Закономірності розвитку мистецтва грунтуються на принципі історизму, що відкриває можливість показати логіку формування його основних структурних елементів, підкреслити їхній безпосередній зв'язок з конкретним історичним періодом, наголосити на тому, що поняття «канон» пов'язане з добою середньовіччя; поняття «стиль» виникає у часи Відродження; «художній образ» стає наріжним поняттям у мистецтві XIX ст., а проблема «художнього методу» фактично ототожнюється із строкатим мистецьким рухом XX ст.

Мистецтво є вищою формою естетичного опанування дійсності, і естетична наука розглядає та аналізує загальні закони мистецтва, його предмет, основні структурні елементи: художній образ, зміст, форму, стиль, метод, функціональні можливості тощо.

Список використаної літератури

Левчук Л.Т., Оніщенко О.І. Основи естетики. – К., 2000. – 271 с.

Левчук Л.Т. Естетика. – К., 2000. – 399 с.

Борев Ю.Б. Эстетика. – М., 1988. – 496 с.

Лукьянов Б. В мире эстетики. – М., 1988. – 272 с.

Эстетика. – К., 1991. – 302 с.