Щоб спільно виконати завдання з малювання, треба на-самперед разом спланувати майбутню композицію. У ході спілкування уточнюються, змінюються індивідуальні заду-ми й виробляється колективний план; між дітьми виника-ють тісні психологічні зв'язки, взаємини набирають колек-тивного спрямування. Це виявляється в умінні вислухо-вувати думку товариша, обґрунтовувати й відстоювати свій погляд, погоджуватися з кращим варіантом композиції, допомагати один одному, втілювати задумане.

На першому етапі навчання застосовується найпростіша форма організації спільної діяльності. Об'єднуючи в одне ціле індивідуальні роботи, вихователь підводить дітей до розуміння, що композиція може бути й колективною. На-приклад, розмістивши предметні малюнки на одній смужці, можна утворити тематичні композиції: «Осінній парк», «Вулиці нашого міста» тощо.

Згодом, коли старші дошкільники удосконалять свої зо-бражувальні вміння, їм пропонують завдання з урахуван-ням спільного задуму (другий етап). На цьому етапі діти малюють індивідуально, але мета в усіх одна. Наприклад, проілюструвати якусь казку і зробити з малюнків кни-жечку.

Якщо ілюстрації виконувались індивідуально і в процесі малювання дошкільники мало залежали один від одного, то у виготовленні макета книжечки взаємозалежність їх уже значно більша: вони дбають про успіх загальної спра-ви. Якщо хтось, скажімо, недбало склеїть аркуші паперу, зіпсується не тільки ілюстрація, а й уся книжечка, над якою всі працювали.

На третьому етапі навчання формуванню колективних взаємин ефективно сприяє така організація колективного малювання, коли передбачається тісна взаємозалежність виконавців завдання. Наприклад, двоє дітей малюють осін-ній парк або ліс на одному аркуші паперу.

Найбільш сприятливі умови для вироблення уміння колективно виконувати малюнок (планувати і послідовно виконувати план) складаються в творчих групах з двох дітей. Вихователь при цьому підводить дітей до розуміння необхідності поетапного планування роботи, пояснює, що результат колективної діяльності залежить від уміння скласти план майбутнього малюнка. Обговорення розмі-щення предметів на площині паперу дає можливість спо-чатку передбачити, а потім спланувати всю послідовність виконання сюжетного зображення. Поетапне обговорення і виконання майбутнього малюнка сприяє формуванню ко-лективних взаємин між дітьми (вміння рахуватися з дум-кою товариша, справедливо розподіляти між членами групи роботу, допомагати один одному, відчуття відпові-дальності за спільну роботу, доброзичливість, взаємоконт-роль).

Навчаючи складати вдвох план сюжетного малюнка, потрібно пропонувати теми, які передбачали б зображення однорідних предметів (наприклад, «Зимовий парк», «Рибки в акваріумі» та ін.).

Оскільки в дітей, як зазначалося, на початку навчаль-ного року ще не сформоване вміння малювати разом, до результату спільної зображувальної діяльності вони став-ляться як до індивідуального завдання, інтерес до нього поступово зменшується. Тому в процесі роботи треба спо* нукати їх до спільної діяльності. Якщо хтось із дітей пра-цює недбало, потрібно звертатися до обох як до виконавців спільного завдання.

На четвертому етапі навчання (третій квартал), коли дошкільники набудуть досвіду спільного планування і вдо-сконалять технічні навички, кількість дітей у творчій груп-ці збільшується до трьох-чотирьох.

Комплектуючи творчі групки, треба враховувати не тільки взаємну прихильність дітей, а й їхній рівень зобра-жувальних умінь. Особливу увагу слід звертати на тих, у кого він низький, доцільно працювати з цими вихован-цями індивідуально на загальних заняттях з малювання.

Враховуючи вікові особливості дошкільників, перед по-чатком колективного малювання педагог вдається до по-переджувального контролю. За допомогою запитань з'ясо-вує, як діти додержують правил виконання спільного малюнка: Що треба зробити, перш ніж починати малюва-ти? Як саме ви плануватимете роботу? Навіщо це треба робити? Коли план послідовного виконання складено, що далі треба зробити? Чому треба розподіляти обсяг роботи?

Визначити, чи оперують дошкільники правилами друж-ніх взаємин, допоможуть запитання такого характеру: Що треба зробити, коли товариш захоче намалювати такий самий предмет? Якщо ти побачив помилку в малюнку товариша, що ти зробиш? Якщо в товариша не виходить зображення, що треба зробити? Чи можна залишати його самого виконувати спільний малюнок? Чому не можна ма-лювати за товариша? У чому має полягати твоя допомога? Якщо малюнок виконаний неохайно, хто винен у цьому?

Формуючи вміння колективно створювати сюжетну ком-позицію, важливо спиратися на позитивні взаємини дітей, їх ініціативність, розкривати емоційний стан у процесі спільної зображувальної діяльності. Наприклад: «Моло-дець, Андрійко! Мені дуже сподобалося, що ти сам помі-тив: треба допомогти товаришеві. І Юрасикові було при-ємно, коли ти показав йому послідовність малювання ли-сички, і він швидше закінчив малюнок». «Дуже добре, Що Петрусь розвів фарби не тільки для себе, а й для Наталочки. Вони допомагали один одному, радились, як кра-ще виконати спільне завдання, тому колективний малюнок зробили швидко й якісно».

Значну роль у навчанні дітей втілювати свій задум в малюнок відіграють оцінка та аналіз колективних робіт вихователем і дітьми. Аналіз має виходити з програмних вимог і поставленої мети. Проте досить часто дитячі ма-люнки оцінюють за другорядними критеріями (наприклад, за акуратністю виконання), а не основними, такими, як власний задум, виразність композиції, колективні і само-стійні способи втілення задуманого в малюнку.

При оцінюванні колективних робіт треба враховувати вміння дітей домовлятися, планувати послідовність вико-нання малюнка; спільно виконувати поставлені завдання; передавати в малюнку характерні особливості і будову предметів, їх розміщення в просторі; розподіляти між со-бою об'єкти зображень майбутньої композиції, послідовно виконувати їх. Разом з вихователем в оцінюванні робіт мають брати активну участь усі діти.

Педагог вибирає найбільш вдалі композиції, звертає увагу на взаємодію дітей. Пропонує одній-двом парам роз-повісти, як вони планували майбутній малюнок, як домов-лялися, хто що малюватиме, як працювали.

Спільна діяльність дітей підгрупками (по 2, 3, 4) по-требує активності, самостійності, вміння працювати разом. Діти обговорюють