Як це вплинуло на учнів експерементальної групи, чи зацікавились вони музичними іграми і основне, як відбувався розвиток музичних здібностей дітей ми з'ясували, провівши наступний педагогічний замір (друга половина січня 2004 р.)

Педагогічний замір. |

Кількість ігор, проведених згідно навчальної програми “Музика” | Кількість ігор, проведених за методикою Василя Верховинця | Рівень сформованості | Рівень знань музичної грамоти | Вокальний розвиток | Музично-ритмічний розвиток | Розвиток музичного слуху

к-сть учнів | % | к-сть учнів | % | к-сть учнів | % | к-сть учнів | %

Експеремента-льна група | Високий | 6 | 20 | 8 | 27 | 10 | 33 | 9 | 30

Середній | 17 | 56 | 20 | 66 | 18 | 60 | 18 | 60

Низький | 7 | 24 | 2 | 7 | 2 | 7 | 3 | 10

Контрольна група | Високий | 5 | 17 | 5 | 17 | 5 | 17 | 7 | 24

Середній | 15 | 50 | 20 | 66 | 21 | 70 | 20 | 66

Низький | 10 | 33 | 5 | 17 | 4 | 13 | 3 | 10

Метою цього педагогічного заміру у контрольній та експерементальній групах стало з'ясування розвитку музичних здібностей молодших школярів, формування у них музичного досвіду на даному етапі експеременту.

Результати засвідчили, що в учнів експерементальної групи у позитивну сторону почав рухатись розвиток творчої уяви, фантазії, пам'яті, уваги. Музичні ігри Василя Миколайовича не тільки посприяли розвитку даних аспектів, а й розвитку певних артистичних здібностей, вихованню позитивних почуттів.

Діти у більшій мірі почали цікавитись музичною дійсністю, виконанням пісень, простих музичних рухів, втіленням музично-ігрових образів, які використовуються у музичних іграх Верховинця. Вони почали набувати певної виразності в рухах, зацікавленості в музичній діяльності.

Невелике анкетування контрольної групи засвідчило, що учні ставляться до музики, як до будь-якого іншого уроку і якогось захоплення від нього чи зацікавлення ним не отримують, хоча їх музичні здібності розвиваються також у позитивному плані.

І якщо у конкретній групі вивчення музичних ігор проводилося згідно традиційної методики (вивчення пісні, розучування рухів і одноразове проведення на уроці), тобто, відповідно до навчальної програми “Музика”, то у нашому досвіді роботи ця методика удосконалювалася за рахунок участі молодших школярів у нестандартній ситуації, яка пов'язана з природою, народними обрядами, звичаями, підтримуючи та відроджуючи традиції. Це викликало у дітей експерементальної групи надзвичайно велике зацікавлення і сприяло розвитку у них творчих та музичних здібностей, формуванню музичного досвіду.

Педагогічну доцільність використання музичних ігор, які поєднуються з піснями та хореографією, у вихованні молодших школярів справедливо обгрунтовують їх красою та художньою довершеністю. Проте чи досить цього для визначення провідної ролі музичних ігор для використання їх у навчально-виховному процесі? Наскільки ефективним є усвідомлення учнями елементів гри: змісту, мети, театралізації, драматургії, виготовлення реквізиту? Який відгук матимуть музичні ігри серед дітей, як ігри впливатимуть на них? Як мають поєднуватись у школі музичні ігри з іншими формами та методами роботи на уроці музики?

Відповіді на ці запитання далеко не однозначні, але тільки їх урахування дасть змогу вчителю музики виробити власну позицію у ставленні до музичних ігор та їх використанні у навчально-виховному процесі.

Зокрема, можна було помітити, що учні експерементальних груп охоче і зацікавлено вивчали пісні репродуктивним методом; досить швидко засвоювали умови гри і дисципліновано їх дотримувались; дещо важче завоювали танцювальні рухи, хоча точно відчували внутрідольову пульсацію ритмічних вартостей. Школярі жваво обговорювали життя тварин, обмінювались досвідом спостереження за ними. Діти зацікавлено розповідали про пори року, про працю в полі, дома, у школі, а також про відпочинок на дозвіллі.

На прикінцевому етапі експеременту проводився педагогічний зріз, на основі якого ми зробили висновок, що музичні ігри розроблені В.Верховинцем можуть і повинні зайняти провідне місце на уроках музики, народознавчих заходах, на дозвіллі та народних святкових дійствах.

Знову було зроблено анкетування, у якому учням контрольної та експерементальної груп було поставлено питання: “Чи подобаються вам музичні ігри?”, “Що пізнали ви, проводячи музичні ігри?”,”Які дійові особи вам сподобалися найбільше і чому?”, “Чи зумієте ви провести музичну гру, пояснити її умови своїм друзям у вашому дворі, на вулиці?”.

Учні експерементальних груп позитивно відгукувалися на музичні ігри, які ми проводили з ними за методикою В.Верховинця. вони у достатній мірі зацікавившись театральними дійствами, які відбувалися у таких іграх, з захопленням виготовляли реквізити до гри, розучували пісню або ж хореографічні рухи.

Учні контрольних груп, у яких проводилося віднесено небагато ігор, пропонованих навчальною програмою “Музика” були мало зацікавлені у даному виді музичної діяльності.

Поглянемо на кінцеві експерементальні дані, підведені в результаті педагогічного зрізу.

Порівняльні дані кінцевого етапу дослідження. |

Рівень сформова-ності | Вокальні здібності | Ритмічні здібності | Музичний слух | Музична пам'ять | Наявність уяви

к-сть учнів | % | к-сть учнів | % | к-сть учнів | % | к-сть учнів | % | к-сть учнів | %

Експеремента-льна група | Високий | 11 | 37 | 13 | 43 | 14 | 47 | 19 | 63 | 14 | 47

Середній | 18 | 60 | 15 | 50 | 15 | 50 | 11 | 37 | 12 | 40

Низький | 1