Оцеп) “про потоковий метод виробництва на заводі, де директором Ротенштейн”.
“Концерт фронту” 1942 року, сполучна ланка якого в ролі головного конферанс’є юного кіномеханіка виступає молодий Аркадій Райкін, з великими губами і очима герой котрого крізь завірюху і темряву фронтової ночі привозить у полкову землянку фрагменти з концертними номерами улюблених акторів, співаків і музикантів, коментуючи їхній виступи присвячені святкуванню річниці Червоної Армії словами розради, підтримки і надії. І хоча автори картини, сценарист і режисер Михайло Слуцький і його співавтор по сценарію Олексій Каплер, роблять, здається, усе, щоб герой їх виглядав не менше войовничо, ніж його слухачі і глядачі, проте цивільний образ Райіна перебороти не вдавалося, здається, нікому, у тому числі і йому самому. У результаті він виглядає тут, як безумовно сторонній елемент, хоча б тому, що після імпровізованого концерту він повертається то в штаб, у дещо мирне, захищену життя, а вдячні слухачі залишаються на передовій.
Висновок
У період Вітчизняної війни виробництво картин скоротилося. Шкірна нова стрічка створювалася з великими трудностями. Але й у ці рки радянські майстри кіно зуміли поставити ряд класичних творів соціалістичного реалізму, що уразили світ своєю мужністю і красою.
Фільми про Велику Вітчизняну війну включають величезний комплекс проблем, розглядаючи історію і сучасність у якомусь синтезі. Смердоти - про ціну народного подвигу, про поводження людини в екстремальних обставинах, про сучасні долі людей, що спираються на трагічний досвід вогненних років. Від чому ця тема не зникає, і чим далі йдуть рки, палимо здається смердота вусі більш невичерпною.
Такий парадокс історії - війна була страхітливістю, нещастям, трагедією. І в тієї ж час смердота викликала в нашому народі такий потужний вибух внутрішніх сил, що відголосок його через десятиліття відзивається у фільмах про війну. Фільми ці спираються на одну з найважливіших, можна сказати, і родових традицій радянського кіно.
Список використаної літератури
1. Булышкин Дон Якович. Це просте і складне кіно / Д. Булышкин. - М. : Сов. Росія, 1981. - 240 с.
2. Внесок багатонаціональне радянського кіно у світове кіномистецтво : Матеріали Междунар. симпоз., 26-28 р. 1979 р. / [Отв. ред. М. С. Шатерникова]. - М., 1980. - 164 с.
3. Дробашенко Сергій Володимирович. Історія радянського документального кіно / С. В. Дробашенко. - М., 1980. - 90 с.
4. Огнев Костянтин Кирилович. Антифашистська тема в документальному кіно. - М., 1985. - 48 с.
5. Вайсфельд И. Встречи з Х музою. - М., 1981. - 213 с.
6. Радянське кіно 70-е роки. - М., 1984. - 457 с.
7. Темирбаев К.М. Очерки історії радянської культури. - М., 1980. - 584 с.