8 | Замок “блискавка” | шт | 2 | 1 | 2

9 | Замок “блискавка” | шт | 1 | 0,5 | 0,5

10 | Контактна стрічка | м | 0,1 | 2,5 | 0,25

11 | Шнур кольоровий | М | 20 | 0,8 | 16

Всього 446,75

Загальна таблиця собівартості продукції

№ | Статті калькуляції | Сума в гривнях

1. | Вартість основних і допоміжних матеріалів (за мінусом повернутих відходів) | 446,75

2. | Куповані напівфабрикати

3. | Паливо та енергія на технологічні цілі | 95

4 | Заробітна платня основна

Додаткова | 480

120

5. | Відрахування на соціальні заходи | 72

6. | Витрати на утримання та експлуатацію обладнання | 40

7. | Інші виробничі витрати

8 | Всього виробнича собівартість | 1253,75

9 | Позавиробничі витрати | 120

10 | Повна собівартість | 1373,75

Таким чином загальна собівартість моєї дипломної роботи винесла 1373,75 гривень. Проте ринкова ціна має ще цілий ряд чинників, що можуть мати подальший вплив на формування одиничних цін кожної моделі зокрема. Обліково-відпускну ціну колекції можна вирахувати за допомогою наступної формули:

Цв = Цг + Ця + Цн

де Цв – відпускна ціна, Цг – передбачає рівень рентабельності виробництва (30%). Ця – надбавка за якість та відповідність художнім параметрам (25%) Цн – торгова націнка до ціни з ПДВ (20%).

Загальна собівартість дипломної роботи становить 1373,75 грн. Отже рівень рентабельності Цг вираховуємо:

1373,75 х 1,3 = 1785,88 грн. Надбавка за якість становить Ця: 1785,88 х 1,25 = 2232,35 грн. Випускна ціна таким чином буде: 2232,35 х 1,2 = 2678,82 грн.

Отже врахувавши основні економічні чинники, я вирахувала собівартість свого диплому – 1373,75 грн. Та обліково-відпускну ціну – 2678,82 грн.

ВИСНОВКИ

Дана дипломна робота стала можливістю дослідити особливості народного гуцульського костюма як невичерпного джерела для вивчення сучасної етнографічної науки, мистецтвознавства та моделювання, що дає змогу застосування історичного досвіду в сучасному дизайні одягу. Також вона є спробою висвітлення деяких проблем, малодосліджених на сьогоднішній деннь. Це стосується зокрема елементів дитячого костюма в контексті дорослого одягового комплекту, його специфіки та семантики. В процесі дослідження ми приходимо до висновку про можливість розгляду дитячого вбрання як складової традиційного костюма загалом, що має свої індивідуальні особливості.

Також в основі дипломної роботи є намагання створити модни дитячий одяг, поєднавши його з народним вбранням.

Підсумовуючи результати можна говорити про певні аналогії між специфікою дитячого вбрання, його особливостямми, такими, як зручність, практичність, особливості кольорової гами, та народним костюмом. Досконалість його форм, що викристалізувалися протягом віків, народний досвід у мистецтві моделювання є багатющим підгрунтям для створення сучасного модного одягу, що не позбавлений свого певного індивідуального стилю, присутність якого є в сьогоднішній моді надзвичайно актуальною.

БІБЛІОГРАФІЯ

Антонович Є., Захарчук-Чугай Р., Станкевич М. Декоративно-прикладне мистецтво – Львів:1992.

Вовк Ф. Студеї з української етнографії та антропології. К.: 1995.

Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис – К.: Оберіг,1993.

Ніколаєва Т. Історія українського костюма – К.: Либідь, 1996.

Українська минувщина. Ілюстрований етнографічний довідник /А.Пономарьов, Л.Артюх, Т.Косміна та ін.- К.: Либідь, 1993.

Шухевич В. Гуцульщина: В 3 т /Видання друге – Верховина, 1999.-т.3.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ

Кафедра моделювання костюму.

Наукова кваліфікаційна робота ОКР “Бакалавр”

“ТРАДИЦІЙНИЙ КОСТЮМ ГУЦУЛІВ. ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ ТА СЕМАНТИКА”

Виконала: студентка І У курсу

Факультету дизайну,

Кафедри моделювання костюма

Гусак Світлана Ярославівна

Науковий керівник:

Грицюк Ірина Йосипівна

Рецензент:

Базилевич Ірина Євгенівна

м. Львів

2002 р.

ЗМІСТ

ВСТУП.......................................................................................................................

Матеріал та його участь у формування одягу..........................................................

Компоненти гуцульського костюма.......................................................................

Семантика..................................................................................................................

ВИСНОВКИ.............................................................................................................

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ..........................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.........................................................

ДОДАТКИ .........................…..................................................................................

Словник народних термінів..................................................................................

Уснопоетичні джерела...........................................................................................

Ілюстрований додаток...........................................................................................

ВСТУП

Серед багатого і різноманітного за жанрами мистецтва українського народу своєрідністю та оригінальністю вирізняється мистецтво Гуцульщини.-історико-етнографічного регіону, що охоплює східну частину Українських Карпат: Верховинський район, Косівський (без північної смуги), південна частина Наддніпрянського та Богородчанського районів Івано-Франківської області, суміжні Путилівський та південна частина Вижницького і Сторожинецького районів Чернівецької області та Рахівський район Закарпатської області. Тут, на споконвічній східнослов’янській території що входила до складу Київської Русі, здавна мешкали гуцули – етнографічна група українців. Про походження етноніма “гуцул” існує декілька гіпотез. Деякі дослідники пов’язують цю назву зі словом “кочул” – кочівник, патух, інші – з молдавським словом “гоц”, “гуц” – розбійник, яким називали опришків.

За антропологічною типологією гуцули відносяться до арпатського або карпато-альпійського типу – нащадків куштановицької культури УІ- ІІ ст. до н.е. Ареол їх поширення збігається з ареолом культури підкарпатських курганів, носіями якої були карпи. Тематологічні ознаки, зокрема – резус- від’ємність, вказують на їх генетичний зв’язок з народами Балканського півострова, Кавказу, Північної Індії. 1

Традиційна культура населення цього надзвичайно самобутнього регіону розвивалася у загальноукраїнському руслі, незважаючи на те, що його територія протягом довгого часу переходила з рук в руки загарбників.

Тривале побутування в Карпатах традиційних народних промислів забезпечило величезну різноманітність неповтоного етнографічного матеріалу, вивчення якого є надзвичайно актуальним. Цікавим поєднанням багатьох видів художньої творчості, в якій злились мистецтво вишивки, ткацтва, плетіння, обробки шкіри, мосяжництва є народний одяг, який наче ввідбрав у себе найдавніші традиції не лише України, а й попередніх цивілізацій.

В цілому традиційний костюм можна назвати цілою скарбницею духовної культури народу, що притаманними їй специфічними способами відображує його національний характер.

Костюм, як і інші галузі традиціійної культури давно вже став об’єктом досліджень. Проте існують певні моменти, що потребують більш ретельного вивчення. Це стосується зокрема питань про походження окремих елементів костюму та їх символіку. Дана рообота є намаганням хоча б певною мірою висвітлити ці проблеми. Адже знання з історії народного костюма є необхідною базою