найбільш повного задоволення інформаційних запитів користувачів постійно удосконалюється структура бібліотеки, змінюється система читальних залів, абонементів. Бібліотека шукає нові форми роботи з користувачами, залучаючи їх до комплектування і пропаганди фондів. Так, з ініціативи співробітників відділу гуманітарної літератури відкритий Центр літератури по українознавству. У фонд Центра передане понад 1000 екземплярів видань з особистих бібліотек викладачів університету, громадських організацій і приватних осіб. У фонд Центра направляються також видання, одержувані в дарунок від української діаспори. Передбачається створення електронної інформаційної бази даних (БД), в основу якої будуть покладені вже наявні краєзнавчі БД, створювані співробітниками довідково-бібліографічного відділу. Робота Центра буде спрямована на поглиблене вивчання історії України, її культури, мови і літератури. Центр стане базою для дослідницької і наукової праці кафедр української мови, української літератури, журналістики, українознавства, історії України й ін.
У ЦНБ проводиться багато заходів, спрямованих на підвищення загальної культури студентів. Уже традиційними стали цикли, присвячені ювілеям письменників, поетів, учених.
З великим інтересом знайомилися відвідувачі з виставками прижиттєвих видань И.В. Ґете, А.С. Пушкіна. Великою популярністю користається цикл книжкових виставок “Свята народів світу”. Інформація про їх представляється засобами масової інформації, особливо цікавими були телевізійні репортажі.
Поряд із традиційними формами бібліотечної й інформаційної роботи у виді видачі книг, журналів, газет у читальних залах і на абонементах, обслуговування користувачів у залі каталогів і виконання різних тематичних довідок у спеціалізованих відділах, у ЦНБ широко використовуються сучасні інформаційні технології.
Авторитет бібліотеки високий і серед колег. Щорічно в ЦНБ проводиться 2-3 семінару, присвячених актуальним проблемам діяльності, наприклад, “Інформаційні технології в бібліотеках”, “Інтернет-тренінг”, “Платні послуги в бібліотеках”, “Реклама і бібліотека”, “Проблеми комплектування в нових умовах” і ін. Усі заходи мають практичну спрямованість і базуються на досвіді бібліотек міста і закордонних колег. Особливий інтерес викликав семінар “Упровадження комп'ютерних технологій у бібліотеках вузів Ш и IV рівнів акредитації”, проведений на базі ЦНБ науково-методичною комісією Міністерства освіти України восени 1999 року. У роботі семінару взяли участь понад 100 представників бібліотек вузів з 20 міст України. Знайомство з реально діючою автоматизованою бібліотекою було відкриттям для багатьох, хто тільки приступив до впровадження нових технологій.
4. Використання сучасних технологій
Сучасний етап розвитку всіх бібліотек, а вузівських особливо, характеризується зміною основних пріоритетів їхньої діяльності. До традиційних, вікових задач збереження і збільшення книжкових складів додаються функції інформаційних центрів, що володіють могутніми інформаційними БД і забезпечують використання світових інформаційних мереж і банків даних. Відбувається зміна внутрібібліотечних технологій і форм обслуговування відвідувачів бібліотеки.
В усьому світі бурхливо розвиваються мережні технології, до невпізнанності змінюється багато сфер діяльності. Поступово українські користувачі теж звикають до одержання автоматизованих послуг. Але інформаційні технології самі по собі не входять у життя бібліотек, щоб розширити їх можливості і змінити суть роботи.
Для рішення задач комплексної автоматизації бібліотеки вимагаються великі трудові і фінансові витрати. ЦНБ, незважаючи на всі складності, в Україні знаходиться серед лідерів. У 1992 році, використовуючи 1 комп'ютер (зараз їх більш 40), у бібліотеці почав створюватися електронний каталог нових надходжень книг. В даний час у ЦНБ функціонує локальна бібліотечна мережа, у складі якої – 2 сервери і 10 робітників станцій, що забезпечують процеси створення, використання електронного каталогу (80 000 записів) і обслуговування користувачів на абонементі наукової літератури, де понад 5000 користувачів у рік одержують близько 70 000 екземплярів книг. Крім того, 13 комп'ютерів у Центрі відкритого доступу до Інтернет і у відділах бібліотеки є частиною загальуніверситетської мережі Інтранет/Інтернет. Ще 16 комп'ютерів виконують функції локальних автоматизованих робочих місць для ведення тематичних БД, виготовлення реєстраційних карток зі штрихкодами, сканування видань, читання компакт-дисків і дискет, ведення web-cторінки бібліотеки.
ЦНБ цілеспрямовано виконує комплексну програму по переходу до функціонування як електронна бібліотека. Основними задачами такої бібліотеки, поряд із традиційними, є:
· надання доступу до електронного каталогу бібліотеки в режимі оn-line у мережах Інтранет/Інтернет;
· забезпечення користувачів бібліотеки інформацією зі світової мережі Інтернет;
· створення і використання фонду електронних видань, повнотекстових баз даних.
Завдяки наполегливій роботі, за 10 років колективу ЦНБ удалося вирішити 2 перші задачі. При фінансовій підтримці ректорату університету, благодійних фондів і організацій пройдений шлях від локальних автоматизованих робочих місць до складної автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи (АБІС).
Система є комплексною і виконує наступні численні функції:
· створення електронного каталогу нових надходжень;
· ведення Зведеного каталогу бібліотек вузів м. Харкова;
· введення в електронний каталог бібліографічних описів видань, що користаються попитом (ретроввід);
· надання користувачам електронного каталогу в залі каталогів і в мережі Інтранет/Інтернет;
· використання користувачами бібліотеки ресурсів глобальної інформаційної мережі в Центрі відкритого доступу до Інтернет;
· навчання користувачів основам роботи в мережі Інтернет;
· створення web - сторінки бібліотеки, її постійне інформаційне відновлення;
· організація процесу видачі/прийому літератури на абонементі наукової літератури з використанням штрихкодів;
· обслуговування користувачів інформацією на компакт-дисках і дискетах;
· виготовлення пластикових реєстраційних карток зі штрихкодами;
· функціонування електронної пошти, її широке використання для виконання тематичних запитів користувачів в усьому світі;
· створення і використання тематичних БД у читальних залах бібліотеки.
На сучасному етапі велике значення надається розвитку кооперації і координації роботи з іншими бібліотеками вузів.
Особливе значення мала реалізація проекту “Створення зведеного каталогу бібліотек вузів м. Харкова”, що був профінансований Інститутом “Відкрите суспільство” (м. Будапешт) і Міжнародним фондом “Відродження”. У ході реалізації проекту була зроблена консультаційна допомога бібліотекам Української фармацевтичної академії й Української інженерно-педагогічної академії по створенню автоматизованих бібліотечних систем. У рамках проекту для них