Платниками податку на нерухомість будуть названі фізичні та юридичні особи:

1) власники земельних ділянок, а також землекористувачі, крім орендарів;

2) власники будівель та споруд, крім будівель і споруд, переданих у фінансовий лізинг;

3) орендарі нерухомого майна, переданого у фінансовий лізинг.

Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, будівлі та споруди.

Необхідно встановити диференційовані ставки податку на нерухомість від 0,5 відсотка до 1 відсотка вартості об’єкту оподаткування в залежності від місця розташування нерухомості і того, як вона використовується. Крім цього передбачається визначення мінімальної вартості нерухомості, яка не буде об’єктом оподаткування податком на нерухомість.

Стосовно оподаткування землі виникають труднощі із його здійсненням, адже в Україні не існує ефективної системи оцінки вартості земельних ділянок і не завжди можливе її точне визначення. Тому передбачається запровадження одного з двох варіантів встановлення механізму оподаткування земельних ділянок. Перший з варіантів передбачає диференційований підхід до визначення бази податку – вартості землі в залежності від розташування земельної ділянки. Другий – справляння податку в фіксованому розмірі в тих місцях, де неможливо чітко визначитись з вартістю землі.

Податок на транспортні засоби

Цей податок являється традиційним податком, який стягується з осіб, що мають у своїй власності транспортні засоби. Застосування податку є цілком справедливим, тому що при цьому оподатковуються суб’єкти, які мають можливість придбати транспортний засіб. Цей податок виконує відшкодувальну роль, адже покриває збитки, які наносять транспортні засоби оточуючому середовищу в результаті їх використання, і в той же час цей податок забезпечує утримання дорожнього господарства в державі.

Платниками податку на транспортні засоби є юридичні особи та їх структурні підрозділи і фізичні особи, включаючи фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, які володіють зареєстрованими в Україні згідно з чинним законодавством транспортними засобами, що є об’єктами оподаткування.

Не є платниками податку на транспортні засоби підприємства автомобільного транспорту загального користування та установи та організації, які фінансуються з Державного бюджету України або місцевих бюджетів, а також військові частини, заклади, установи і організації Збройних Сил України.

До об’єктів оподаткування доцільно віднести наступні транспортні засоби:

1) трактори колісні (крім гусеничних);

2) автобуси;

3) автомобілі легкові, вантажопасажирські, з електродвигуном, вантажні;

4) наземні самохідні машини і механізми;

5) мотоцикли (мопеди);

6) яхти (судна) парусні з допоміжним двигуном або без нього;

7) човни і яхти моторні, водні мотоцикли і катери, інші плав засоби;

8) судна круїзні, екскурсійні і аналогічні судна, призначені в основному для перевезення пасажирів, пороми всіх типів;

9) судна рефрижераторні, риболовні, плавучі бази, інші плавучі засоби для переробки та консервування рибних продуктів, інші вантажні та вантажопасажирські судна;

10) танкери;

11) повітряні судна (гелікоптери, літаки).

Порядок оподатковування власників транспортних засобів необхідно залишити тим же, що діє на сьогодні, але слід встановити мінімум вартості транспортних засобів, які не будуть об’єктами оподаткування. Ставки податку на транспортні засоби встановлюватимуться в євро диференційовано в залежності від технічних характеристик об’єктів оподаткування (наприклад, об’єм циліндрів, потужність двигуна, довжина корпусу, валова місткість або злітна маса транспортного засобу).

Податок з реклами

Суб’єкти господарювання, рекламуючи свої товари та послуги, певним чином нав’язують їх споживачам та спонукають до придбання саме цих товарів та послуг. Держава повинна виконувати функцію контролю захисту прав споживачів, забезпечувати надання правдивої інформації під час здійснення реклами та підтримувати добросовісну конкуренцію і додержання антимонопольного законодавства. Таким чином надходження від податку з реклами компенсують державі витрати на забезпечення діяльності органів, за якими закріплені наведені вище контрольні функції.

Платниками податку з реклами є юридичні особи та фізичні особи. Об’єктом оподаткування визначається реалізація рекламних послуг щодо виготовлення та розміщення зовнішньої реклами, реклами на телебачені, радіо та в засобах друкованої масової інформації.

Максимальна ставка податку не повинна перевищувати 2 відсотків від вартості реалізації рекламних послуг.

Готельний податок

Запровадження готельного податку на місцевому рівні є обгрунтованим, тому що його застосування в курортних місцевостях та місцях зосередження туристичного бізнесу дозволяє відшкодовувати витрати місцевих органів на підтримання комунального господарства такої місцевості.

Платниками готельного податку є готелі, пансіонати, мотелі, кемпінги та інші заклади, які розташовані на території міста (району) та надають послуги по тимчасовому проживанню за плату клієнтам.

Максимальний розмір ставки податку не повинен перевищувати 5 відсотків добової вартості наданого тимчасово житла.

Курортний податок

Введення цього податку носить аналогічний готельному податку відшкодувальний характер. Місцевості, які віднесені до курортних зон та піддаються сезонним напливам туристів та відвідувачів, потребують додаткового фінансування комунального господарства. Цей податок також сприятиме розвитку та підтримці курортних зон і туристичної галузі в Україні.

Необхідно встановити, що платниками курортного податку є фізичні особи, які прибувають у курортну місцевість, на якій відповідними органами місцевого самоврядування встановлено курортний податок.

Об’єктом оподаткування за цим податком виступає надання послуг щодо розміщення осіб, які прибувають до курортної місцевості.

За базу обчислення курортного податку прийматиметься термін перебування у курортній місцевості. Термін перебування вираховується в добах.

Максимальний розмір ставок податку визначається у гривнях за добу і не повинен перевищувати 0,5 відсотка неоподатковуваного мінімуму доходів фізичних осіб.

Збір за паркування автотранспорту

Збір за паркування автотранспорту має цільове призначення – фінансування обладнання місць, спеціально відведених для паркування транспортних засобів, та забезпечення їх утримання і охорони.

Платниками збору за паркування автотранспорту повинні бути юридичні та фізичні особи, які паркують автомобілі