З пейзажів К.М. Устияновича не всі збереглися. Як правило, пейзажі митця виконані з дотриманням вимог академічного мистецтва, як щодо вибору мотивів, так і в плані їх живописного трактування. Писав Устиянович також краєвиди рідних йому Карпат та Прикарпаття з гірськими пасмами на далекому обрії, руїни замків та монастирів (“Гірський пейзаж з Хрестом”, “Скит Манявський”, “Захід сонця”).

Важливу роль у всьому подальшому розвитку західноукраїнського живопису, як і всього західноукраїнського образотворчого мистецтва, відіграв прилив до нього свіжих творих сил. На рубежі ХІХ – ХХ ст. в активне життя включився загін молодих художників-вихованців європейських художніх академій. Серед яких особливою обдарованістю і працездатністю виділявся І.І. Труш (1869-1941).

Значне місце у творчому доробкові І.І.Труша – пейзажиста посідають зображення кримських, італійських та єгипетських краєвидів, що їх художник виконав під час своїх закордонних подорожувань. З особливою любов’ю і глибоким проникненням в “душу” природи писав І.І. Труш сповнені своєрідної краси й ліричності – задумливості краєвиди рідної йому Галичини з її просторими полями, самотніми деревами на степових рівнинах.

За своїм обдаруванням А.І. А.І. Манастирський передусім пейзажист.

Помітним явищем у пейзажному доробкові А.І. Манастирського є серія етюдів, об’єднаних спільною назвою “Стара народна архітектура”, над якою художник працював протягом кількох десятиліть. Це в основному зображення українських дерев’яних церков ХУІ-ХУІІІ ст., інших сторованних будівель: шкіл, чимось примітних сільських хат.

На Закарпатті реалістичний живопис зародився пізніше, ніж в Галичині й на Буковині. Нині широко відоа закарпатська живописна школа. Склалася пізніше, уже в 30-40-х роках ХХ ст. Біля її джерел стояли вдатні живописці Й.Й. Бокшай та А.М. Ерделі.

Розділ ІІ

2.1. Вибір теми.

Краса гірська – це цілий скраб...

Чому саме я вибрав цю тему “Живописні куточки Гуцульщини”? Вибрав тому, що на Гуцульщині, в цьому дивному краї. Який дотепер не розгубив своєї таємничості, любов і потреба злилися воєдино: тут люди вміють відчувати, бачити красу, і тут люди прагнуть її творити.

Моя тема розкриває внутрішній зміст рідної, близької мені чимось природи краю. В виборі мотивів я прагнув увіковічнити конкретні архітектурні пам'ятки: хати, церкви. Пейзаж повинен привити любов до рідного краю, до високих гір, холодних струмків, свіжості гірського повітря. Життя, самобутня культура, природа Гуцульщини, здавна приковує до себе увагу істориків, етнографів, любителів народної творчості, художників.

Від спілкування з моїми роботами, глядач повинен відчути нестримне бажання поїхати в гори, і відчути себе частиною природи, без якої неможливе існування людини ні в матеріальному, ні в духовному сенсі.

Прикарпаття – край давньої й багатої культури, край, де з покоління в покоління зберігалося народним генієм все естетично цінне.

2.2.Процес створення дипломної роботи.

Темою своєї дипломної роботи я обрав триптих “Мальовничі куточки Прикарпаття”. Миловидні куточки ворохтянської природи зібрали в себе всі характерні риси карпатського краю: гори, галявини з свіжою соковитою травою, дороги з живописними каменями – валунами.

В цих роботах я прагнув передати неповторну красу рідного краю, його поетичність і чарівність. Поступово, після поїздок на етюди в живописні місця області, я вибрав найбільш яскраві, цікаві мотиви.

Роботу я починав з начерків олівцем, невеличких етюдів, в процесі виконання яких велись пошуки найкращого композиційного вирішення; встановлювались відношення і розташування основних мас: неба, землі, гір, переднього та інших планів. Вибираючи положення лінії горизонту в кожному пейзажі, я придумував, яку частину неба і землі, краще вмістити в пейзажну композицію. Не рекомендується лінію горизонту розміщувати по середині формату. Точки зорув моїх роботах вибрана так, що архітектурні об’єкти були направлені в глибину картинної площини. На першому або другому плані часто даю так зване “введення в композицію”, у вигляді направленої або другому плані часто даю так зване “введення в композицію” у вигляді направленої в глибину доріжка, декількох, йдучи на другий план дерев, невисоких і високих ялин і сосен. “Введення в композицію” допомагає направити увагу глядача на головний об'єкт зображення, на композиційний центр пейзажу. В моїх пейзажах композиційним центром є споруди: церкви, будинки гуцулів.

Перед початком роботи над пейзажем з натури на тему “Мальовничі куточки Прикарпаття”, потрібно було вибрати гарні краєвиди для замальовки етюдів.

Наш край дуже багатий на мальовничі та різнопланові краєвиди, тому я вибрав гарні місця у Ворохті, де в пейзажах поєднуються окремі маленькі споруди, дерева різних порід, гори, небо.

Для етюдів я вибирав найбільш вдалі точки зору для малювання.

Велике значення при виборі точки зору має розприділення великих тональних мас. Силуети темних дерев на світлому небі, різні за тоном. Важливу роль при цьому відіграє освітлення.

Пошуки композиційного рішення, визначення пропорції, побудова, перспективи, знаходження тональних відношень – все це необхідні елементи в роботі над пейзажем. На мою думку, важливо весь час тримати в пам’яті те, що вразило в перший момент, або намітивши все це на папері олівцем та фарбами.

Одразу старався знайти співідношення кольорів на композиційному етюді тавизначив палітру фарб з якими в подальшому буду працювати.

Якщо на першому плані вибраного мотиву є церква, стовбур дерева чи інший великий об’єкт, то я брав відношення передннього плану до землі і неба, але в кожному конкретному випадку потрібно вирішити з чого почати визначення живописного рішення.

На колорит великий вплив дає колірнеба, особливо тих частин, на які потрапляють його рефлекси чи відображення.

Велике місце в пейзажі займає зображення хмар, форми яких дуже різноманітні.

І перш ніж писати треба добре вивчити їх стркутуру. Хмари можуть мати вертикальний і горизонтальний розвиток, розміщуватись у верхньому, середньому чи нижньому ярусі.

Треба