красиві.
І раніш своїх годочків
Не стали би сиві.
Вчитель. Молодці, дівчатка! Ми дуже багато дізналися про дівочу косу. Довга коса — то завжди модно. Тільки треба дбати про її красу. Ще здавна за головний убір дівчини правив луб'яний, березовий чи металевий обручик, шерстяний шнурочок чи плетений з прядива джгу-тик, барвиста стрічка. Доповнювали головний убір живи-ми чи штучними квітами.
Тепер вибір прикрас ще більший. У наших дівчаток найрізноманітніші заколки, зажими, бантики, резиночки.
Наступний конкурс «Зроби зачіску своїй ляльці». Дівчат-ка принесли своїх улюблених ляльок, в яких теж довге волосся, їм потрібно буде зробити зачіски. Для цього дівчатка взяли і резиночки, і бантики, і заколочки.
Доки дівчатка роблять за-чіски лялькам, хлопчик нам розповість чудовий віршик про його мрію.
Хлопчик.
Сьогодні на уроці,
Я мріяв увесь час.
Бо на другому боці,
Дівчаток повен клас.
Мені хотілось стати,
Дівчатком хоч на день.
Чудові коси мати, Л
ялькам співать пісень.
Які ж бо довгі коси,
У кожної із них,
Утерти можуть носа,
В красунь нема таких.
Мені б хоч невеличкі,
Аби... ну, дві косички,
Та два чудових бантики,
І вся вже тут романтика.
Так я сидів і мріяв,
Й дівчаток пригадав.
А потім, як би діяв?
Якби хтось ображав?
Ні, краще буду хлопчиком —
Захисником дівчат.
Гарнесеньким молодчиком,
Всіх захищать підряд.
Вчитель. А зараз дівчатка подарують хлопчикам пісень-ку «Ой, із чого зроблені наші хлоп'ята», адже хлопці справжні джентльмени в нашій школі. (Пісня).
Вчитель. Щоб волосся було здоровим і красивим, ско-ристайтеся порадами, які розкажуть наші дівчатка.
1-а дівчинка. Довге волосся миють рідше, ніж коротке — раз на 10 днів помірно теплою перевареною водою.
2-а дівчинка. Для миття тонкого і сухого волосся замість мила використовують яєчний жовток.
3-я дівчинка. Дуже корисно полоскати волосся відваром із суміші сухих трав: м'яти, ромашки, шавлії, любистку, звіробою, деревію, нагідок.
4-а дівчинка. Східні жінки перед тим, як мити волосся, втирали в голову кисле молоко, а на Русі — кислий квас.
5-а дівчинка. Якщо коротке волосся — розчісують від коренів до кінців, довге — навпаки, починають з кінців пасма, і поступово, не смикаючи, піднімаються до ко-ренів.
6-а дівчинка. Гребінці раз на тиждень обов'язково ми-ють із милом.
7-а дівчинка. Щоб волосся надмірно не випадало, візьміть рівні частини шишок хмелю, во-лошки, кореня лопуха, любистку, деревію, софори японської, за-лийте окропом на 2 години, а потім втирайте густий відвар у корені волосся.
8-а дівчинка. Росту волосся сприяє настій кореня лопуха, який втирають у шкіру.
9-а дівчинка. Відвар з кропиви має мінеральні солі, дубильні ре-човини, глюкозу, органічні кис-лоти, вітаміни, а тому також зміцнює корені волосся.
Вчитель. Спасибі, дівчатка! Ми дізналися багато цікавого про те, як правильно доглядати за волос-сям.
Наступний конкурс «Панночка-краса». Провести його допо-можуть мами та бабусі. Вам потрібно доньці чи онуці заплести одну чи дві косички і вплести в них стрічки.
А журі визначить:
Панночку-красу — русу косу—
довгу косу—
пишну косу—
гарну косу—
біляву косу—
чорняву косу.
Вчитель. Щоденні ж, традиційні зачіски по всій Україні були найрізноманітнішими. Як правило, малих дівчаток заплітали в чотири коси, а старших — у дві. У святкові дні волосся заплітали в одну чи дві коси, що вільно спадали на плечі із вплетеними святковими стрічками. Чим до-рослішою ставала дівчина, тим ретельніше вона догляда-ла своє волосся.
Кожна дівчина хотіла мати гарне волосся і пишну косу. Люди вірили, що підрізати волосся слід у певне визначе-ний час, а саме на «молодик», особливо у травні, «щоб коса була повна». Підстригати косу мав хтось із родичів чоловічої статі. Ні в якому разі не можна було підрізати волосся собі самій.
Для дівчат лівобережжя у святкові дні було типовим заплітання волосся в одну косу, яка вільно звисала за спину, а в буденні — у дві, що закладалися вінком. На Правобережжі і у свято, і в будень дівчата заплітали во-лосся здебільшого у дві коси, які в свято вільно спадали на спину, а в будень закріплювалися навколо голови. На Полтавщині дівчата інколи заплітали волосся в одну ве-лику і кілька маленьких кіс. Подільські дівчата заплітали волосся у багато попліток і закладали на голові у вінок, на Волині — у чотири поплітки (батіжок), на Житомир-щині — у дві коси, кожна з яких плелась у чотири-шість, навіть вісім попліток.
Звичай прикрашати голову квітами (квітчатися) був дуже поширений. Заплітаючи волосся у дві коси, дівчата обвивали їх навколо голови та та закріплювали за ними квіти, що створювало враження одягнутого на голову вінка.
Пісня.
Хрещена мати косу заплітає,
У серці й навкруги така краса!
І ластівки кружляють в небокраї
Підхоплюючи пісню в небеса.
Приспів:
А я прикрашу коси стрічками
І різнобарв'ям квітів польових,
Щоб милі очі рідної мами
Із радістю дивилися на них.
Зберу з любистку я ранкові роси
Звернуся до замріяних степів:
Із щедрістю даруйте моїм косам,
Чарівність сонцем пе-щених шовків.
Приспів.
Вчитель. А ще наші дівчатка знають багато прислів'їв та при-казок. Послухаємо їх.*
Дівоча краса — як майова роса.*
3 краси не пити роси.*
Врода — дівоча шкода.*
Коса — дівоча краса.*
Дівчина з косою, як трава з росою.*
Нема коси — нема краси.*
Дівка без коси — що кінь без гриви.*
Де дівка з косою, там хлопці юрбою.*
Подивись на косу а подумай про господиню.*
Не вари борщу, поки не заплетеш косу.*
Косу збережеш, щастя знайдеш.
Вчитель. Зараз хлопчики розкажуть вірш Михайла Юхименка «Коси».
Як я скучив за вами, коси,
Чом вас, коси, ніхто не носить?
Ще ж від полюса і до полюса
Вас в віках прославляли віками,
Русі коси до самого пояса,
Коси, викладені вінками.
Ще ж досі народ мій носить
Спогад лоскітний і щемливий.
Коси, коси, чом вас зараз
Ніхто не носить?
Чи дівчатам немає часу,
А чи вже заплітати