Предметний орнамент. Складається з зображення предметів побуту, знарядь праць, музичних інструментів.

Пейзажний орнамент. Характеризується реалістичним або стилізованими зображенням мотивів природи, застосовується для оформлення тканин, шпалер.

Каліграфічний орнамент. Складається з окремих букв або елементів тексту. Відноситься до цього виду древньослов'янська ваза.

Геральдичний орнамент. Представляє собою композицію із зображенням гербів, орденів і медалей, емблем і значків.

Єдність і гармонія різних форм народного мистецтва в комплексі традиційно-побутової культури забезпечувалася завдяки їх іконографічній і кольоровій цінності. Так розписи, керамічні вироби, декоративні тканини доповнювали і збагачували одне одного. Тож орнаментальні сюжети, але в різних сполученнях чергувалися і повторювалися не лише у різьбленні по дереву, а й у кераміці, вишивці, ткацтві, писанкарстві.

Найбільш давні серед них геометричні мотиви, які походять від давніх язичницьких вірувань і культів. Найпростіші архаїчні мотиви: лінії, кола, хрести, ромби, квадрати, прапки - прикрашали глиняний посуд первісних людей, вироби з каменю, кістки, дерева. Ці орнаменти становили первинний шар в іконографії народів світу. Хрестоподібні кола, фігурки, розетки слугували символами вогню, сонячного божества. Ідея кола властива всім народам, зокрема стародавнім слов'янам, зосереджувала космологічні грані язичництва, світоглядне уявлення про місце людини у світі. Хрест став символом християнства, розетка у рослинних орнаментах сприймалася за стилізований образ квітки. Найпростіші геометричні мотиви, такі як горизонтальна і хвиляста лінії, напевно, означали землю і воду. Квадрат поділений на чотири рівних частини з крапками був символом засіяного поля. До архаїчного шару в традиційному народному мистецтві належить і зооморфні образи коня, птахів. Серед геометризованих рослинних мотивів найчастіше зустрічалися багатопелюсткові розетки.

Народний землеробський календар: пелюстки розетки у чергуванні з кучериками означали місяця року. Рослинний світ народного мистецтва ввібрав у себе все розмаїття та барвистість живої природи. Найбільшого розвитку рослинної орнаментики набуває в народному мистецтві в XIV -XV ст. і пізніше.

Осмислюючи Всесвіт, людина намагалася захистити себе від ворожого спливу незнаних сил. Для цього вона вдавалася до орнаментів, як своєрідного мовлення. Антропоїчні функції виконували різьблення і мальовані мотиви на фасадах і в інтер'єрах житла, декоративна кераміка, тканина, дрібна пластика. Із плином століть орнаментика народного мистецтва значною мірою втратила своє основне значення. На перше місце вийшла її декоративна функція.

Одночасно народжується побутовий жанр, який відображає життя селянина. Побутові сюжети згодом посідають основне місце в живописному, графічному і пластичному напрямках народного мистецтва.

Пройшовши складний шлях розвитку, на якому були і цінні надбання і втрати, українське народне мистецтво увібрало все краще і не випадкове, що має бути збережене нами і передане, як цінна спадщина, майбутнім поколінням.

Сьогодні молоде покоління майстрів різьбярів з художньої обробки деревини покликане продовжувати і розвивати традиційні види народного декоративного мистецтва, робити художні вироби надбанням масового споживача, прикрашати побут інших людей.

ВИБІР ТЕМИ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Інколи ми маємо можливість робити вибір. Крім того нам завжди хочеться робити правильний вибір.

Під час навчання на художньому факультеті ми вивчали різні види декоративно-ужиткового мистецтва. Та ще починаючи з третього курсу моєю спеціалізацією була художня обробка дерева. Тому я вирішив виконувати дипломну роботу саме з цього виду ДПМ.

Крім того, ще до навчання в Університеті я оволодів професією "різьбар по дереву". І різьба по дереву мені ближче до душі, та те в чому відчуваю себе найбільш впевненим.

Вибираючи тему дипломної роботи, я відразу думав і про ідею. М.П.Фіголь на своїх лекціях з історії мистецтва повторював, що "мистецтво формує ідеологію нації". Ну і звісна річ, що мистецтво формують "справжні" митці.

Художник - це ремісник-мислитель або ж мислитель-ремісник. Для нього і думка (ідея) і майстерність мають одинаково важливе значення. Адже жодна робота в якій немає ідеї, змісту - немає ніякої цінності як художньої, так і духовної. Але також потрібно володіти і засобами щоб передати ідейних зміст. Інакше художник стане безмовним мислителем. Щоб спілкуватися дитина вивчає мову. Багато людей вивчають також іноземні мови. А от люди позбавлені дару мови вивчають мову жестів. Є також і ті, що вивчають мову жестів, щоб допомагати тим хто не може чути звичайну мову. Мистецтво - це також своєрідна мова, яка не дається від народження, а якої треба вчитися та удосконалюватися в ній.

орнамент був співзвучний з формою виробу. Під час роботи над композицією мені допомагав та консультував керівник моєї дипломної роботи пан Корпанюк Василь Васильович, який є відомим майстром та дослідником народного мистецтва.

Розробка композиції кожного виробу звичайно вимагає індивідуального підходу і своєрідного вирішення. Але всі вони споріднені і об'єднані єдиним стилем та композиційною структурою.

Для всіх виробів я застосовую симетричну замкнуту композицію. Споріднюються вони також і застосуванням вибраного фону з чеканкою. Можна також прослідкувати аналогічні кучері та спарені кола. Це власне те, що споріднює вироби. Але щоб урізноманітнити їх я використовую різні композиційні прийоми. Як допоміжні елементи в одних виробах я використовую "заячі вушка" та "чотирикутні копаниці". В інших "парканець" та "кільчате письмо" і "підківки". Все це дало змогу передати багатство та широкий спектр елементів та мотивів композиції проскогеометричної різьби Гуцульщини, та й взагалі Карпатського та Прикарпанського регіону.

Гуцульська різьба - це одне з того по чому впізнають і асоціюють Україну у світі. Тому це є важливо щоб вивчати, зберігати і примножувати такі культурні цінності. Саме це ставив собі за мету при виборі теми дипломної роботи.

Тому я старався наслідувати відомих майстрів в