частини української інтелігенції та священицьких родин, ідеологічне керівницт-во стало розглядати як інструмент "неблагонадійний" Абсурдність такого підходу стоїть поряд з вилученням із українського алфавіту літери "Ґ" як "націоналістичної". .
Таким чином, мистецтво гри на цитрі виконало свою роль у розвитку українського музичного інструменталізму і на сьогоднішній день може зацікавити тільки музикознавців. Звичайно, пропонована стаття не вичерпує висвітлення всіх питань, які пов’язані з цитровим мистецтвом, а тому, пошуки архівних матеріалів та наукові розвідки у цьому напрямі ще чекають своїх дослідників.
1. Білинська М. Сидір Воробкевич.-К: Муз.Україна, 1982.
2. Модр А. Музыкальные инструменты.-М:Музгиз,1959.
3. Зіньків І. Історична реконструкція бандури // Науково-педагогічна конференція “Музичний фольклор в системі навчання та виховання молоді” (Кременець 11-12 травня 2000р.).– Тернопіль, 2000.– с. 89 – 99.
4. Зіньків І. Деякі аспекти дослідження стародавніх українських цитр // Фольклористичні візії (учні – вчителеві І.В.Мацієвському з нагоди 60-річчя). Збірник статей і матеріалів. Львівська державна музична академія ім. М. Лисенка. – Тернопіль, 2001. – с. 25 - 41.
5. Микосянчик Ю. Театр і музика в житті Ольги Кобилянської// Буковинський журнал (Громадсько-політичний, літературно-мистецький і науково-освітній часопис).-ч.1.-1998. – с. 38 - 40
6. Музыкальная энциклопедия.Том 2.-М.,1981.
7. Діло.-1889.-ч.196.
8. Булат Т. Концертна діяльність//Історія української музики. – Том 2.- К: Наук. думка,1989.– с. 346 – 378
9. Антонович 0. Уславлений цитрист //"3оря комунізму".-9 квітня І983.-Радехів.