Г.Гегель вважав діяльність всепроникаючою характеристикою абсолютного духу, народженого його потребою в самозміні й самовдосконаленні. Головну роль відіграє духовна діяльність, а в її структурі — рефлексія, тобто самосвідомість. Завдяки діяльності абсолютна ідея створює предметний світ культури, відбиває суспільне життя, різноманітні формоутворення — мораль, право, мистецтво, філософію тощо.

Однозначно сформулювати сутність культури непросто. Одні мислителі тлумачать культуру як цінності духовного життя, інші — зводять це поняття лише до явищ літератури, мистецтва, кіно тощо. Не менш відчутним є спроби трактувати культуру лише як певну ідеологію, покликану бути тлом для господарювання, чи якісну характеристику людської поведінки. Це далеко не повний перелік варіантів тлумачення поняття «культура», що охоплює надзвичайно багате, різноманітне явище.

Кожен предмет має свою структуру - мережу усталених і впорядкованих зв'язків (між його складовими, елементами), які забезпечують його цілісність і тотожність самому собі, тобто збереження основних якостей при різноманітних внутрішніх і зовнішніх змінах. Не є винятком і таке явище, як культура.

Використана література

Історія світової культури. - За ред. проф. Л.Т. Левчук. — К., 1994.

Семчишин М. Тисяча років української культури. — К., 1993.

Коган Л. Ціль й смисл життя людини. М., 1984.

Каган М.С. Людська діяльність. - М., 1974.

Г.І. Горак Філософія. – К.: 1997р.

Філософія: навчальний посібник. – під ред. І.Ф. Надольного. – К.: 1997р.

П. Сорокін Людина, цивілізація, суспільство. – М.: 1992р.

Історія української та зарубіжної культури: Навч. посіб. / За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. – К.: Вища шк.: Т-во “Знання”, КОО, 1999.

Українська та зарубіжна культура: навч. посібник/ за ред. М.М. Заковича. – К.: 2000.

Теорія та історія світової і вітчизняної літератури. – К.: 1993.

Особа і суспільство. - К.: 1997.

Л. Губернський Культура, ідеологія, особистість. – К.: 2002