Зміст

Вступ

І. Техніка ившивки..................................................................................................

ІІ. Одягова вишивка................................................................................................

ІІІ. Творчий пошук..................................................................................................

Що надихнуло.............................................................................................

Як можна застосувати вишивку в сучасному одязі.................................

Роль вишивки у оформленні одягу............................................................

Висновок...................................................................................................................

Список використаної літератури.........................................................................

ВСТУП

У розмаїтті українського декоративного мистецтва художнє вишивання посідає одне з провідних місць. Це улюблений і здавна поширений різновид народної творчості. Адже для вишивання не потрібно складних пристосувань. Колись за кількістю й довершеністю вишитих рушників, сорочок, скатерок, які дівчина підготувала до свого весілля, робили висновки про її працелюбність. Вміння серцем відчувати навколишню красу і відтворювати її в узорах кожна дівчина змалечку вчилась у своєї матері, бабусі.

Вишивка в Україні - це світ краси і фантазії, поетичного осмислення навколишньої природи, схвильована розповідь про думки і почуття людини, світ натхненних образів, що сягають давньої міфології, звичаїв і уявлень наших предків.

До наших днів дійшла українська народна вишивка лише кінця XVIII - початку XIX століття - насамперед тому, що сприйняття її як витвору мистецтва утвердилося лише у 80-90-х роках ХІХ століття. Саме з того часу прогресивні діячі культури починають цікавитись вишивкою і колекціонувати її в музеях та приватних збірках.

У процесі історичного та культурного розвитку в Україні в кожній місцевості усталились характерні орнаментальні мотиви і композиції, колірні гами, специфічні техніки виконання. Вони дбайливо передавалися з покоління в покоління, майстри відшліфовували кращі досягнення своїх попередників, розвиваючи і вдосконалюючи їх.

Вишивкою займалися повсюдно. Кожний район, навіть кожне село відзначалися місцевою своєрідністю.

Художня довершеність і різноманітність вишивки залежать не тільки від створення досконалої орнаментальної композиції, тонкого відчуття кольору, а й значною мірою від вибору техніки виконання. У кожному регіоні у вишивках склалася своя, відшліфована сторіччями єдність орнаменту, засобів вираження його, своя колірна гама.

Зразки старовинної народної вишивки вражають нас простотою виробів, іх лаконічністью, різноманітністю і художньою майстернісю. Вони служать невичерпним джерелом для розвитку декоративно-прикладного мистецтва України.

З глибокої давнини ручною вишивкою оформляли різні вироби необхідні людям в побуті. Популярна вишивка і сьогодні. Красиві оригінальні сучасні вироби оформлені Українською народною вишивкою: панно, блузи, джинси, куртки, шарфи і т.д.

В сучасній Українській вишивці поступово змінюються колорит і шви якими виконуються узори. Традиційні орнаменти збагачуються новими елементами і цікавими композиційними рішеннями. Оформляючи вироби за народними мотивима сучасні майстри зберігають багатовікові традиції народної вишивки, використовують кольорові рішення, орнаменти, техніку виконання характерну для окремих областей України.

Процес виконання вишивок досить цікавий. Вишивання розвиває естетичний смак. Прививає акуратність усидчевість, творче відношення до праці.

Створюючи орнаменти для вишивки художники у всі часи звертались до природи, але не просто копіюючи їїї, а переробляли, стилізували, спрощували зберігаючи саме характерне.

В українській народній вишивці зустрічаються рослинні, геометричні, рослнно-геометричні орнаменти, орнаменти із зображенням тварин, орнаменти з емблемами, орнаменти оздоблені бісером та штучним перлинами.

Рослинні орнаменти створені зі стилізованих квітів, листя, бруньок, пагонів.

Геометричні із різноманітних геометричних фігур.

Дуже часто зустрічаються стилізовані тварини, птахи, лічинки, павуки та інші комахи.

Рослинно-геометричні орнаменти складаються із геометризованих спрощених квітів, листків..

Шви українських вишивок діляться на основні і доповнюючі.

Основні шви в свою чергу діялться на рахувальні і декоративні. Рахувальними називаються такі шви для виконання стібка яких необхідно рахувати нитки тканини. Рахувальними швами виконуються геомтричні і рослинно-геометричні орнаменти. До рахувальних швів відносяться: пряма гладь, коса гладь, натягування, низь, хрестик, зернистий шов, виколювання, вирізання, верхошов, різні види мережок.різноманітність орнаментів досягається за рахунок сполучення декількох видів швів в одному узорі. В декоративних швах (їх ще називають вільними). Стібки вишивки виконуються по намальованому контурі орнамента. Виходить, що до декоративних швів відносяться і шви якими вишивають рослинні орнаменти. Це - двостороння гладь, полтавська художня гладь, рушникові шви. Прості декоративні шви: строчка, стебельчатий шов, тембурний шов, а також гладдєві шви качалочки, якими виконують геометричні і рослинно-геометризовані орнаменти.

До доповнюючих швів відносяться:

краєві шви, якими оформляють краї сарветок, рушників, а сьогодні і блузок, штанів, кофтинок, шарфів;

змережувальні шви (змережування), якими можна з’єднювати окремі деталі суконь, спідничок та інших виробів;

зубцування-шви, якими оформляють краї манжетів, комірців, рукавів у виробах, а також призбирування на нитку – пухлики.

Щоб робата над вишивкою приносила творцям задоволення потрібно з самого початку старатись виконувати все чітко і акуратно. Краса українських народних рахувальних швів залежить від тяжкості рахунку ниток тканини. А рослинні орнаменти потрібно вишивати точно по контуру малюнка.

І. ТЕХНІКА ВИШИВКИ

В сучасній погоні за модним, не потрібно глибоких знань мистецтва вишивати, щоб оздобити пальто чи кофтинку казковими квітами чи абстракціями, потрібно лише знання техніки виконання легких декоративних швів – строчки, стебельчатого, ланцюжка чи танбурного шва, плетіння бісеру чи перлин і творчий підхід до справи.

Що ж ось техніка виконання цих простих швів.

Для того щоб досягти результату потрібно спочатку спробувати висилити кілька зразків, розбудивши свою фантазію, а потім порівняти їх і вибрати, той який найбільш довподоби.

Шов строчка, ще називають шов назад голкою. Цей шов нагадує машинну строчку. Закріпляємо петлею з лицевої сторони робочу нитку, підгіллею на голку 3 або 4 нитки тканини. Заправляють тканину в п’яльце і починають виконувати строчку. При вишиванні голка рухається справа на ліво. Набирають на голку 4-5 нитки тканини, при цьому голку вколюють справа в перший стібок і виводиться через 6-8 ниток від нього, а потім повертають назад і голку вколюють в кільце першого стібка. Знову протягують вперед, вліво на 6 або 8 ниток. Так повторюють до кінця зразка. Вколовши голку в кільце останнього стібка, виводять