Один з провідних напрямків впливу декоративно-прикладного мистецтва на формування особистості дитини дошкільного віку полягає в тому, що воно є провідним засобом естетичного виховання. В процесі активного пізнання творів народної декоративної творчості „створюються сприятливі умови для розвитку естетичного сприймання та емоцій, які поступово переходять в естетичні почуття і сприяють формуванню естетичного ставлення до дійсності." - наголошує у своїх дослідженнях H.A. Ветлугіна.[72;69] Виділення властивостей предметів (форми, структури, величини, кольору, розташування в просторі) сприяє розвитку 'у дітей почуття форми, кольору, ритму - компонентів естетичного почуття.

Естетичне сприймання скеровується в першу чергу на предмет в цілому, на 4його естетичний вигляд - стрункість форми, красу кольору, пропорційність частин. На різних рівнях дитячого розвитку естетичне сприймання має різний зміст. При спостереженні творів декоративно-прикладного мистецтва у дітей дошкільного віку легко виникає приємне хвилювання, в якому у щенеусвідомленому вигляді є і естетичне почуття.

Маленьких дітей захоплює сприймання яскравого кольору, блискучої поверхні, старших приваблює повторюваність елементів народних орнаментів, симетрія в розташуванні частин, конструктивна будова виробів, виразність силуетів.(А.П. Усова, H.A. Фльоріна, Н.П. Сакуліна), Естетичні почуття стають більш глибокими і усвідомленими по мірі розвитку і збагачення сприймання та уявлень дітей. Дошкільнята переживають їх, сприймаючи більш складні властивості виробів: розмаїття форм, багатство кольорів , кольорових поєднань.

Дослідження впливу декоративно-ужиткового мистецтва на особистісний розвиток дитини дошкільного віку, а саме на розвиток естетичних почуттів, відображені у працях О.О. Дронової, Н.Т. Дяченко, A.A. Грибовської, Ю.В.Максимова, Н.Б. Халєзової. Ці автори неодноразово наголошують на різноманітності естетичних почуттів та на їх позитивному впливі на формування самодостатньої гармонійної особистості.

Безпосереднє естетичне почуття, яке виникає при сприйманні твору мистецтва, включає різні складові елементи. Окремо можна виділити почуття кольору, коли естетичне почуття виникає при сприйманні красивих кольорових поєднань: яворівської „вербівки", петриківських „цибульки" та „кучерявки", подільських та буковинських вишиванок. Почуття ритму виникає у тому випадку, коли впершу чергу сприймається ритмічна вишуваність предмета, ритмічне розташування його частин, наприклад, орнаменту елементів гуцульської різьби. Естетичне почуття може бути викликане цілісністю, гармонійністю форми предмета, наприклад керамічних виробів. Почуття пропорції, конструктивної цілісності виховується при сприйманні різноманітних гончарних виробів, килимів, виробів, прикрашених різьбою.[30]

В естетичному почутті одна із його сторін - почуття кольору чи форми - може бути більш яскраво вираженою. Розвиток цих почуттів безпосередньо пов’язаний з якістю та глибиною відчуттів: просторових, рухових, колірних, тактильних. Чим краще діти розрізняють кольори та їх відтінки, тим більш повно вони можуть відчувати радість від сприймання красивих колірних поєднань. Розвиток почуття кольору, форми має базуватися на достатньому рівні уявлень дітей про кольори і форми предметів.

Чим більш свідомо » починає дитина сприймати твори мистецтва і вироби народних умільців, тим більш змістовними, глибокими і стійкими стають її естетичні почуття. Поступово діти набувають здатності до елементарних естетичних суджень про предмети, створені людиною, про твори мистецтва. Розвиток у дошкільників естетичних почуттів дозволяє підвести їх до естетичних оцінок предмета і його окремих властивостей, які можна позначити різними епітетами: делікатний, легкий, радісний, святковий, неповторний.

Для естетичного виховання дітей і для розвитку їх творчих здібностей велике значення має знайомство з творами декоративно-прикладного мистецтва. Яскравість, виразність образів викликають естетичні переживання, допомагають дітям глише і повніше сприймати явища життя, розуміти і наслідувати мистецькі та культурні традиції народу, а також знаходити образні вияви своїх вражень в малюнках, ліпленні, аплікації, творах самостійної творчої діяльності. Поступово у дітей розвивається художній смак.

Естетичний вплив творів декоративно-прикладного мистецтва на формування якостей особистості дитини-дошкільника залежить також і від того, які вироби підбираються для ознайомлення. „Це мають бути і добре відомі дітям твори, і зовсім нові, які здатні викликати позитивні емоції, радість, захоплення'1- зазначає H.A. Ветлугіна[72;60]. Дуже важливим фактором, який підсилює вплив естетичного враження від творів декоративних народних промислів, є залучення під час ознайомлення віршованого чи пісенного тексту, образних, виразних слів, творів усної народної творчості.

Твори українського народного декоративно-прикладного мистецтва, доступні для сприймання у дошкільному віці, є „невичерпним джерелом виховання почуття прекрасного, а також засобом емоційного впливу на дітей"[30; 1 6] Вони пробуджують і розвивають у вихованців суспільно-корисні потреби, благородні мотиви, надихають на добротворення, формують високі якості особистості, її цілісність. Художні образи служать високій меті: глибше і правдивіше розкривати життя, його гармонійність і багатогранність, забезпечувати яскравість і декоративність у зображенні дійсності, її краси, допомагати передавати від покоління до покоління духовні цінності.

Основні шляхи впливу декоративно-прикладного мистецтва на формування особистості дитини відображені у відповідній таблиці, /додаток № 2/.

2. Формування досвіду художньої творчої діяльності дошкільників засобами декоративно-прикладного мистецтва.

Однією з важливих умов формування особистості сучасної людини є естетичне виховання, яке передбачає розвиток здатності сприймати прекрасне в природі, навколишньому світі, творах мистецтва, пробудження у дітей естетичних почуттів, формування естетичного смаку, а також умінь і навичок в творчій діяльності.

"Естетичне виховання - це складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування і виховання естетичних почуттів, смаків, суджень, художніх здібностей особистості, на розвиток її здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини. Естетичне виховання спрямоване насамперед на виховання в людини гуманістичних якостей і любові до життя в його різноманітних проявах"[11; 1 19].

Визначаючи діяльність як „спосіб буття людини в світі та її здатність вносити зміни в існуючу дійсність"[11;98], сучасні педагогічні дослідження розглядають художню творчість як „продуктивну людську діяльність, здатну породжувати якісно нові матеріальні та духовні