Твір “Пряля” в обробці М.Д. Леонтовича має велике значення для хористів – співаків.

Виконуючи його, хорист набуває навичок чистою інюнування, розвиває горманічний слух, вчитися виробляти чітку дикцію, глибше знайомитися з творчістю композитора.

Твір складає неабиякі труднощі для молодого починаючого диригента, так як для того, щоб зуміти відтворити відповідні картини , необхідно чимало технічних вмінь і навичок.

Особливо важливим є показ динамічних відтінків, вміння показати кульмінаційний момент, відкрити перед слухачем ту зернину, яка криється у творчому задумі композитора.

Мелодичне багатство, оригінальність гармонійність мови, чудове знання автором специфіки хору, висока композиторська техніка підносять хоровий твір Леонтовича “Пряля” в перші ряди української хорової музики.

Хорову обробку “Пряля” треба визнати дуже досконалою, визначною щодо технічної майстерності, художнього виконання. Твір являється невід’ємною частиною української народної творчості, яка в цілому доступна всім, хто цінить і шанує народне мистецтво.

Використана література :

Безбородова Л. А. Дирижированиє - М : “Просвещения” 1990.

Гордійчук М Микола Леонтович. – К : Музична Україна, 1977.ї

Колесса М. Основи техніки Дирижування. Вид 2-й. К .:Музична Україна,1973

Серганюк Л.І., Супанюк Ю.М., Іжак В.О. Методика аналізу хорових творів. – Івано-Франківськ, 1992

Стецик О. Короткий курс дирижування. – Івано-Франківськ, 2000.

Соколов В.Г. Робота с хором. – М., 1967.

Шреєр-Ткоченко О.Я. Історія української дожовтневої музики. – к.: Музична Україна, 1969.