які були створені впродовж століть і зафіксовані в тих чи інших формах. Пам'ятки розглядалися на предметах національного одягу та на архітектурно-побутовому рівні, а також за регіональними ознаками, враховуються взаємозв'язки з культурними досягненнями інших народів, оскільки жодний етнос, народ, нація не може розвиватися в ізоляції, поза загальним історичним процесом.
А загалом історія культури вивчає та аналізує пам'ятки духовної культури, зафіксовані усною формою: казки, міфи, легенди, билини, пісні, думи, прислів'я, приказки, анекдоти, де фіксуються історичні події, мудрість народу, узагальнюються явища і зберігаються для прийдешніх поколінь. Український народ залишив у спадок незліченну кількість об'єктів матеріальної культури, які посіли гідне місце у скарбниці світового мистецтва. Це пам'ятки зарубинецької, трипільської, черняхівської, скіфської культур, Київської Русі, козацької доби та ближчих до нас часів. Сюди входять комплекси містобудівництва, ділової та побутової архітектури, хатнє начиння, одяг, сільськогосподарський та ремісничий реманент, твори декоративно-ужиткового мистецтва та ін.
ЛІТЕРАТУРА
Горленко В. Ф., Бойко І. Д., Куницький О. С. Народна землеробська техніка українців. К., 1971;
Зеленин Д. К. Восточно-славянская этнография. М., 1991;
Матейко К. І. Український народний одяг. К., 1977;
Николаева Т. А. Украинская народная одежда: Среднее Поднепровье. Киев, 1988;
Романов Б. Г. Люди и нравы Древней Руси. М.; Л., 1966;
Семчишин М. Тисяча років української культури. — Львів, 1993;
Стельмах Г. Ю. Історичний розвиток сільських поселень на Україні. Історико-етнографічне дослідження. К., 1964;
Січинський В. Чужинці про Україну. Львів, 1991;
Чижикова Л. Н. Украинцы: Материалы к серии «Народы и культуры». М., 1992;
Этнография восточных славян. Очерки традиционной культуры. М., 1987.