Живописна манера М.І. Мурашка, його підхід до трактування образів природи найповніше розкривається в пейзажах “Над Дніпром” та “Дніпро”, в яких зображено велику українську ріку в околицях Києва. В картині “Над Дніпром” композиція побудована на ритмічному чергуванні й контрасному зіставленні розміщених по діагоналі великих кольорових плям. В картині “Дніпро” композиція побудована на гармонійному поєднанні великих кольорових площин. В картині добре передано відчуття спокою, що панує в природі.

РОЗДІЛ ІІ

2.1. Підхід до теми.

Відомо, що людина вибирає той вид діяльності, який їй найбільше вдається і до якого в неї лежить серце.

Я вибрав тему дипломної роботи:

“МОЄ МІСТО” – серія пейзажів.

Звичайно, я зважив наскільки складно буде виконати цю роботу у технічному плані, адже для цього необхідно мати не лише деякі навички, а добре володіти технікою малярства.

Я вважаю, що олійний живопис – це емоційний живопис, він тримиається на внутрішньому баченні світу людиною. Вона не копією не переносить дзеркальне відображення, а проносячи свій задум крізь роздуми, емоції і виплекує на білу широчінь полотна вже “свій” мотив, тобто людина втілює в роботі своє “я”. Можливо і мої роботи будуть відображенням мого внутрішнього стану – один раз спокійного, іншого разу –бурхливого, заперечливого.

Навчаючись в Івано-Франківську, за п’ять років мені дуже сподобалось місто, його вулиці, архітектура будівель. Серед будівель є справді шедеври і пам’ятки архітектурного мистецтва. Шкода тільки, що є такі, котрі зараз знаходяться в дуже запущеному стані. Але в загальному архітектура міста просто чудова.

Для своєї дипломної роботи я вибрав 5 пам’яток архітектурного мистецтва, з них 2 сакрального: художній музей і вірменську церкву.

Парафіальний костьол (костьол найсвятішої Діви Марії, Станіславська колегіата) побудований на рубежі ХУ-ХУІ ст., в 1672-1703 роках. Він належить до типу базилікально-польних храмів стилю ренесанс з елементами бароккової архітектури.

Моя тема розкриває внутрішній зміст рідноої, близької мені архітектури краю. В виборі мотивів я прагнув увіковічнити конкретні архітектурні пам'ятки: будинки, церкви. Від спілкування з моїми роботами, глядач повинен відчути нестримне бажання піти в місто, і відчути себе частиною природи, без якої неможливо існування людини ні в матеріальному, ні в духовному сенсі.

2.2. Композиційне вирішення робіт.

Темою своєї дипломної роботи я обрав “Серія пейзажів “Моє місто”.

Роботу не можна виконувати немаючи певних знань, теоретичних знань і практичної підготовки.

В першу чергу у роботі над композицією необхідно враховувати встановлені закони композиції. Звичайно, вивченню цих законів сприяє робота по вивченню типів і видів композиції в роботах великких майстрів. А саме архітектурних пейзажів в Т.Г.Шевченка, О.Кульчицької та ін. Така діяльність сприяє не лише збагаченню знань, понять, але й допомагає в розвиткові творчого підходу в розробці завдання.

Головною метою є – визначення теми роботи і, яке образне вирішення вона набере в процесі роботи. Тому велике значення для цього має попередня робота на пленері, тобто необхідно зібрати весь вихідний матеріал, з допомогою якого формується подальший образ творіння. Звичайно, екскізи не є щедеврами творчої роботи, але не треба тут боятися невдач.

Отже, я починав роботу з начерків олівцем, невеличких етюдів, в процесі виконання яких велись пошуки найкращого композиційного вирішення; встановлення відношення і розташування основних мас: самої споруди, оточуючого середовища (дерев, кущів, неба, хмар і т.д.), переднього та інших планів.

З кількох короткочасних етюдів, зроблених з різних точок зору, в різний час дня, в різну погоду я вибирав найкращу і по композиції і колориту. На основі цих етюдів створювались роботи більшого формату з більш виписаними деталями.

Оскільки в моїх роботах центральною темою є пам'ятки архітектури сакрального мистецтва, що основнимм завданням є зображення, відтворення всієї краси, неповторності і гармонії цих будівель і навколишнього середовища. Тому розташувати зображення потрібно так, щоб його композиційним центром була сама будівля. Потрібно також вирішити, яку частину неба і землі захопити в роботі.

Краще вибрати точку зору з кута, щоб видно було і фасад будівлі, і його інша стіна. Так буде краще передати об'ємність форми будівлі та неповторність і характерність її архітектурної конструкції.

В поле нашого зору повинна попасти також невелика частина простору перед будівлею: тротуар, газон чи просто земля. Це необхідно для того, щоб в малюнку не було тісноти і щоб у споруди була опора. Виконавши основну композиційну побудову необхідно добре пропрацювати деталі характерні для цих споруд (орнаментальне оздоблення колон, пілястр, оздоблення ніш, вікон, дверей).

Коли композиційна побудова робіт завершена, пророблені найменші деталі, тоді можна приступити до вирішення робіт в матеріалі. На першому або другому плані часто даю так зване “введення в композицію” у вигляді направленої в глибину доріжка, декількох, йдучи на другий план дерев. “Введення в композицію” допомагає направити увагу глядача на головний об'єкт зображення, на композиційний центр пейзажу. В моїх пейзажах композиційним центром є споруди: церкви, будинки.

2.3. Технологічна частина.

Від якості виконання підрамника, його матеріалу, а також натяжки полотно залежить збереженість картини.

Полотно як основа для живопису в наш час набуло великого поширення. Воно достатньо міцнк, легке, міцне, має добру фактуру. Для своїх робіт, я вибирав полотно з такими якостями – міцне, густе, зіткане із рівних довгих ниток без вузлів і потвощень, з ясно вираженою зернистістю поверхні.

Від якості виконання підрамника, його матеріалу, а також натяжки полотна залежить збереженість картини. Підрамник я робив міцним і водночас легким, без дефектів – тріщин, червоточин,