XVIII ст. закінчилася бурхлива й багатогранна культурна епоха. В результаті завоювань Петра І Росія здобула на Балтійському морі жадане «вікно в Європу», а потреба в животворній ролі України як посередника культурних впливів відпала. Кордони імперії значно обмежили контакти України з Заходом. Тепер плодами безпосереднього виходу в Європу, «європеїзації», інтелектуальним потенціалом України користувалася Росія, завдяки чому вона стала в авангарді культурного розвитку. Водночас ізольована і схильна до традиціоналізму Україна скотилася в трясовину провінціалізму. Після втрати політичної автономії над нею нависла загроза втрати й культурної самобутності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Антонович В. Коротка історія козаччини. – К., 1991. – 238 с.
Апанович О. Розповіді про запорізьких козаків. – К.,
1991. – 132 с.
Бабенко І. Порядки на Запорізькій Січі // Українське слово, 1996. – № 41.
Будугай О. Сторінки історії Запорізького козацтва // Історія України, 1997. – № 24.
Грушевський М.С. Нариси історії українського народу. – К.: Либідь, 2000.
Зайцев Л. Становлення і доля української козацької держави // Хроніка-2000, 2000. – вип. 27-28.
Зборовський А. Українське козацтво // Молодь України, 1998. – 17 грудня.
Лупенко Є. Українські витоки козацької доби // Історія України, 1998. – № 37.
Мельник Л. Нариси козацької держави // Розбудова держави, 1997. – № 9/10.
Міцик Ю. Перша згадка про українських козаків // Українське слово, 1997. – № 435.
Сергієнко Г. Біля витоків українського козацтва та Запорізької Січі // Історія України, 1996. – № 7.
Смолий В. Українська козацька держава // Історія України,
1996. – № 4.