Реферат на тему:

Технології в галузі культури.

Зміст

Опис закладу

У січні 2003 року Харківському національному університету ім. В.Н. Каразіна виповнилося 198 років. Університет, заснований з ініціативи ліберально-дворянського просвітителя, суспільного діяча Василя Назаровича Каразіна, є великим навчальним і науковим центром, що відіграє видну роль у розвитку науки, культури, освіти в Україні.

Разом з університетом росла і розвивалася Центральна наукова бібліотека (ЦНБ). За 198 років вона пройшла цікавий, складний, а часом і трагічний (особливо в роки Великої Вітчизняної війни) шлях. Дійсний час можна вважати вирішальним у трансформації її задач і можливостей.

Розвиток кожної вузівської бібліотеки визначається наступними факторами:

· зміною тематики запитів користувачів;

· розширенням видів і форм наданих бібліотечних і інформаційних послуг;

· здатністю колективу бібліотечних працівників вирішувати задачі по повному забезпеченню запитів, що надходять.

Користувачі ЦНБ, як і інших вузівських бібліотек, - викладачі, співробітники і студенти університету. За рік бібліотека обслуговує 14000 користувачів, у т.ч. близько 12000 студентів. У бібліотеці відкриті для відвідувань 7 абонементів, 12 читальних залів на 740 посадкових місць.

На 13 факультетах університету готують фахівців із природничих наук, економіки, медицини, історії, філології. З кожним роком збільшується кількість спеціалізацій і спеціальностей, з'являються нові факультети і кафедри. Забезпечувати літературою навчальний процес і наукові дослідження, у зв'язку з цим, стає складніше і складніше.

Проведене дослідження книгозабеспечення навчального процесу свідчить, що майже не забезпечено літературою дисципліни, уведені недавно в навчальні плани: валеологія, релігієзнавство, історія культури й ін. Разом з тим у бібліотеці є навчальні посібники, що частково застаріли і не відповідають навчальним програмам. Це, насамперед, підручники по економіці, праву, філософії. Щорічно знижується забезпеченість студентів навчальною літературою. Маються дисципліни, по яких 1 підручник видається на 10 і більш студентів.

Виходячи з вищевикладеного, можна говорити про постійну зміну галузевого спектра інформаційних запитів користувачів, що припускає зміну профілю комплектування і пошук нових джерел придбання документів.

Інститут “Відкрите суспільство” (м. Будапешт) надає фінансову підтримку при створенні регіонального зведеного каталогу, а з 1998р. бібліотека бере участь у мегапроекті Інституту – “Пушкінська бібліотека”. По цьому проекті отримано вже 820 екземплярів прекрасних видань. Співробітництво з IREX забезпечило активний розвиток університетської мережі Інтранет/Інтернет, і ЦНБ першою серед бібліотек вузів України змогла надати користувачам можливість безкоштовного користування інформацією світових БД. Бібліотека брала участь у проведенні виставки “Німецькі сторінки”, організованої при сприянні Ґете-інституту (м. Київ). У дарунок бібліотеці було передано близько 80 екземплярів коштовної наукової, довідкової, художньої літератури. ЦНБ у числі 30 університетських бібліотек України одержує від Британської Ради в Україні 250-томную бібліотеку Millennium, у дарунок була передана також енциклопедія Britannica на компакт-дисках.

2. Задачі бібліотеки

Задачі покликані розкрити, конкретизувати ту чи іншу мету керування. Чітка і ясна постановка задач підвищує активність співробітників.

Задачі перед бібліотекою ставить вуз, перед вузом - вища школа, перед вищою школою - держава, народ. Закон України “Про бібліотеки і бібліотечну справу” у статті “Державна політика в області бібліотечної справи” ставить перед бібліотеками задачу реалізувати права громадян на бібліотечне обслуговування, забезпечення загального доступу до інформації, культурним цінностям, що збираються, зберігаються і видаються в тимчасове користування бібліотеками.

У “Типовому положенні про бібліотеку вузу” визначені головні задачі бібліотеки, а саме:

· повне й оперативне бібліотечно-бібліографічне обслуговування студентів, аспірантів професорсько-викладацьского складу, наукових співробітників і інших категорій читачів, відповідно до їх інформаційних запитів, на основі широкого доступу до книжкових фондів;

· формування бібліотечного фонду, відповідно профілю вузу й інформаційних потреб читачів;

· активна пропаганда нормативних актів України з питань навчання і виховання студентської молоді;

· розширення номенклатури бібліотечних послуг;

· підвищення їхньої якості на основі інформаційної техніки і технологій, комп'ютеризації інформаційно-бібліотечних процесів;

· впровадження елементів госпрозрахунку;

· координація діяльності бібліотеки зі структурними підрозділами і взаємодія з бібліотеками інших систем і відомств, органами науково-технічної інформації;

· відновлення прямих зв'язків з бібліотеками інших країн, співробітництво з освітніми фондами, залучення діаспори до розвитку бібліотек вузів України;

· ведення самостійної і співучасть у науково-дослідній, навчальній, організаційно-методичній роботі з питань книгознавства, інформатики, бібліотекознавства і бібліографії.

Найважливіша задача керування бібліотекою виражається в комплексному підході до рішення задач, що стоять і виникають у ході виробничо-трудової діяльності перед колективом бібліотеки, її структурними підрозділами й окремими співробітниками. Основні задачі керування бібліотекою в загальному виді можна визначити в такий спосіб: забезпечення успішного виконання планових завдань по всіх кількісних і якісних показниках; забезпечення умов для безупинного росту і технічного удосконалювання процесів роботи бібліотеки і відділів на базі впровадження інформаційних технологій, нової техніки, технології, організації виробництва і праці; неухильне підвищення продуктивності праці за рахунок виявлення і використання внутрівиробничих резервів; поліпшення культури і якості обслуговування читачів; забезпечення удосконалювання форм і мобілізації творчої ініціативи співробітників, виховання їх у дусі творчого відношення до праці; підвищення кваліфікації співробітників, координація роботи з вузівськими бібліотеками і бібліотеками інших систем і відомств; забезпечення навчального процесу всією необхідною літературою; використання передових форм і методів бібліотечної роботи; упровадження прогресивних форм і методів обслуговування читачів; створення єдиних довідково-інформаційних фондів; удосконалювання і розвиток масових і індивідуальних форм виховної роботи; упровадження засобів механізації й автоматизації інформаційно-бібліографічних процесів; упровадження НОТ, прогресивних форм обліку і нормування праці; керування процесом обслуговування, організація диференційованого обслуговування читачів; упровадження відкритого доступу до фондів; удосконалювання читання лекцій за курсом “Основи інформатики, бібліотекознавства і бібліографії”; поліпшення науково-методичної діяльності.

3. Форми роботи, специфіка роботи бібліотеки

З метою