Аналіз хорового твору „Ой лугами-берегами”

Українська народна пісня обробка М.Д.Леонтовича

ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ТА СТИЛІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ.

„ОЙ ЛУГАМИ-БЕРЕГАМИ” – дрібна, яскрава квіточка з цілої низки пісень з Поділля, зібраних М. Леонтовичем. Її краса й оригінальність посилюються обробкою, зробленою композитором для мішаного хору a capela. Записана М.Леонтовичем від Рощахівського. Обробку здійснено в 1917 році.

Це лірико-побутова пісня – досить розгалужена вітка в побутовому жанрі Поділля, яка досить широко популяризується серед молоді.

Істотна риса побутових пісень – це їх зв’язок з приватним життям як суспільства, так і окремої особи. Особливо вичерпно, глибоко та яскраво

розвинено в них мотив любовний, якому віддані найкращі пісні, мелодії, глибокі за змістом і почуттями.

Микола Дмитрович Леонтович – геніальний український композитор. Найбільша його заслуга полягає в галузі хорового мистецтва. Хорова творчість є унікальною сторінкою в історії української музики, адже пов’язана,головним чином, з опрацюваням народних пісень. Налічується близько 150 обробок народних пісень у різних жанрах. Творчий метод Леонтовича передбачає граничне розкриття музично-поетичного потенціалу пісні, яка за словами композитора : ”дає не тільки одну мелодію, але й таїть в собі всі музичні можливості ( гармонію, контраст та т.д.).

Основним принципом обробки – є прагнення виявити найсуттєвіший елемент музичного образу, підкреслити його місткість найвідповіднішими для цього засобами. Звідси органічне і майстерне поєднаня прийомів народного багатоголосся і професійної музики, особливо класичної поліфонії.

Ранні обробки 1900-1906рр. – фактично не виходять за межі звичайної гармонізації, хоча в окремих з них зустрічаються цікаві поліфонічні і колористичні знахідки („ Сивий голубочку”,” Гаю, гаю зелен розмаю”). У різних обробках виявляються певні особливості опрацювання пісень різних жанрових груп: календарно-обрядових, історичних, ліричних, лірико-драматичних, жартівливих,танцювальних.

Особливе місце в його творчості займають дві обробки: „Щедрик”, ”Дударик”, в яких застосовано прийоми симфонічного розвитку. Цілий твір виростає з невеликої тризвукової наспівки, яка проводиться як своєрідне остинато в різних голосах.

Велике значення мають його твори на літературні тексти: „Льодолом”, „Літні тони” сл. В.Сосюри, „Моя пісня” сл.К.Білецювського, „Легенда” сл.М.Вороного, а також його духовна хорова музика.

СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ ЛІТЕРАТУРНИМ ПЕРШОДЖЕРЕЛОМ І ВИКОРИСТАНИМ КОМПОЗИТОРОМ ТЕКСТОМ.

Відповідність між поетичною основою та музичним текстом – одне з основних питань в хоровій музиці. Це залежить від різних факторів, особливостей того чи іншого стилю.

Активне ставлення М. Леонтовича до народно-пісеного тексту дістало максимальне відображення в його творчості поетичних ідей та фольклорних тем. Перехід від одного проведення теми до наступного в куплетно-варіаційній формі обов’язково збігається у М.Леонтовича з показом дійових осіб, людей та ставлення до них героїв пісні.

Те,що народна пісня була для М.Леонтовича не пам’яткою мистецтва усній традиції, а засобом вираження його думок і почуттів, його ставлення до сучасної йому дійсності,найповніше виявляється підході композитора до народно – поетичних прообразів.Він не завжди дотримується „букви” етнографічного джерела своєї фольклорної теми,а підходив до нього творчо,розглядаючи його як вихідний матеріал,що потребує втручання художника, приведення у відповідність з наміченим загальним задумом, привнесення необхідних змін, скорочень,перестановок, введення власних віршів.

В обробках ліричних і лірико-побутових пісень переважають поліфонічні засоби: імітація, прийоми підголоскової чи контрасної поліфонії, спеціальні колористичні прийоми, такі як: „педальні звучання”, спів без слів, а також незначні зміни мелодії в кульмінаціях сприяють поглибленню основного настрою („Зеленая та ліщинонька”,”Котилася зірка”).

Ідейно-художня сутність твору – це нарікання дівчини на річку, яка забрала її коханого:

Бодай тії бистрі ріки

Очеретом заросли

Вони мого миленького

в чужиноньку занесли...

Пісня розкриває долю багатьох дівчат, які зазнали великого горя від того , що відправляючи своїх коханих в далеку дорогу, їх дуже часто розлучала смерть.

Перший куплет розповідає нам про природу Дунайського краю:

Ой лугами –берегами

Бистра річенька тече

Через тую бистру річку

Вузька кладочка веде.

Музика написана в тональності G-dur,малює яскраву картину.

У другому куплеті починається зав’язка твору, де дівчина звертається до хлопців з проханням:

Ой ви хлопці,

Заки дайте неводи

Витягайте миленького

Ворон-коника з води...

Третій та четвертий куплети – драматична кульмінація твору і розв’язка. Музика відповідно звучить в тональності g-moll, одноіменній до G-dur.

МУЗИЧНО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ.

Музика для хору – це специфічна галузь музичного мистецтва. Вплив образного змісту поетичного тексту та його структури на будову хорових творів – це явище складне, наділене своїми закономірностями і властивостями.

ФОРМА ТВОРУ.

На основі попереднього аналізу літературного тексту, де частково розкрито зв’язок слів пісні з музичною тканиною, ми бачимо, що композитор у своїй оригінальній обробці використав куплетно-варіаційну форму твору з елементами поліфонії, яка динамізує музику, надає ій інтонаційної єдності.

Куплет написаний у формі розширеного періоду. Тут розширення є зовнішнє – це період з доповненням до нього. Це доповнення можна сприймати як третину речення в рамках періоду, але це є висновок. Мелодія залишається без змін, варіюванню підлягає хорова фактура.

Куплетно-варіаційна форма містить у собі три періоди – куплети.

Перший куплет носить розповідний характер,його форма надзвичайно пов’язана з викладом музичного матеріалу. Період поділяється на два речення, чотири фрази.

Другий куплет має також будову квадратного періода: вісім тактів, два речення, чотири фрази.

Всі куплети мають ідентичну будову з попередніми куплетами.

ТОНАЛЬНИЙ ПЛАН.

Тональний план музичного твору активно впливає на процес формування композиції з усіма властивостями її , відношеням розділів і фону, роллю кульмінаційних зон. Відступ від початкової тональності сприяє подоланню одноманітності і стимулює подальший розвиток.

Основна тональність твору – G-dur ( Соль-мажор), але в третьому та четвертому куплетах відбувається модуляція в одноімений g moll (соль-мінор).Модуляція допомагає досягти загальної кульмінації твору. Найвища її точка співпадає з