Художньо-творча активність дітей не лише скерована на створення творчої роботи, але і знаходить прояв в момент виношування задуму, в процесі обговорення майбутньої роботи. Часто власне розмова, яка безпосередньо передує практичній діяльності, і є головним поштовхом, який ' народжує художній образ у дитячій творчості. Залучаючи на заняттях різні види літературного, музичного та візуального матеріалу, не можна забувати, що перенасичення ними заняття може негативно позначитися на його результатах. Іноді тільки один твір, який стимулює народження художнього образу може дати значно більше дитині, ніж коли їх забагато.[45]

Формування знань, умінь і навичок художньої діяльності відбувається не лише в процесі практичної діяльності дитини, але і на підготовчому етапі, який пов’язаний з сприйманням творів декоративно-прикладного мистецтва, в результаті обговорення дитячих робіт, а також в процесі сприймання способів роботи різними художніми матеріалами, які демонструє вихователь під час заняття. В роботі з дітьми дошкільного віку по формуванню досвіду художньої творчої діяльності "потрібно іти від образу, від емоційного насичення кожної теми"[63;94]. Навіть завдання, пов’язані із засвоєнням кольору, графічної лінії, засвоєння технічних прийомів роботи з пензликом і т. п., в першу чергу повинні мати емоційно-моральне навантаження.

В усіх дітей з моменту виникнення зацікавленості до різних видів діяльності необхідно формувати художньо-образне начало, що є „обов’язковою передумовою до продуктивної творчості"[40;44].

При демонстрації прийомів роботи різними художніми матеріалами вихователь, виконуючи на аркуші паперу великі малюнки не повинен надавати їм якогось конкретного характеру, бо це неминуче викличе механічний повтор. Якщо при навчанні деяким новим навичкам наслідування очевидне, то в процесі формування художньої творчості має двоякий характер. Якщо, наприклад, „у суб’єкта розвинені уява і винахідливість, то він менше застосовує наслідування".[46; 1 65]

Дуже важливо демонструвати вихованцям прийоми роботи з пластичними матеріалами (глиною), при яких образ народжується безпосередньо на очах у них. Демонстрація педагогом способів роботи стимулює формування знань, умінь і навичок в області практичної діяльності, вчить вільному володінню різними матеріалами, залишаючи за кожною дитиною право творчого вибору.[71]

Велике значення для формування емоційно-оцінного ставлення, естетичного смаку мають обговорення творчих робіт дітей, виставки їхніх творів, сприймання творів народних майстрів, відвідування творчих майстерень, експозицій музеїв народного мистецтва, демонстрація репродукцій, листівок, кіно- та відеоматеріалів. [26]

Формування досвіду художньої творчої діяльності дітей дошкільного віку проходить у декілька етапів, часові рамки яких співпадають з віковими групами. В першій молодшій групі образотворча діяльність вводиться вперше і основне завдання її полягає в тому, щоб прилучити дітей до малювання і ліплення, інтерес до малювання з’являється у дітей швидко. Спостерігаючи, як батьки, старші брати та сестри діють з ручкою, олівцями, малюк також пробує брати в руки олівець і водити ним по аркуші паперу. В цьому проявляється характерне для двохрічних дітей стремління виконувати дії без допомоги дорослих. Перші такі спроби є не дуже вдалими: рука не слухається, олівець не завжди виконує суцільну лінію, і в сім’ї вчать малювати дуже рідко.

Вперше організоване прилучення дитини до зображувальної діяльності відбувається в дошкільному закладі в першій молодшій групі (3-тій рік життя). Перед вихователями стоїть завдання викликати у дітей інтерес до дії з папером та олівцем, звернути увагу на те, що підточений кінець олівця залишає слід на аркуші паперу.

''Потрібно навчити дітей помічати нанесені на папір штрихи та лінії, слідкувати очима за рухом олівця (пензля) по папері. Поступово слід вчити дітей знаходити схожість між намальованими штрихами та лініями і довколишніми предметами. Згодом потрібно спонукати дітей до свідомого повторення одержаних штрихів"[40;29]. Цей етап є дуже важливим при оволодінні зображенням: в подальшому діти зможуть відтворювати в малюнках нескладні предмети і явища. Така послідовність спостерігається і при навчанні дітей ліпленню з глини.

В цьому віці закладаються основи майбутніх захоплень та уподобань дитини і, хоча малюки лише вчаться володіти олівцем, фарбами, глиною вихователям слід пам’ятати про важливість насичення побуту та навчальних процесів красивими, естетичними речами, які впливають на розвиток сприймання, прилучають дитину до образотворчої діяльності. Чільне місце в організації предметного середовища належить народним іграшкам, "які позитивно впливають на формування особистості дитини, особливо на розвиток її естетичних почуттів"[6 1 ;6]. Ігри малюків з народними іграшками, ляльками в національних строях, розглядання декоративних керамічних виробів, рушників, писанок є першими кроками дитини в ознайомленні з народним декоративно-прикладним мистецтвом та першими спробами художньо-творчої діяльності. Предмети, які пропонуються дітям для зображення мають викликати у дітей зацікавлення, бажання намалювати, виліпити. При цьому важливою є образна, яскрава характеристика предметів, яку дає їм вихователь.

Одним з основних завдань образотворчої діяльності в другій молодшій групі є "навчання дітей зображенню предметів круглої та прямокутної форм, формотворчим рухам, завдяки яким діти вчаться зображувати предмети та явища навколишнього світу"[40;59]. В зв’зку з цим вводиться обстеження предметів перед їх зображенням. Це сприяє початку розвитку аналітичного (зорового та просторового) сприймання. Введення обстеження і активізація дітей дозволяють надати вихованцям більшої самостійності у зображенні предметів, виключити постійне використання показу способів зображення та зразка вихователя. В цій групі виділяються три види зображувальної діяльності (малювання, ліплення, аплікація), які подаються в єдності та взаємозв'язку. Завдання навчання малюванню, ліпленню та аплікації в другій молодшій групі ускладнюються.

У дітей четвертого року життя вдосконалюються і розвиваються психічні процеси: сприймання, мислення пам’ять. Поступово у дітей формуються уявлення про основні кольори, форми предметів. Все це дозволяє висувати нові завдання навчання дітей