Багато графічних творів із зображеннями тих людей. з якими автору прийшлося спілкуватися або бути знайомим. Прикладом портретів є "Ковальчук Т.Ф." (9151), "Ковтун В.М." (1954), "Петрощук Ю.М." (1958), "Чушан Я.Г." (1958), "Портрет Костюка Т.Л." (1972), "Хірург Шевчук М.Г." (1978). Всі портрети вирізняються глибиною розкриття внутрішнього світу героїв, психологічною характеристикою. Кожен портрет передає всі індивідуальні риси, анатомічні нюанси, які притаманні окремим особистостям. За допомогою акуратних, різних по величині штрихів, художник вдало, реалістично прописує форму і об'єм.

Щоб ширше розкрити тему, М.Варення звертається до створення серій робіт. Вони допомагають художнику глибше розповісти про події, які відбувалися в часі, про осіб в різні моменти їх життя. Однією з перших серій є серія ліногравюр " Нафтовики Долини" (1967). Вона складається з п'яти частин – "Бурильник", "Спрага", "Теорія", "Нова газета", "Бригада". Автор хотів розповісти про життя і важку працю нафтовиків міста Долини. Він зображає різних персонажів: простого бурильника, який слідкує за скважинами, кремезного бригадира, який спостерігає за роботою своїх підопічних. Також перед глядачами проходять окремі, відібрані автором, моменти і ситуації повсякденного побуту робітників. М.Варення говорив:

- Що стосується графіки, то це один з видів творчості, який дозволяє мені схопити дуже багато тем, які не можна реалізувати в живописі. Процюк О. Постать: М.Варення // Анонс-контракт. – 2000. - № 33. – С.11.

Як і в своїй живописній творчості, Микола Романович у графіці теж приділив увагу історичній темі, давньому минулому нашої України. Досить своєрідними і змістовними є твори з серії "Історія Гуцульщини" (1984). Аркуші великі за розмірами (46x73), виконані у техніці – гуаш, туш, перо. Дана серія складається з чотирьох частин: "Данило Галицький", "Довбуш", "Загони Семена Височана", "Еміграція". Автор веде розповідь з періоду панування Галицько-Волинського князівства, змальовуючи правління Данила Галицького. В першій картині художник показує момент виїзду князя з Галича, де його перед воротами чекає військо. Можливо, Данило Галицький зібрався на боротьбу проти ворога, який хоче напасти на князівство. Володар, одягнутий у військові лати, верхи на білому коні, гордовито виступає вперед. Коло нього воїн несе стяг, на якому є зображення Ісуса-Пантократора. Протилежну частину картини заповнює шеренга вояків. Вони створюють ритмічно-орнаментальну стрічку, яку завершує силует воїна, що прихилив перед князем свого списа. Цікаво розіграв автор площину неба. Стриманий синьо-блакитний колір звеселяють силуети білих птахів, які схвильовано парують на небосхилі. Таким помпезним виходом полководця підкреслюється його впевненість у силу, міць війська, віра у перемогу.

Також військового характеру є композиція з Семеном Височаном. Вона має умовно пірамідальну побудову. Зліва знаходиться група на чолі з ватажком, на протилежній стороні – група новобранців, що прийшли записуватись до війська. Вершиною композиції являється мурована фортеця, розміщена на пагорбі. Її силует є композиційним центром, адже це найсвітліша і контрастна пляма, відносно всіх інших. Картина розповідає про те, як Семен Височан збирає свої війська з простих людей-селян, які все своє життя замість зброї в руках тримали коси і плуги. Але вони вірні Батьківщині і зуміють відстояти правду, навчаться військовій справі.

Останній твір розповідає про тих, хто змушений покидати свої обжиті місця, рідну домівку і їхати в чужі далекі краї. Твір наповнений смутком і розпачем. Емоційний настрій підсилює і темний фон з похмурим небом, на якому проглядаються чорні силуети людей, що розпочали подорож. Центром композиції є зображення сім'ї. Чоловік безпорадно опустив міх з речами, сумно дивиться вниз. До нього туляться жінка і дитина. Ніхто не знає, чим закінчиться їх подорож, що чекає їх у тих невідомих краях.

У даній серії робіт М.Варення використав стриману гаму кольорів. Вони дещо приглушені. Лиш головні образи написані яскравішими відтінками. Автор поєднав чисті кольорові плями з площинами, які оздобили графічним візерунком.

У 1997 році Микола Романович створив ще одну серію, яка називається "Великі князі". Вона складається з таких частин: "Володимир Великий", "Ярослав Мудрий", "Князь Роман", "Данило Галицький". Роботи невеликого розміру, виконанні тушшю і пером, справляють враження декоративних ажурних площин, всі композиції схожі за своєю побудовою і змістом. На кожному аркуші князь зображений в момент проголошування перед військом наказу. Фігури володарів, що містяться на передньму плані, намальовані на всю висоту картини. Біля кожного стоїть соратник і коло ніг, сидячи на землі, на колінах щось пише писар. Другий план займають ряди воїнів, які створюють рапортні ритмічні стрічки. На дальному плані є пейзажний краєвид, з характерною архітектурою того регіону, де правив князь.

Можливо, треба було урізноманітнити композиційні вирішення, відтворити найхарактерніший епізод з життя і правління великих князів. Це зробило б цікавішою дану серію.

Розділ V. Педагогічна діяльність М. Р. Варенні.

Микола Романович Варення був відомим не тільки як живописець і графік, але й як педагог, за плечима якого чималий викладацький досвід.

Свій педагогічний шлях митець розпочав у Косівському училищі декоративно-прикладного мистецтва. У Косів М.Варення приїхав на прохання свого друга О.Соломченка, який працював в училищі директором. З 1952 року художник зайняв посаду викладача живопису, рисунку і композиції. З цього моменту