних творів та кращих зразків заново переосмисленої музично-ігрової дитячої літератури своїх сучасників, необхідно максимально запровадити у навчально-виховний процес, а саме на уроках музики, формуючи в молодших школярів музичний досвід та стверджуючи ефективність здійснення навчальної, виховної та розвиваючої мети загальноосвітньої школи.

Розділ ІІ.

§2. Ефективність впровадження музичних ігор у навчально-виховний процес молодших школярів.

Провідним завданням музичної педагогіки є художньо-творчий розвиток дітей. Учитель має розвинути чутливість учнів до музики, ввести їх у світ краси й добра, відкрити в музиці животворче джерело людських почуттів і переживань. Великого значення в цьому процесі набуває вміла і цілеспрямована навчально-виховна робота у загальноосвітніх школах. На її якості позначаються насамперед проблеми, пов'язані з пошуками ефективних шляхів, визначенням кінцевої мети, завдань і методів музичного виховання дітей, вибором конкретної навчальної програми, завдань і методів музичного виховання дітей, вибором конкретної навчальної програми тощо. Таким пошуком нами ??? застосування музичних ігор з ??? і педагогічного досвіду.

Доводиться констатувати, що уставлені шляхи музичного виховання і формування музичного досвіду молодших школярів в українській школі не завжди ефективні, що проблеми, які при цьому виникають, лежать не стільки у площині теорії, скільки у площині їх практичного осмислення і просування. Усе більше виявляється методологічна невизначеність основних понять музичної педагогіки, а звідси й різне тлумачення музично-педагогічних явищ, різне бачення проблем. Саме тому пошук ефективних шляхів музичного виховання пов'язується насамперед із практичними дослідженнями у сфері педагогіки, психології, музикознавства, а також тих наук, що живлять їх своїми ідеями.

Процес застосування музичних ігор у школі як елемент навчання і виховання, спонукав нас здійснити експеримент з учнями молодших класів у загальноосвітній школі №22 м.Івано-Франківська та Добротівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів Надвірнянський район, Івано-Франківська область.

Перед здійсненням експерименту у достатній мірі було вивчено навчальні програми з музики кожного з класів зокрема. Зазначимо, що діючі навчальні програми допускають варіантну множинність практичної реалізації, відкривають широкі можливості для втілення народознавчих ідей на уроках музики, врахування досвіду народної педагогіки, пісень, ігор та забав.

Прослідковуєтся, що вже з першого класу в основу програм з музики для молодших школярів покладено, насамперед дитячий фольклор, який охоплює як словесну творчість дорослих для дітей (колискові пісні, пустушки, забавлянки тощо) так і творчість дорослих, яка з часом переходить до дитячого репертуару (заклички, лічилки, ігрові пісні тощо), а також і безпосередньо і дитячу творчість Дорвженюк Г.В. Дитячий фольклор. Колискові пісні та забавлянки. – К.:Наукова думка, 1984, - 469 с..

Але, на наш погляд, невелика увага у