Рельєфні рами для дзеркал

/ Рельєфна різьба /

Розділ І

Вступ

Немаловажливе місце в сучасному житті займає декоративно-ужиткове мистецтво, одна з форм творчої діяльності, яка безпосередньо звязана з життям народу. Предметне середовище, часткою якого є твори декоративно-ужиткового мистецтва, відображає риси суспільства, якому воно служить. Предметний світ, сформований художником, являється відображенням естетичних ідеалів суспільства.

Декоративно-ужиткове мистецтво найбільш масове, через те його виховне значення особливо велике. Предмети щоденного вжитку, речі, які нас оточують і з якими ми зустрічаємося на кожному кроці, мають постійний і тривалий вплив на наше естетичне вихованя, на формування нашої свідомості і ставлення до життя.

Старанно і естетично виконані предмети щоденного вжитку, добре оформлений інтерєр приміщення формують не тільки гарний смак, але також дбайливість, точність, дисциплінованість. Рівень загальної матеріальної і духовної культури, якість предметів широкого вжитку впливає на формування загальної культури цілого суспільства.

Органічна єдність мистецтва з життям і побутом людей - одна з головних заканомірностей сучасного декоративного мистецтва. В наш час ми повинні брати до уваги нові мистецькі явища, розвиток цивілізації, процеси суспільного життя. Спосіб життя сучасної людини вимагає від художника-прикладника синтезу нових форм і символів з формами і символами традиційними, споконвічними, що прийшли до нас від діда-прадіда, і які ми не повинні забувати, втрачати.

Художня промисловість, масове тиражування витісняють індивідуальність, цікавість, унікальність з процесу творчості. Не дають змоги кожній людині відкрити в собі цілий світ, що захований, закодований нашими предками, зображений на виробах стародавніх майстрів.

Кожна людина, яка прагне знати історію свого народу, повинна вміти читати системи знаків та символів, що називаються орнаментом.

Кожен майстер, художник повинен прагнути створити унікальні індивідуальні речі, донести до людей надбання минувшини і разом з тим через призму своєї уяви творити нове в мистецтві.

Розділ ІІ

Історія розвитку різьби по дереву

Декоративно-прикладне мистецтво західних областей України і сьогодні є багатогранною і значною за художнім рівнем мистецькою галуззю.

Період формування нових стильових тенденцій у декоративно-прикладному мистецтві краю, які видозмінюються і взаємозбагачуються, розвивається й нині. Наша країна ще здавна славилась лісовими скарбами, дерево було одним з найкращих матеріалів. Розуміння його пластичних якостей, краси текстури і кольору розвивалось у творчому досвіді багатьох поколінь народних майстрів.

Серед художніх робіт найпоширенішою і найулюбленішою в народі була різьба по дереву. Різьбою оздоблювали житло та кораблі, меблі, посуд, знаряддя праці, народні деревяні іграшки. Багатовікова культура художньої різьби по дереву має національні традиції, які передаються з покоління в покоління під час створення побутових, декоративних виробів, в архітектурному оформленні житла.

Дерево в наші дні залишається найулюбленішим матеріалом художників. З нього створюються скульптури, різні декоративні та утилітарно-декоративні предмети. Усе це багатство видів різьби по дереву. Культура різьби живе століттями і продовжує вдосконалюватись та розвиватися. Все розмаїття видів різьби по дереву можна розділити на такі групи:

рельєфна;

прорізна або ажурна;

скульптурна або обємна.

Кожна з цих груп у свою чергу поділяється на відмінні за малюнком та технікою виконання різновидності.

озділ ІІІ

Технологія виготовлення рельєфної різьби

В якості матеріалу для виконання різьби по дереву застосовують різні породи дерев. Вибір тої чи іншої породи залежить від призначення і форми оздоблюваного виробу та виду різьби. З листяних порід для різьби найчастіше використовують липу. Це дерево легко і чисто ріжеться. Особливо легко на ній виконується плосковиємчата різьба. Через слабку твердість липу не застосовують для виготовлення меблів, тому її призначення обмежується дрібними побутовими виробами - шкатулками, рамками, поличками, а також різними іграшками, посудом. Дерево для різьби у меблевому виробництві повинно мати вологість 8+2%. Вологіше дерево ріжеться легше, але у нього гірша чистота поверхні різьби. Крім того, така деревина може зсохнутись і тріснути. Дуже суха деревина ріжеться важко і частіше вищерблюється. Надзвичайно важливою є і якість сушіння дошки, щоб вона не була викрученою і потрісканою.

Велике значення має зріз деревини. Дошки ідеального зрізу ріжуться легше, менше викручуються, тому під час виконання великих виробів чи деталей перевагу треба віддавати їм.

Дошки призначаються для різних робіт. Спочатку їх розрізають на заготовки на циркулярці, потім простругують до певного розміру на фуговальному або рейсмусному станках. Широкі заготовки склеюють з окремих брусків або дощок клеєм ПВА. При цьому необхідно підбирити ділянки дерева так, щоб напрям шарів у них був одинаковий. Неправильно склеєна заготовка з брусків із протилежним напрямом шару дерева сильно погіршує роботу різьбяра, знижує художню цінність різьби, а під час фарбування водяними барвниками або морінням може дати різний відтінок на брусках. Склеєну заготовку стругають на рейсмусному станку, після чого її можна використовувати в роботі.

Рельєфна різьба потребує високої майстерності. В ході її виконання використовуються всі інструменти для різьби по дереву і різноманітні прийоми робіт. Під час виконання кваліфікаційної роботи я використовував як матеріал бук і черешню. Рельєфну різьбу я виконував стоячи. Заготовку необхідно закріпити на верстаті нерухомо та повертати її на 1800 тільки в необхідних випадках.

Для виконання рельєфної різьби виготовляють її малюнок в натуральну величину - трафарет. З трафарету малюнок переводиться на кальку, з кальки через копіювальний папір на заготовку. Щоб малюнок під час роботи із заготовки не стерся,