художницькому прагненні суспільного резонансу в роздумах про те, що

мистецтво твориться спільними зусиллями художника і глядача. В питан-ні консолідації творчих сил, мобілізація їхньої творчої активності важливу роль випивало в створенні обласних організацій спілки художників у Львові, Івано-Франківську (1957 р.) та Тернополі (1983 p.).

Найпоширений жанр живопису Прикарпаття - пейзаж, який вели-кою мірою визначає специфічні риси мистецтва краю. Він часто є компо-нентом змішаних жанрів. Підвищений інтерес до пейзажу, його популяр-ність мають свою закономірність і пояснення, адже образ природи в гар-монійній єдності є художнім вираженням історично сформованого світо-відчуття народу.

Своєрідність величної природи Карпат обумовила лірико-етичний

характер більшості пейзажних творів. Схильність до духовного піднесе-ного відображення світу бачимо в роботах А.Монастирського, О.Курила-

са, О.Ліщинського, В.Сіпера. Таке прагнення до духовної наповненості пейзажного образу спостерігається в полотнах Г.Смольського, О.Шеванюка...

західноукраїнському живописі виступив Р.Сельський. Зберігаючи внут-рішній зв'язок з натурою, художник уміє властивими йому засобами по-силити просторову енергію пейзажу, перенести акцент із зображенням пейзажного мотиву на виявлення його сутності.

Прагнення розширити рамки художнього пізнання довколишнього світу характерне й для пейзажних творів: П.Обаля, К.Звіринського, Д.Іванцева, у яких автори йдуть не від безпосереднього відображення природи, а синтезують її образ. Значне місце посідає пейзаж у творчості Михайла Павловича Фіголя. З висоти пройдених десятиріч сьогодні видно, як ціка-во стелився мистецький шлях прикарпатського художника. Пейзажний жанр у багатогранній творчості Фіголя є відправною точкою його загаль-них естетично-художніх уподобань. М.П.Фіголь знає рідне Прикарпаття

як щирий, вдумливий художник, що по-синівськи раз і назавжди поло-нився красою гір, проносив любов до природи разом із щирою любов`ю

до людини. У пейзажах художник переконливо втілює опоетизоване ба

Багато живописців вирішують сюжетну-тематичну картину у своєрідному пейзажному ключі. В таких роботах краєвид виступає як соціаль но-психологічне середовище, яке об'єднує персонажі відповідним настроєм, сприяє внутрішньому діалогові між ними. Прикладом можуть служи-ти картини А.Монастириського, О.Кульчицької, М.Гевелюка, КЛитвина та інших.

Загальний напрям і темп розвитку в нашій країні вимагає від загаль-но-освітньої школи такої підготовки молоді до життя, щоб вона відпові-дала науково-технічному прогресу, рівню розвитку сучасної культури.

Професія вчителя вимагає наявності визначених особистих якостей, професійних знань, витримки, терпіння, любові до дітей, вимогливості до себе, самоволодіння. Крім того, викладання кожного предмету має свої

особливості. Точність, любов і зацікавленість до навколишньої природи біолога, багата ерудиція і емоційна чутливість літератора - все це відіграє головну роль у вихованні і навчанні.

Заняття з образотворчого мистецтва повинні бути направлені на ши-року трудову і політехнічну підготовку молоді.

Практичний характер занять з малювання дає можливість залучити

учнів до самих різноманітних видів роботи: в 1-3 класах - об'єднані занят-тя малювання з працею, в 4-6 класах - художнє конструювання (дизайн).

Виходячи із загальних завдань виховання молоді, шкільний курс образотворчого мистецтва становить свою мету:

1. Готувати всесторонньо розвинутих, освічених членів суспільства.

2. Естетично виховувати дітей, розвивати їх художній смак, одночас-но формуючи суспільний світогляд.

3. Допомогати дітям пізнавати навколишній світ, розвивати їх спо-стережливість, привчати логічно мислити, усвідомлювати бачене.

4. Розкривати практичне значення малюнку в житті людини, навчити користуватись малюнком в трудовій діяльності, в суспільно-корисній ро-боті.

5. Дати учням знання елементарних основ реалістичного малюнку.

Привести навички і вміння в образотворчому мистецтві, ознайомити з основними техніками, прийомами роботи, Привити любов до країни, вихо-вувати акуратність, наполегливість в праці.

6. Розвивати творчі здібності учнів, дати вірний напрямок їх синте-тичному сприйняттю світу. Розвивати просторове мислення, образну уяву.

7. Ознайомити школярів з видатними творами світового образо

творчого мистецтва.

Викладання образотворчого мистецтва в середній школі переслідує перш за все загальноосвітні цілі. Основна задача - розширити кругозір людини, виховати різносторонньо-освіченого члена суспільства.

Заняття образотворчим мистецтвом різноманітні і по видам, і по методам навчально-виховної роботи.

В шкільній програмі передбачено чотири види навчальних занять рисунком і живописом, декоративне малювання, бесіда про мистецтво. Малювання з натури в свою чергу передбачає заняття рисунком і живописом, декоративна робота - азидам візерунків, елементи художнього

конструювання, декоративно-оформлювальну роботу. В бесідах про мистецтво учні знайомляться з творами живопису, графіки, скульптури, з пам'ятками архітектури і декоративно-прикладного мистецтва.

Навчання малюванню переслідує 2 задачі: розвиток здорового сприйняття і формування їх вміння усвідомити побачене.

Викладання образотворчого мистецтва в школі ставить своєю метою показати учням, яке розширене поле діяльності відкривається перед люди ною, оволодівшою основами реалістичного рисунку.

Головна практична задача навчання образотворчому мистецтву в школі - це володіння елементарними основами рисунку, прийомами і на виками рисунку. Вчитель наочно показує як вірно тримати олівець в руці як проводити лінії, як виразити форму об'ємних предметів на площині.

В школі дитина отримує поняття про тональний рисунок, вчиться користуватися тоном для передачі світлотіні, працює пензлем і фарбами, змішує фарби між собою для отримання необхідного відтінку.

На заняттях образотворчого мистецтва школярі знайомляться з ви-датними творами мистецтва та їх авторами. Під час бесіди на уроці вчи-тель розповідає про різні види мистецтва: графіку, живопис, скульптуру, архітектуру, декоративно-ужиткове мистецтво. Бесіди про мистецтво знайомлять учнів з історією розвитку людської культури, з життям і творчістю великих художників, стилями визначних епох, з видатними людьми

минулого і сьогодення.

Завдання вчителя - донести все це до свідомості учнів в простій, яс-ній, доступній формі.

В задачу навчання живопису входять зображення з натури окремих предметів і нескладних натюрмортів, інтер'єрів і пейзажів. Ознайомлюю-чись з елементами живопису, учні оволодівають технічними прийомами роботи кольоровими олівцями, аквареллю та гуашшю.

Учнів потрібно знайомити з основними положеннями кольорознавства, навчити вірно користуватись кольором і тоном для передачі своїх зорових вражень від натури (теплий, холодний тон).

Малювання з натури є