Ідея руху сонця по небу виразно простежується в мотив “безконечника”, “спіралі”, що водночас є і символом води, втіленням жіночого життєдайного начала, родючих сил природи.

Також дуже поширеними є антропоморфні зображення, зокрема- це орнамент “головкате”.

Важливу роль тут відіграє також колір.

Наприклад, у весільному одязі здавна домінував червоний колір. Це символ зрілості, завершеності.

Важливу роль тут відіграє також колір. Наприклад, у весільному одязі здавна домінував червоний колір. Це символ зрілості, завершеності. Білий є символом туги, трауру, а зелений – початку, росту.

Символи і символіку взагалі можна тумачити на побутовому, естетичному, філософському рівнях. В фольклористиці розуміння символіки мє власну специфіку, адже фольклор – найбагатша універсальна система.

Національний одяг, як і мистецтво загалом, не можна розглядати ізольовано від побуту, а народний побут дуже тісно пов’язаний з фолькллором: народними повір’ями, звичаями, обрядами, казками. Все це є своєрідним тлом, на якому повинен відбуватися дослідження народного мистецтва.

Символіка костюма – це загальнонародне і національноспецифічне, етногенетичне поняття. Саме ця її риса є надзвичайно важливою, а її детальне вивчення – дуже актуальним сьогодні.

ВИСНОВКИ

Одяг- найрухливіший елемент з усього комплексу народного мистецтва, що легко сприямає зовнішні впливи різних культур, історичних та соціальних процесів тощо. Вивчаючи одяг, можна простежити також і особливості духовної клуьтури народу. Усі ці фактори впливають на розвиток та ускладнення різноманітних функій одягу. Досліджуючи гуцульський костюм зокрема приходимо до висновку про ойго поліфункційність. Адже поряд із основним призначенням –захисним – яскраво прослідковується також і естетичне: гуцули, як інхто інший, намагаються прикрасити все, що їх оточує – від власного вбрання до предметів побуту. Не менш важливою є і оберегова та обрядова функції одягу. З народною етикою пов’язана статевовікова функція. В процесі соціального розмежування утворилася соціальна функція. У зв’язку з вираженням локальних етнічних особливостей регіону в костюмі можна говорити про його етнічну функцію.

Надзвичайно важливим є дослідження семантики гуцульського костюма, проблеми якої є недостатньо висвітленими та вивченими сьогодні.

Традиційний комплекс гуцульського одягу арактерний рядом архаїчних рис, походження яких тісно перекликається не лише з костюмом попередніх епох у вітчизняній культурі, а й елементами костюму інших народів. Це є свідченням того, що немає повністю ізольованих культур, та все ж народне мистецтво, незважаючи на сторонні впливи, завжди має свій стиль, своє коріння, що сягає найглибших верств етнічних особливостей народу.

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

Вступ

1Лозко Г. Українське народознавство. К.:1995.

2Шухевич В. Гуцульщина: в 3т /Видання друге – Верховина,1999-т.3

3Вовк Ф. Студії з української етнографії та антропології. К.: 1995.

4Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис – К.: Оберіг,1993.

5Стельмащук Г.Г. Традиційні головні убори українців.-К.: 1993

6Никорак О.І. Сучасні художні тканини Українських Карпат.-К.: 1988.

7 Сидорович С.Й. Художня тканина західних областей УРСР.-К.:1979.

Матеріал та його роль у формуванні одягу.

1Ніколаєва Т. Історія українського костюма. К.: Либідь,1996.-55-57 с.

Компоненти гуцульського костюма.

Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис – К.: Оберіг,1993

Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини /О.А,Кратюк, М.С.Михайлевська, А.Г.Пудик, М.П.Сахро /під ред. А.Г.Соломченка.-Ужгород: Карпати,1975.

Семантика

1Українські символи /М.Дмитренко, Л.Іваннікова, Г.Лозко, Я.Музиченко, О.Шалак.-К.:1994.

2Українська минувщина: Ілюстрований етнографічний довідник /А.П.Пономарьов, Л.Ф.Артюх, Т.В.Косміна та ін.-К.:Либідь, 1993-135с.

3Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис – К.: Оберіг,1993

4Сидорович С.Й, Художня тканина західних областей УРСР.-К.:1979.

5Вовк Ф. Студії з української етнографії та антропології. К.: 1995.

6Гуцульщина: Історико-етннографічне дослідження /за ред.Ю.Гошка.-К.:1987.

7Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис – К.: Оберіг,1993

8Українські символи /М.Дмитренко, Л.Іваннікова, Г.Лозко, Я.Музиченко, О.Шалак.-К.:1994.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Антонович Є. Захарчук-Чугай Р., Станкеви М. Декоративно-прикладне мистецтво – Львів:1992.

Вовк Ф. Студії з української етнографії та антропології. К.: 1995.

Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис – К.: Оберіг,1993

Гуцульщина: Історико-етннографічне дослідження /за ред.Ю.Гошка.-К.:1987.

Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини /О.А,Кратюк, М.С.Михайлевська, А.Г.Пудик, М.П.Сахро /під ред. А.Г.Соломченка.-Ужгород: Карпати,1975.

Никорак О.І. Сучасні художні тканини Українських Карпат.-К.:1988.

Ніколаєва Т. Істоіря українського костюма-К.: Либідь,1996.

Сидорович С.Й. Художня тканина західних областей УРСРС-К.:1979.

Стельмащук Г.Г. Традиційні головні убори українців- К.:1993.

Українська минувщина: Ілюстрований етнографічний довідник /А.П.Пономарьов, Л.Ф.Артюх, Т.В.Косміна та ін.-К.:Либідь, 1993-135с.

Українські символи /М.Дмитренко, Л.Іваннікова, Г.Лозко, Я.Музиченко, О.Шалак.-К.:1994.

Шухевич В. Гуцульщина: в 3т /Видання друге – Верховина,1999-т.3

Антонович Є., Захарчук-Чугай Р., Станкевич М. Декоративно-прикладне мистецтво – Львів:1992.

Вовк Ф. Ніколаєва Т. Історія українського костюма – К.: Либідь, 1996.

Українська минувщина. Ілюстрований етнографічний довідник /А.Пономарьов, Л.Артюх, Т.Косміна та ін.- К.: Либідь, 1993.

Шухевич В. Гуцульщина: В 3 т /Видання друге – Верховина, 1999.-т.3.

Додаток 1

СЛОВНИК НАРОДНИХ ТЕРМІНІВ

Бартка | - топірець-доповнення до чоловічого костюма.

Бесаги | - перекидна подвійна сумка з вовняної орнаментованої тканини.

Бовтиці | - китиці.

Брацар | - манжет рукава сорочки.

Брокатова | - назва парчевої тканини.

Букурійка | - вузький шкіряний пояс з металевим оздобленням.

Бунда | - кожух.

Волока | - мотузка для зав’язування постолів.

Вуставка

(уставка) | - вишивка на верхінй частині рукава сорочки.

Гальон | - срібляста або золотиста стрічка.

Гачі | - сукняні чоловічі штани білого кольору.

Гердан | - жіноча нашийна прикраса з бісеру.

Головкате | - геометричний орнаментальний мотив.

Гредушка | - орнаментована передня частина сердака.

Гугля | - архаїчний весільни йодяг з вовни білого кольору.

Дармовиси | - китиці для оздоблення одягу.

Дзюбанка | - вовняна ткана сумка через плече.

Дранка | - сорочка

Дуди | - манжети сорочки.

Затичка | - окраса на голові.

Зашінка | - зав’язка (застібка) для сорочки.

Згарда | - архаїчна металева жіноча прикраса.

Капелі | - латунні кружечки для оздоблення одягу,зокрема кептарів.

Капці | - зшиті з сукна шкарпетки.

Капчурі | - вовняні плетені шкарпетки з орнаментом.

Келеф | - чоловіча палиця з масивною вигнутою рукояткою.

Кептар | - нагрудний одяг,безрукавка з овечої шкіри.

Клепання | - зимова шапка з сукна, підбита овечиною