У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


ні на що, "він живе, він ще не вмер". "Ще не вмерла Україна, і слава, і воля", - підтверджує цю ж думку поет і етнограф П. Чубинський, а вслід за ним - мільйонна армія українських патріотів, заявляючи про свою готовність з піснею на вустах перемі-нити весь суспільно-політичний лад на кращий. Почуттєвість української людини - це дух страждання і непокори, віри і надії на краще, здатності переживати й діяти, самостверджуючись в історії, сьогоденні і в майбутті.

7. Культурно-освітні діяльність міських братств, полемічна література

Вагомим явищем у культурному житті українського народу того часу була діяльність братств, які виникають в Україні в 80-ті роки XVI ст. (найпершим було Львівське братство— 1585—1586 рр.). За своєю соціальною структурою братства були неоднорідними. У кінці XVI ст. в їх складі переважали ремісники, середні і зубожілі крамарі. Проте нерідко тут траплялися і багаті міщани. Особливо це стосується соціального складу братств у XVIII ст.

У розглядуваний період братства вели боротьбу проти духовенства, котре прагнуло контролювати культурне й громадсько-політичне життя. Братства вимагали від священиків, щоб вони займалися лише своїми справами і не втручалися в справи світські. Братства також вважали за потрібне контролювати діяльність єпископів і навіть звільняти тих, хто, на їх думку, був «ворогом істини».

Таке відношення братств до служителів культу викликало протест з боку церковних сановників. Так, у 1627 р. київський митрополит І. Борецький вимагав від братств, щоб вони допускали священиків до вирішення своїх справ. Крім того, він говорив про те, що в братствах «великая зневага стану духовному». Братство в Ґородку, діяльність якого була такою ж значною, як і діяльність Львівського братства, церковники називали єрессю.

Як зазначає Я. Ісаєвич, «в ідеології братств були деякі реформаційні погляди, породжені місцевими обставинами, а не наслідуванням Заходу. І якщо обсяг цих елементів реформації був обмежений, то програма братств не зводилась до них. Це була тільки одна із складових частин багатогранної участі братств у суспільно-політичному й культурному житті українського народу» '.

Ідеї реформації та гуманізму, що розвивалися на українському грунті, відіграли певну роль у боротьбі прогресивної суспільної думки України із залишками середньовічної схоластики та ортодоксальної церковної догматики.

У численних друкарнях поряд із богослужбовою і релігійно-полемічною літературою XVI ст. видаються в Україні грамматики, словники-лексикони («Грамматика словенска мови» Лаврентия Зизания). У період українського Ренессанса закладаються основи української грамматики, лексикології, музикознавства. Особливо значну роль у становленні наукової думки зіграла група вчених, що працювали в Києво-Печерський лаврі при архімандриті Елисее Плетенецкому, людині широкої освіченості і поглядів.

З українських письменників полемістів відзначається Лазар Баранович (1694 p.), плодовитий письменник й поет, що за довгий вік свій написав багато творів; Іоаникій Галятовський (1688 p.), найславніший письменник XVII віку, відомий полеміст, вславив себе силою писань, що пішли не тільки по всій Україні, але й по всій Росії.

Феодосій Сафонович, автор «Викладъ о церкви святой» 1667 p., книжка його була дуже поширена і мала 4 видання. Вславились своїми працями Гаврило Донецький, Інокентій Монастирський, Іосиф Шумлянський (1643—1707), Игнатій Старушич, відомий поет Іван Максимович (1715р.). Ієромонах Климентій, письменник кінця XVII — початку XVIII віку, вславив себе гарними віршами .

До полемічної літератури відносилися також переклади святого Письма — ще в XVI віці Євангеліє багато раз перекладали на українську мову. Так, р. 1556 його перекладено в м. Пересопниці на гарну українську народну мову; р. 1580 переклав Євангеліє Василь Тяпинський, а р. 1581 — Валентин Негалевський; були ще інші переклади і, крім цього, були ще у нас учительні Євангелія, з гарним перекладом на вкраїнську мову, такі як Євангеліє р. 1619 Кирила Транквиліона .

Закладаються в цей час нові вогнища, що боронять рідну культуру і старобатьківську віру од унії, а в місті Острозі, на чолі з незабутнім патріотом вкраїнським кн. К. К. Острозьким (1526— 1608 pp.), у другій половині XVI віку зароджується славна Академія Острозька . І коло цієї академії згуртувалися кращі сини України, її кращі наукові сили, що повели вперед і рідну літературу, і рідну культуру.

Розпочалася велика літературна продукція, вінцем якої була славна праця того часу — Острозька Біблія 1581 p (2).

Це була величезна праця, бо прийшлося всі книжки святого письма перевіряти з першотворами грецькими, єврейськими та латинськими. Це була найперша повна друкована Біблія не тільки на сході слов'янства, але навіть серед всього слов'янського світу. І коли потім, більше як через вісімдесят років, у 1663 p. спромоглась на друковану Біблію і Москва, то вона простісінько передрукувала нашу Острозьку Біблію ... Біблія ця була поширена по всьому слов'янському світі і скрізь мала велику пошану.

В той же час повстають у нас скрізь по Вкраїні церковні братства, що боронять віру свою од унії та утисків Польщі. Братства доглядали за всім церковним

8. Відродження української духовності та культури в період політичної “відлиги” (1956-1961рр.)

У перші післявоєнні роки в Україні настала політико-ідеологічна реакція, яка за ім'ям секретаря ЦК ВКП(б), який керував ідеологічною роботою в країні, отримала назву "жданівщина". Брутальній критиці та обвинуваченням в "перекрученнях буржуазно-націоналістичного характеру" були піддані роботи істориків України "Короткий курс історії України", "Нарис історії України". Розпочалося цькування М.Рильського за його доповідь "Київ


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8