властивість людської мови робить її основою взаємовідносин окремих людей, стає суттю і засобом творчої діяльності театру. Драматургічний твір визначається діалогом - словесним обміном дійових осіб. Словесна дія - один з найважливіших елементів сценічної дії. Слово впливає або на розум людини (логічні докази) або на уяву, збуджуючи зорові уявлення. Вимовлене слово породжує потік думок, почуттів, асоціацій і реакцій. Природа акторського таланту перетворює почуте і сприйняте слово на конкретний факт, на художній образ і передає своє бачення глядачам засобами сценічної дії - рухом, мімікою і, головним чином, мовою, словом. Словесна дія, сценічний діалог - могутній засіб впливу актора на партнера, а через нього на глядача. Від того, як промовить на сцені своє слово дійова особа, що вона в нього вкладе, що за ним приховав автор, які думки актора - виконавця супроводжуватимуть це слово, - у прямій залежності від усього цього складуться враження, настрій і реакція глядача.
Тому для театру - і особливо драматичного - вирішальне значення має слово і його зміст - як його зрозумів актор, як доніс до глядача і як, нарешті, сприйняв його глядач. Роль, над якою працює актор, - це слова героя п'єси, якими він бореться за поставлену мету. Ці слова виражають думки, почуття, прагнення і сподівання; в цих словах приховані події і конфлікти, ідеї і характери, образи і цілі, обставини і причини боротьби - все життя людей, що діють у п'єсі. І робота над роллю - це передусім робота над текстом. „Театр - це актор, і театральне мистецтво, це передусім акторське мистецтво", - сказав В.Т.Немирович-Данченко.
Актор - центральне, провідне начало вистави, маг і чародій, цар і володар сцени! „Чудова посада бути на Землі людиною !" Але, мабуть, ще більш висока, складна і відповідальна „посада" - бути творцем людини - показувати людину, розкривати її характер, внутрішнє життя, - бути актором. Щоб стати актором необхідно мати талант, спостережливість, вразливість, пам'ять, темперамент, фантазію, уяву, смак, розум, відчуття внутрішнього і зовнішнього ритму і темпу, музикальність, щирість, безпосередність, самовладання, винахідливість, сценічність. Аде, цього мало. Талант - це праця, це З відсотки натхнення і 97 відсотків праці. Тай цього не досить: важливо, куди і як спрямовано талант. Талант актора - поєднання пристрасті, інтелекту, техніки і природної здатності до перевтілення - вміння зобразити іншу людину. Для справжнього таланту необхідна гідна оправа. Ця оправа - всі різноманітні і могутні сили театру.
“Драматургія - хліб театру. Немає п'єси - немає театру. Ніякі сурогати не в силі замінити основу основ опору театру – драматургію”.
В.О.Неллі.
Література:
1. І. Кочерга. „Радість мистецтва". Київ. „Мистецтво". 1973 р.
2. І. M. Колесник. „Про естетичні здібності людини". Київ. „Мистецтво". 1966 р.
3. Д. Т. Вакуленко, „Сучасна українська драматургія", Київ. „Наукова думка". 1976 р.
4. В. О. Неллі. „Про режисуру". Київ. „Мистецтво". 1977 р.