Під керівництвом педагогів вихованці поступово набувають вміння аналізувати твори декоративної творчості. Здатність аналізу розвивається від „загального і поверхневого до глибокого і тонкого" - наголошує Т. С. Комарова[54;34].

Пізнання предметів та їх властивостей, набуте дієвим шляхом, закріплюється у свідомості. „Якості тієї чи іншої форми, величина, колір стають не лише признаками окремих, конкретних предметів, але і узагальнюються в розумінні дітей як властиві багатьом предметам" - відмічає Н. А, Ветлугіна[72;37]

Під час спілкування дітей з народною декоративною творчістю розвивається їх мовлення: засвоєння назв форм, кольорів та їх відтінків, просторових позначень сприяє збагаченню словника; висловлювання в процесі спостережень, при обстеженні та розгляданні творів позитивно впливають на формування зв’зного мовлення. Використання вихователем образних порівнянь, віршів для естетичної характеристики творів сприяє розвитку у дітей виразного мовлення.[26]

Безпосереднє, чуттєве знайомство з творами декоративної народної творчості, їх властивостями та якостями охоплює область сенсорного виховання. Діти визначають і називають ці властивості, порівнюють предмети, знаходять спільне та відмінне, тобто здійснюють розумові операції. Отже, „твори декоративно-прикладного мистецтва сприяють сенсорному вихованню, розвитку наочно-образного мислення," - пише А. П. Усова у праці „Русское народное творчество - детскому саду"[68;56] Аналогічні судження висловлюють Н. Н. Подьякова, В.Н. Аванесова.

„Природними національними рисами характеру українців вважаються щирість, гостинність, доброта, мудрість, щедрість, добре почуття гумору. Отже, ці риси особистості потрібно виховувати у дитини, використовуючи для цього багатий народознавчий матеріал" [5; 175] і, зокрема, твори української декоративної творчості. Яскрава народна іграшка, барвиста вишиванка, красива писанка, ажурна витинанка не залишать байдужою жодну дитину, викличуть в неї позитивні емоції та переживання. Почуття, переживання - це „ворота" пізнання. Позитивні емоції - могутній стимул здобуття знань про рідний край, мистецтво, природу, життя наших предків. „Осмислення творчості майстрів, їхньої винахідливості в побуті і праці, краси людської праці, прагнення творити прекрасне викликає в дітей відповідні переживання, виховує глибокі почуття" - зазначає Батухтіна О.Г.[5;178]

Вплив творів народного декоративно-прикладного мистецтва на моральне виховання дітей дошкільного віку полягає також в тому, що в процесі ознайомлення у дітей формуються морально-вольові якості (зосередженість, цілеспрямованість, співпереживання...). Такий виховний потенціал народного декоративно-прикладного мистецтва є в центрі уваги педагогічних досліджень М,Ф. Виноградової, О.Б. Горунович, Л.В. Калуської.

Народна декоративна творчість широко використовується для виховання у дошкільнят почуття гордості за свій народ, поваги до національної культури, національних звичаїв та оберегів, завдяки їй дітям прищеплюється любов до рідного краю, до землі своїх предків, до рідної оселі, до батьківщини. (Стельмахович М.Г., Скуратівський В. Т., Сявавко Є. І, та ін.) Отже, можемо впевнено казати, що народне декоративно-ужиткове мистецтво українського народу є засобом формування у дошкільників національного патріотизму. Глибокі почуття любові до батьківського дому, рідного краю споконвіку виховували у дітей символи-обереги етнічної пам’яті, які нерозривно перплітаються з народною декоративною творчістю та ремеслами. Твори декоративно-ужиткового мистецтва сприяють вихованню у дошкільників творчої уяви, активності і самодіяльності. Завдяки їм дітям передається у спадок емоційне, естетичне, моральне багатство народної душі, її висока краса.

Як свідчить аналіз педагогічних досліджень, в процесі сприйняття і активної творчої роботи з творами декоративно-прикладного мистецтва створюються сприятливі умови для формування моральних якостей: любові до рідного краю, а через неї до Батьківщини, поваги до творців прекрасного; виховуються дружні стосунки між дітьми, формується вміння використовувати свій вільний час для цікавої і корисної роботи (М.Ф.Виноградова, Л.Х. Давлетшина, Р.Ш. Халікова, О.Б. Горунович та ін).

Аналізуючи виховні і розвивальні можливості народного мистецтва у вихованні дітей дошкільного віку, Л.Я, Скиданова та Л.І. Сірченко зазначають, що „у процесі активного пізнання і самостійного створення робіт за мотивами декоративних творів у дітей поєднується розумова і фізична активність."[59;37] Для створення малюнку, аплікації, поробки необхідно застосувати зусилля, здійснити певні трудові дії. Саме така продуктивна діяльність заохочує вихованців діяти цілеспрямовано, долати труднощі, проявляти трудові зусилля. Спочатку такі дії „визначаються інтересом до рухів з олівцем, пензлем, глиною, а потім поступово заявляються нові мотиви - одержання бажаного результату, створення конкретного орнаменту,"[59;61]

Педагогічні дослідження Халезової Н.Б., Курочкіної H.A., Пантюхіної Г,В. підтверджують, що твори декоративно-прикладного мистецтва „опосередковано впливають на формування у дітей елементарних прийомів ручної роботи з різноманітними матеріалами"[7 1 ;45]. Під час творчої діяльності, пов’язаної з декоративним мистецтвом у дошкільнят розвивається дрібна мускулатура рук, пальців; розвивається окомір, тактильні відчуття; діти засвоюють досвід використання простих знарядь праці, знайомляться з їх специфікою, окрім того, пізнають властивості різноманітних матеріалів: фарби, тканини, глини, дерева, шкіри, паперу, можливості та особливості роботи з ними.

В процесі вивчення творів українського народного декоративно-прикладного мистецтва у дітей формуються практичні навички, які в подальшому житті будуть потрібні для виконання різноманітних робіт, вони набувають ручної вправності, яка дозволяє їм почувати себе самостійними. Сакуліна Н.П. зазначає: „Засвоєння трудових умінь і навичок пов’язане з розвитком таких вольових якостей особистості, як увага, наполегливість, витримка. В дітей виховується вміння трудитися, добиватися одержання бажаного результату. Виховний процес з ознайомлення з народною декоративною творчістю можна і потрібно широко використовувати для виготовлення корисних предметів: атрибутів для ігор, подарунків для рідних і товаришів, поробок для прикрашення інтер’єру дошкільного закладу, своєї кімнати"[54;.85] Старші дошкільники можуть виготовити предмети для ігор малюків та оздобити їх народними орнаментами. Така суспільно скерована корисна діяльність має велике значення